Рішення

від 11.02.2019 по справі 923/181/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року Справа № 923/181/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "РЕЗИДЕНЦІЯ ХЕРСОН", м.Хмельницький

до відповідача: Приватного підприємства "Ватерпас", м.Херсон

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Херсонська міська рада

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний", м.Херсон

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

треті особи - не з'явились

в с т а н о в и в:

Позивач Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон", м.Хмельницький звернувся до суду із позовом до відповідача Приватного підприємства "Ватерпас", м.Херсон про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

У позовній заяві позивач зазначив Херсонську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний", м.Херсон як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 14.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі; крім іншого, зобов'язано позивача надати письмово викладену позицію щодо необхідності залучення до участі у справі визначених позивачем третіх осіб, в тому числі із зазначенням на стороні кого (позивача або відповідача) їх слід залучити до участі у справі.

22.03.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю АПК "Південний" подано заяву, відповідно до якої останнє підтримує позовну заяву та просить суд її задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2017р. зупинено провадження у справі №923/181/17 до розгляду Господарським судом Херсонської області справи №923/83/17; зобов'язано позивача повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №923/181/17.

10.04.2017р. Херсонською міською радою подано відзив на позовну заяву.

15.12.2017р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою від 15.11.2018р. провадження у справі поновлено, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2018р.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 13.12.2018р., не відбулося.

Ухвалою суду від 03.01.2019р. підготовче засідання призначено на 14.01.2019р., зобов'язано позивача надати письмово викладену позицію щодо необхідності залучення до участі у справі визначених третіх осіб, в тому числі із зазначенням на стороні кого (позивача або відповідача) їх слід залучити до участі у справі; докази продовження договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007р. та договору суборенди землі від 25.07.2016р., укладеного між ТОВ "Агропромисловий комплекс "Південний" та ОК ЖБК "Резиденція Херсон".

Ухвалою суду від 14.01.2019р. продовжено підготовче провадження на тридцять днів до 12.02.2019р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Херсонську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Південний", відкладено підготовче засідання на 25.01.2019р., запропоновано третім особам у строк до 25.01.2019р. подати письмові пояснення щодо позову, позивачу та відповідачу - до закінчення підготовчого провадження подати відповіді на пояснення третіх осіб.

Ухвалою від 25.01.2019р. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2019р.

Учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, пояснення та відповіді на них не надали.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

В даному випадку судом вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, за таких обставин суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 20.08.2007р. між Херсонською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Південний", м.Херсон (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (т.1 а.с.23-25), за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 06.07.2007р. №499 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під торговельно-житловий комплекс (І черга будівництва), яка знаходиться у м.Херсоні на розі просп. 200-річчя Херсона та вул.Будьонного, із земель запасу.

В оренду передається земельна ділянка, площею 0,3025 га - відведені під будівництво (будівництво не розпочато).

За умовами п.8, договір укладено на п'ять років строком до 06.07.2012р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Договір зареєстрований у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі 4АА001969 записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №040771300185 від 30.08.2007р.

31.07.2007р. земельну ділянку передано орендареві за актом про передачу та прийом земельної ділянки (т.1 а.с.89).

27.02.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с.93), відповідно до якої продовжено строк дії договору до 06.07.2017р.

Додаткова угода зареєстрована в управлінні земельних відносин департаменту містобудування та землекористування, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис від 07.11.2013р. за №02130215.

24.06.2016р. Херсонською міською радою прийнято рішення №254 "Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Південний" на передачу в суборенду земельної ділянки" (т.1 а.с.98), відповідно до якого надано ТОВ АПК "Південний" дозвіл на передачу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон" в суборенду земельної ділянки, площею 0,3025 га, під торговельно-житловий комплекс (І черга будівництва), на розі просп. 200-річчя Херсона та вул. Полковника Кедровського (Будьонного).

25.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Південний" (орендар) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки (т.1 а.с.99-101), за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3025 га для будівництва торговельно-житлового комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої у м. Херсоні на розі пр. 200-річчя Херсону та вул. Будьонного, кадастровий номер земельної ділянки 6510136900:15:001:0172.

Об'єкт, що передається в суборенду, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007р. та додаткової угоди до нього від 27.02.2013р. б/н, укладеного між орендарем та Херсонською міською радою.

За умовами розділу 3, договір набирає чинності з моменту державної реєстрації іншого речового права (права суборенди земельної ділянки) відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та діє до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007р. та додаткової угоди до нього від 27.02.2013р. б/н, тобто до 06.07.2017р.

Після закінчення строку, на який було укладено договір суборенди землі, суборендар, при належному виконанні обов'язків відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Як зазначив позивач в позовній заяві, у лютому 2017 року він мав намір розпочати будівництво торговельно-житлового комплексу, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

При цьому, як стверджує позивач, на незначній відстані від його земельної ділянки, за адресою м. Херсон, пр. 200-річчя Херсон, 3-А розташована земельна ділянка, що перебуває в постійному користуванні Приватного підприємства "Ватерпас". На зазначеній земельній ділянці розташований магазин будівельних матеріалів "Зодчий". Земельні ділянки позивача та відповідача не мають спільної межі, між ними знаходяться землі, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської ради.

Однак, як стверджує позивач, Приватне підприємство "Ватерпас", не маючи жодних дозвільних документів (що підтверджено листами Херсонської міської ради від 07.02.2017р. №8-1580-7/23, від 21.02.2017р. №8-2001-32/15 - т.1 а.с.29, 31), розмістило автостоянку та заїзд до неї з вулиці Полковника Кедровського (колишня Будьонного). Вказаний заїзд для автотранспорту проходить по земельній ділянці, що перебуває у законному користуванні позивача та перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням, а саме будівництва житлового будинку.

Крім цього, позивач звертає увагу на те, що, як слідує з листа Херсонської міської ради від 21.02.2017р. (а.с.31), 31.01.2017р. керівником Приватного підприємства "Ватерпас" до виконавчих органів міської ради подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1200 га, на перехресті вул.Полковника Кедровського (Будьонного) та просп. 200-річчя Херсона, під організацію парковки та благоустрою біля власного магазину.

Означеними діями, як стверджує позивач, Приватне підприємство "Ватерпас" обмежує його право на повноцінне користування належною позивачеві на праві суборенди земельною ділянкою, чим порушує ст.41 Конституції України та ст.ст. 320, 321 ЦК України, які гарантують непорушність права приватної власності.

За наведених обставин позивач просить зобов'язати Приватне підприємство "Ватерас" усунути перешкоди у користуванні Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон" земельною ділянкою загальною площею 0,3025 га для будівництва торговельно-житлового комплексу, за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої у м.Херсоні на розі просп.. 200-річчя Херсону та вул. Будьонного (Полковника Кедровського), кадастровий номер земельної ділянки 6510136900:15:001:0172, шляхом демонтажу за рахунок Приватного підприємства "Ватерпас" автомобільного заїзду до магазину "Зодчий" з вулиці Полковника Кедровського (колишня Будьонного).

Відповідач ПП "Ватерпас" своєї позиції щодо заявленого позову не висловив, відзив не надав.

Третя особа ТОВ Агропромисловий комплекс "Південний" зазначив, що позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Херсонська міська рада у відзиві на позовну заяву зазначила, що Херсонською міською радою на приймалося жодних рішень, які б надавали відповідачу ПП "Ватерпас" право користування спірною земельною ділянкою, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За приписами частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 1, 6, 9 ст. ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу вимог ч.ч. 1-6 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Так умовами 3.1 договору суборенди земельної ділянки передбачено, що останній набирає чинності з моменту державної реєстрації іншого речового права (права суборенди земельної ділянки) відповідно до Земельного Кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та діє до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007р. та додаткової угоди до нього від 27.02.2013р. б/н, тобто до 06.07.2017р.

Як зазначено вище, за умовами додаткової угоди від 27.02.2013р. до договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с.93), укладеної між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК "Південний", продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки до 06.07.2017р.

Доказів продовження строку дії договору оренди земельної ділянки після 06.07.2017р. матеріали справи не містять. Таким чином, станом на час розгляду даної справи договір суборенди, на який посилається позивач, припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, оскільки у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, право на захист цивільного права виникає у випадку його порушення, невизнання, оспорювання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон" наполягає на порушенні його прав як законного землекористувача відповідачем Приватним підприємством "Ватерпас".

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких правовстановлюючих документів на право користування позивачем спірною земельною ділянкою, чинних на теперішній час, у зв'язку з чим суд констатує, що позивач не є законним землекористувачем, протилежного суду не доведено.

Положеннями статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Реалізуючи право на судовий захист, передбачене статтею 55 Конституцією України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини. на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що названий позивачем інтерес не пов'язаний з суб'єктивними правами відповідача і тому не підлягає правовому захисту і не може вважатись законним інтересом. Крім того цей інтерес спрямований на ущемлення прав відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно з частиною третьою якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати (1600,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання даної позовної заяви), в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон".

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. покласти на позивача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція Херсон".

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено

і підписано 11.02.2019р.

Суддя М.Б. Сулімовська