Рішення

від 31.01.2019 по справі 520/8976/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.01.2019р. справа №520/8976/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - Кізілова О.В., представника відповідача - Насібуліної Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ТОВ "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2018р. №№ 00000661405, 00000641405, 00000651405, від 19.10.2018р. №00000711405, -

встановив:

Позивач, ТОВ "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2018р. №№ 00000661405, 00000641405, 00000651405, від 19.10.2018р. №00000711405.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, які викладені в акті перевірки. Стверджував, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень вмотивовано помилковими судженнями, факт вчинення податкових правопорушень є вигаданим, при здійсненні господарських операцій з придбання товарних цінностей платник неухильно дотримувався вимог закону. Посилаючись на ці міркування, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що проведена перевірка показала на нереальність господарських зносин між платником та контрагентами - постачальниками з огляду на відомості інформації з баз даних, які знаходяться в користуванні органів ДФС та інформації з зовнішніх джерел, а також існування кримінальних проваджень за подією створення і діяльності певних контрагентів та винесеного обвинувального вироку у кримінальній справі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що контролюючий орган провів позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ ІТЦ Донвентилятор з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Сталь Енергопром за період червень 2017р., з ТОВ Самміт-Агро Трейд за період липень 2017р., з ТОВ Союз Кепітал Строй за період липень 2017р., з ТОВ Івамар Трейд за період серпень - вересень 2017р., з ТОВ Протек Агро Груп за період листопад-грудень 2017р., січень2018р., та у подальшому ланцюгу постачання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Герміон Стайл за період квітень 2017р.)

Результати перевірки оформлені актом від 06.09.2018р. № 3710/20-40-14-05-19/39493812 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту відображені судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень, а саме (у співвідношенні з предметом оскарження) віднесення на розрахунки з Державою по ПДВ показників первинних документів, складених за нереальними господарськими операціями у межах нікчемних правочинів, що суперечить п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. "а" п.198.1 ст.198, п.п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України та призвело до заниження ПДВ на загальну суму - 1.136.354,00 грн. та несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних занижених грошових зобов'язань з ПДВ.

04.10.2018р. з посиланням на Акт відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, прийняв податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000641405 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 219.522,50 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000651405 про завищення суми від'ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн., податкове повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000661405 про застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн..

Окрім того, 19.10.2018р. ГУ ДФС у Харківській області було також прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

Як з'ясовано судом, юридичним мотивом для винесення оскаржених рішень владний суб'єкт обрав положення 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. а п.198.1, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а фактичним мотивом послугувало судження контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Стверджуючи про існування події вчинення особою податкового правопорушення контролюючий орган посилався на: наявність результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Протект Агро Груп , пояснення ОСОБА_6 (директора ТОВ Івамар Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), пояснення ОСОБА_7 (директора ТОВ Самміт-Агро-Трейд щодо непричетності до діяльності підприємства), результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Сталь Енергопром , обвинувальний вирок Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17, в якому ОСОБА_8 (директора ТОВ Союз Кепітал Строй ) визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень контролюючого органу, суд зазначає, що з 01.01.2011 року правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Відтак, до предмету доказування по спорі про законність рішення контролюючого органу з приводу самостійного визначення грошового зобов'язання платника з ПДВ входять перелічені вище обставини, а також обставини обґрунтованості, належності та достатності добутих контролюючим органом фактичних даних для доведення події скоєння податкових правопорушень - заниження грошового зобов'язання з ПДВ.

Вирішуючи спір, суд вважає за необхідне розглянути кожен з викладених в акті епізодів податкових правопорушень окремо.

Стосовно епізоду взаємовідносин з ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" (а.с.228-239, 251-255 т.6)

На підтвердження доводів про відсутність події вчинення податкового правопорушення позивачем подані до суду: 1) договір поставки від 05.07.2017р., 2) видаткову накладну від 17.07.2017р. № РН17/07-01 на суму 249.928,80грн., 3) товарно- транспортну накладну РН17/07-01 від 17.07.2017р., 4) картку складського обліку від 17.07.2017 р. №93 та власноруч написаними поясненнями працівниками підприємства, 5) документи про оплату вартості товару, а саме: №611 від 15.08.2017р. на суму 24.992,88 грн. та № 729 від 26.09.2017р. на суму 224.935,92 грн., договір відступлення права вимоги №19 від 25.09.2017р. та №3 від 04.08.2017р.

Стосовно епізоду взаємовідносин з ТОВ Сталь Енергопром (а.с.183-205 т.6)

На підтвердження доводів про відсутність події вчинення податкового правопорушення позивачем подані до суду: договір поставки від 15.05.2017р., видаткові накладні: від 07.06.2017 р. № РН-0607/11 на суму 374400,00 грн., від 09.06.2017 р. № РН-0609/07 на суму 530016,00 грн., від 12.06.2017 р. № РН - 0612/16 на суму 406080,00 грн., від 15.06.2017 р. № РН - 0615/12 на суму 304356,00 грн.; товарно - транспортні накладні: від 07.06.2017 р. № РН-0607/11, від 09.06.2017 р. № 1, від 12.06.2017 р. № РН-0612/16, від 15.06.2017 р. № РН-0615/12; картки складського обліку: від 07.06.2017 р. № 76, від 09.06.2017 р. № 81, від 12.06.2017 № 84, від 15.06.2017 № 87; платіжні доручення: №57 від 30.06.2017р. на суму 30.435,60грн., №56 від 30.06.2017р. на суму 40.608,00 грн.., №55 від 30.06.2017р. на суму 53.001,00грн., №54 від 30.06.2017р. на суму 37.440,00грн. на загальну суму 161.485,2 грн.

Стосовно епізоду взаємовідносин з ТОВ Протект Агро Груп (а.с.126-182 т.6)

На підтвердження доводів про відсутність події вчинення податкового правопорушення позивачем подані до суду: договір поставки від 10.11.2017р.; видаткові накладні: від 16.11.2017 р. № 8/11 на суму 388749,60 грн., від 20.11.2017 р. № 8/13 на суму 295356,00 грн., від 22.11.2017 р. № 8/14 на суму 472800,00 грн., від 24.11.2017 р. №8/16 на суму 314400,00, від 01.12.2017р. № 9/1 на суму 177432,00 грн., від 04.12.2017 р. № 9/3 на суму 246240,00 грн., від 06.12.2017 р. № 9/5 на суму 240960,00 грн., від 18.12.2017 р. № 9/8 на суму 168580,20 грн., від 19.12.2017 р. № 9/10 на суму 252408,00 грн., від 22.12.2017 р. № 9/14 на суму 333360,00 грн., від04.01.2018 р. № РН-0104/11 на суму 447900,00 грн.; товарно - транспортні накладні: від 16.11.2017 р. № РН 8/11, від 20.11.2017 р. № РН8/13, від 22.11.2017 р. № РН 8/14, від 24.11.2017 р. № РН 8/16, від 01.12.2017 р. № РН 9/1, від 04.12.2017 р. № РН 9/3, від 06.12.2017 р. № РН 9/5, від 18.12.2017 р. № РН 9/8, від 19.12.2017 р. № РН 9/10, від 22.12.2017 р. № РН 9/14, від 04.01.2018 р. № РН 0104/11, картки складського обліку від 16.11.2017 р. № 123, від 20.11.2017 р. № 126, від 22.11.2017 р. № 129, від 24.11.2017 р. № 131, від 01.12.2017 р. № 135, від 4.12.2017 р. № 136, від 6.12.2017 р. № 138, від 18.12.2017 р. № 140, від 19.12.2017 р. № 143, від 4.01.2018 р. № 1, від 22.12.2017 р. № 145; платіжні доручення: від 22.12.2017р. №139 на суму 38.874,96грн., від 22.12.2017р. №140 на суму 29.535,60грн., від 22.12.2017р. №141 на суму 47.280,00грн., від 22.12.2017р. №142 на суму 31440,00грн., від 09.01.2018р. №4 на суму 159.688,80грн., від 03.01.2018р. №2 на суму 24.624,00грн., від 03.01.2018р. №3 на суму 24.096,00грн., від 15.01.2018р. №9 на суму 16.858,02грн., від 15.01.2018р. №10 на суму 25.240,80грн., від 15.01.2018р. №11 на суму 33.336,00грн., від 29.01.2018р. №32 на суму 44.790,00 грн.

Стосовно епізоду взаємовідносин з ТОВ "Герміон Стайл"

На підтвердження доводів про відсутність події вчинення податкового правопорушення позивачем подані до суду: договір поставки від 21.03.2017р., видаткову накладну №29 від 21.04.2017р. на суму 106.860,00 грн., виписано рахунок на оплату №39 від 21.04.2017р. на суму 106.860,00 грн.; платіжні доручення: №135 від 25.04.2017р. на суму 36.860,00 грн., від 25.04.2017р. №136 на суму 70.000,00 грн.

Згадані вище документи за формою, змістом, підставами походження не містять явних та нездоланних дефектів, котрі б однозначно зумовлювали втрату юридичної сили і доказовості.

Оскільки укладені з контрагентами правочини не визнані владним суб'єктом нікчемними чи недійсними у судовому порядку, а з огляду на сукупність добутих судом доказів ці правочини явно та однозначно не відповідають ознакам нікчемних правочинів згідно з ст. 228 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, то суд вважає, що у силу ст.ст. 215, 216, 234, 235, 236 Цивільного кодексу України контролюючий орган не мав управлінських повноважень для іншої кваліфікації проведених у межах цих правочинів операцій до набрання законної сили судовим рішенням про визнання цих правочинів фіктивними або удаваними.

Окрім того, визначаючись з приводу правових підстав для кваліфікації перелічених документів і відомостей як належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення особою податкового правопорушення, суд відзначає, що створення контролюючими органами письмового документа у формі Результатів опрацювання податкової інформації, Узагальнення податкової інформації (подібних чи аналогічних за змістом документів), де зазначені, зокрема, поясненння керівника контрагента ОСОБА_7 від 13.12.2017р. (директора ТОВ "Самміт-Агро-Трейд"), ОСОБА_9 ( директора ТОВ "Герміон Стайл"), і подальше використання цього письмового документа у якості доказу вчинення особою протиправного діяння відбувається поза межами ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк згідно з приписами ст.ст. 20, 62, 75-86 Податкового кодексу України способами здійснення податкового контролю є виключно перевірки та звірки.

Норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючі органи повноваженнями на складання перелічених документів.

Відтак, суд не знаходить правових підстав для кваліфікації Результатів опрацювання податкової інформації чи Узагальнення податкової інформації тощо як доказу у справі про вчинення податкового правопорушення.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Івамар Трейд"

Стверджуючи про існування події вчинення особою податкового правопорушення контролюючий орган посилався на пояснення ОСОБА_6 від 04.06.1996р. (директора ТОВ Івамар Трейд ).

Як окремий та достатній доказ вчинення позивачем податкового правопорушення по взаємовідносинах з ТОВ "Івамар Трейд", суд не сприймає, однак, у ході судового розгляду судом встановлено, що 26.07.2017 р. між позивачем (у якості покупця) та ТОВ Івамар Трейд (у якості постачальника) було укладено договір поставки, який від імені контрагента підписаний директором ОСОБА_4

Обвинувальним вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 31.05.2018р. по справі №761/11940/18 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави для неврахування означеного вироку, що поза розумним сумнівом спростовує причетність ОСОБА_6 до діяльності ТОВ "Івамар Трейд".

На даний епізод припадає нарахування на суму 145.548,60 грн. основного платежу та 0 грн штрафу.

Таким чином в даній частині позову належить відмовити.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ Союз Кепітал Строй

04.07.2017 р. між позивачем (у якості покупця) та ТОВ Союз Кепітал Строй (у якості постачальника) укладено договір поставки, який від імені контрагента підписаний ОСОБА_8

Відповідно до Вироку Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2018р. у справі №753/23956/17 ОСОБА_8 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.205 КК України.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави для неврахування означеного вироку, що поза розумним сумнівом спростовує причетність ОСОБА_8 до діяльності ТОВ Союз Кепітал Строй .

На даний епізод припадає нарахування на суму 105.834,2 грн. основного платежу та 0 грн. штрафу.

Таким чином в даній частині позову належить відмовити.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на характер спірних правовідносин, сутність зносин між позивачем і переліченими контрагентами - постачальниками та обсяг поданих платником доказів, суд вважає за необхідне віддати пріоритет (перевагу) у доказах за цими епізодами саме на користь обвинувальних вироків судів по кримінальним провадженням, адже ці судові акти стосуються діяльності директорів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, якими і були складені первинні документи.

Правових підстав для протилежного висновку суд у даному конкретному випадку не знаходить.

Вирішуючи спір у частині вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 04.10.2018р. №00000661405 про накладення на платника податку штрафу у сумі 8.905,00 грн., повідомлення-рішення від 19.10.2018р. №00000711405 про накладення штрафу у розмірі 8.905,00грн. за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних невиписаних платником на занижену суму грошового зобов'язання з ПДВ податкових накладних на суму податку у розмірі 17.810,00 грн., суд зазначає, що правовідносини з приводу накладання штрафу за нереєстрацію податкової накладної унормовані приписами ст.120-1 Податкового кодексу України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у межах господарської операції з ТОВ Герміон Стайл була складена податкова накладна №22 від 21.04.2017р. на суму 106.860,00грн. (у т.ч. ПДВ - 17.810,00 грн.). 10.05.2017 року позивач передав зазначену податкову накладну засобами телекомунікаційного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Єдиний реєстр). Вказана податкова накладна була прийнята до Єдиного реєстру, що підтверджується квитанцією від 10.05.2017р.

Проте, з посиланням на протокол допиту ОСОБА_9 (стор.8 Акту) контролюючий орган зробив висновок про відсутність доказів реальності поставки товару позивачем на користь ТОВ "Герміон Стайл".

На думку контролюючого органу, цей товар передано позивачем у власність третьої сторонньої невстановленої податковою перевіркою особи, але за ціною поставки на адресу ТОВ "Герміон Стайл" без виписування ще однієї податкової накладної.

Суд вважає такий висновок контролюючого органу недоведеним, адже контролюючим органом не встановлено факту продажу одного і того ж товару іншій особі.

Унаслідок цього, помилковими є також і судження владного суб'єкта про наявність у платника податків обов'язку виписувати податку накладну за подією поставки третій невстановленій особі того ж самого товару, що вже був проданий ТОВ "Герміон Стайл".

Окрім того, вирішуючи спір, суд відмічає, що п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України передбачено нарахування штрафу за не реєстрацію особою раніше вже складеної (тобто виписаної за самостійним рішенням платника податків, існуючої як річ матеріального світу) податкової накладної.

Суд зауважує, що стосовно заниження платником грошових зобов'язань з податку (збору) (тобто для випадку не виписування особою податкової накладної на операцію з поставки товару, виконання роботи, надання послуги) відповідальність у вигляді штрафу передбачена абз.2 і 4 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 25 або 50 відсотків визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання (тобто суми заниження податку, збору) відповідно.

Водночас із цим, положеннями абз.1 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу або в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У спірних правовідносинах платник не виписував податкових накладних на ті грошові зобов'язання з ПДВ, котрі контролюючий орган кваліфікує як занижені.

Також у спірних правовідносинах відсутні ознаки здійснення платником операції з постачання товарів/послуг на ті грошові зобов'язання з ПДВ, котрі контролюючий орган кваліфікує як занижені.

Відтак, підстав для нарахування платнику штрафу у порядку абз.1 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України суд у даному випадку не знаходить.

У силу приписів ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України, ст.ст. 86, 109 Податкового кодексу України суду при вирішенні спору з приводу відповідності закону рішення контролюючого органу про визначення платнику податків грошових зобов'язань належить перевірити чи достатнім поза розумним сумнівом є обсяг добутих контролюючим органом доказів для підтвердження факту вчинення податкового правопорушення.

Положення ст.9 КАС України цього правила не змінюють і змінювати не можуть, позаяк у такому випадку замість судової перевірки правильності виконання управлінської функції суб'єктом владних повноважень суд вдаватиметься до збору доказів проти платника податків, а вказане прямо суперечить завданню адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні оскаржених рішень по взаємовідносинам з ТОВ Герміон Стайл , ТОВ Протект Агро Груп , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Сталь Енергопром , що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог в цій частині.

Разом із тим, по взаємовідносинам з ТОВ Івамар-Трейд та ТОВ Союз Кепітал Строй факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, позаяк згадані вище обвинувальні вироки у кримінальних провадженнях з достатньою переконливістю доводять факт вчинення податкового правопорушення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 72-77, 90, 139, 211, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000641405 щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 219.522,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000651405 щодо завищення суми від'ємного значення в частині на суму 709.353,20 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 04.10.2018р. №00000661405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 19.10.2018р. №00000711405 щодо застосування штрафу у розмірі 8.905,00 грн.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - технічний Центр "Донвентилятор" (місце знаходження - м.Харків, пр.Московський, буд.199 Д5, 61037, ідентифікаційний код - 39493812) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, 61057, код ЄДРПОУ - 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4.860, 95 (чотири тисячі вісімсот шістдесят грн. 95 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 11.02.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева