Рішення

від 31.01.2019 по справі 913/517/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

31 січня 2019 року Справа № 913/517/18

Провадження №19/913/517/18

Розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Лисичанської міської ради Луганської області (вул. ім. М. Грушевського, 7, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН" (вул. Совєтская, 40, офіс 506, м. Луганськ, 91055)

про стягнення 1123755 грн 82 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

В С Т А Н О В И В:

Лисичанська міська рада Луганської області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.01.2017 до 01.10.2018 за користування земельною ділянкою загальною площею 2,8947 га, яка знаходиться за адресою: вул. ім. Ген. О. Родієвського, №1, м. Лисичанськ, Луганська область, у розмірі 1123755 грн 82 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН", набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності площею 2,8947 га, розташованої за адресою: вул. ім. Ген. О. Родієвського, №1, м. Лисичанськ, Луганська область, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, в період з 12.01.2017 по 30.09.2018 не вносило плату за користування нею, внаслідок чого зберегло в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 05.12.2018.

Ухвалою суду від 05.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 10 днів по 14.01.2019; закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду справи по суті на 14.01.2019.

Ухвалою суду від 14.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 31.01.2019.

Ухвалою суду від 23.01.2019 задоволено клопотання №Т-06/19 від 17.01.2019 Лисичанської міської ради Луганської області. Доручено Лисичанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції 31.01.2019 о 10 год. 30 хв. в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області, за участю уповноваженого представника Лисичанської міської ради Луганської області.

Провести судове засідання 31.01.2019 в режимі відеоконференції виявилось неможливим з причини перевищення ліцензованої кількості користувачів КП TrueConf , про що 31.01.2019 складено акт про неналежне функціонування системи відеоконференцзв'язку.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2019 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

11.03.2003 між Лисичанською міською радою (орендодавець, позивач) та ВАТ трестом Луганськвуглеавтоматика (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №463, відповідно до п.1 якого (з урахуванням додаткової угоди №040740600092 від 01.03.2017), орендодавець на підставі рішення сесії Лисичанської міської ради за №459 від 15.02.2002 передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Косіора, 1, м. Лисичанськ, Луганська область. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,8947 га із земель промисловості. На земельній ділянці розташовано промисловий майданчик Лисичанського шахтоспецналагоджувального управління. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації - 5265737 грн 19 коп.

Договір укладено на 30 років починаючи з дати його реєстрації (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.4 договору, у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.3.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю по ату прийому - передачі в належному стані та у визначених межах земельну згідно з цим договором.

В п.4 договору сторони погодили, що підставою припинення договору є, зокрема, закінчення його строку.

Договір набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації (п.4.1 договору).

Земельна ділянка була передана ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика в користування за актом передачі - прийняття земельної ділянки в натурі, який підписано сторонами 19.04.2002.

Договір оренди землі №463 від 11.03.2003 зареєстровано 27.03.2003 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок та 21.03.2003 посвідчено приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з 30.11.2012 власником об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Косіора С., 1, м. Лисичанськ, Луганська область, є Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН" на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна №815 від 28.11.2012, посвідченого 30.11.2012 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області.

Рішенням Лисичанської міської ради №4/43 від 24.12.2015 Про перейменування вулиць вул. С. Косіора перейменовано на вул. ім. Генерала О. Радієвського.

22.12.2016 рішенням Лисичанської міської ради №20/297 від 22.12.2016 припинено Публічному акціонерному товариству Луганськвуглеавтоматика у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, до іншої особи, право оренди земельної ділянки площею 2,8947 га, наданої для експлуатації промислового майданчика за адресою: вул. ім. Генерала О. Радієвського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, кадастровий номер 4411800000:12:003:0002. Договір оренди землі №463 від 27.03.2003 визнано таким, що втратив чинність. Вилучену земельну ділянку віднесено до земель запасу. Зобов'язано Управлінню власності Лисичанської міської ради організувати роботи з укладання угоди щодо розірвання договору оренди землі відповідно до чинного законодавства.

Державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки здійснено 12.01.2017, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 1123755 грн 82 коп. за період з 12.01.2017 до 01.10.2018 (ст.1212 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положенням частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки у частині щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Наведене також узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі №21-804а16.

Наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Наведене узгоджується з правою позицією постанов Верховного суду від 03.03.2018 у справі №904/6296/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки №463 від 11.03.2003 укладено на 30 років, строком до 28.03.2033 включно.

Отже 28.11.2012 (договір купівлі - продажу нерухомого майна №815 від 28.11.2012) у ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика автоматично припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою за адресою: вул. ім. Генерала О. Радієвського (Косіора С.), 1, м. Лисичанськ, Луганська область.

При цьому, договір оренди землі №463 від 11.03.2003, укладений між Лисичанською міською радою та ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика , не припинив 28.11.2012 дію в цілому, а в цей день 28.11.2012 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме Орендаря, з ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН".

Судом критично оцінюється рішенням Лисичанської міської ради №20/297 від 22.12.2016 в частині визнання договору оренди землі №463 від 27.03.2003 таким, що втратив чинність та зобов'язання Управлінню власності Лисичанської міської ради організувати роботи з укладання угоди щодо розірвання договору оренди землі відповідно до чинного законодавства, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, стаття 32 Закону України "Про оренду землі" не передбачає припинення договору оренди землі шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Ураховуючи викладене, відчуження об'єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права, набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема, із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Наведене узгоджується з правою позицією постанов Верховного суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З системного аналізу ст.ст. 120, 141 ЗК України вбачається, що відчуження нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці є підставою припинення права землекористування, з подальшим внесенням цих відомостей в реєстр.

Як вже зазначалося, 12.01.2017 здійснено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки.

Суд враховує, що внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про припинення права користування земельною ділянкою у ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика (первісного власника нерухомого майна) не свідчить про припинення договору оренди земельної ділянки №463 від 11.03.2003 в цілому, оскільки такий договір припиняється щодо попереднього власника нерухомого майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка набула право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності факту використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відносно посилань позивача на приписи ст.1212 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вже зазначалось судом, в договорі оренди земельної ділянки №463 від 11.03.2003 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме Орендаря, з ВАТ трест Луганськвуглеавтоматика на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН", тобто останній користується земельною ділянкою за наявності правових підстав.

З огляду на що до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК України не застосовуються.

Ураховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір за платіжним дорученням №318 від 16.10.2018 у розмірі 16856 грн 35 коп., у той час як, виходячи з розміру заявлених позовних вимог, повинен був сплачений судовий збір у сумі 16856 грн 34 коп.

З огляду на викладене, на цей час існує переплата судового збору в загальній сумі 00 грн 01 коп., який відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір у розмірі 16856 грн 34 коп. покладається на позивача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові Лисичанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДОН" про стягнення 1123755 грн 82 коп. відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.02.2019.

Суддя Т.В. Косенко