Рішення

від 05.02.2019 по справі 320/5881/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року № 320/5881/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представників позивача - Крепеля Д.І., Агея В.С.,

представника відповідача - Чайковського Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0022155301, яким нараховано штраф у розмірі 92495,80 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0022145301, яким нараховано штраф у розмірі 17681,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що висновок податкового органу про порушення ТОВ "КМС" граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість є безпідставним, оскільки узгоджені зобов`язання з декларацій сплачені своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. При цьому, згідно інформації в Електронному кабінеті платника податків позивача, за 2017 рік за ним обліковується податковий борг у сумі 99343,20 грн, який не відповідає дійсності та офіційним документам. Позивач переконаний, що під час оплати сум податків із самостійно узгоджених зобов`язань за березень 2017 року - січень 2018 року, відповідач самостійно стягував грошові кошти у рахунок погашення неіснуючого боргу, адже всі податкові повідомлення-рішення, які були прийняті стосовно позивача, або оскаржені, або вже скасовані.

Тому, ТОВ "КМС" вважає, що прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення висловив у відзиві на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до податкової звітності позивача за березень 2017 року - січень 2018 року, позивачем порушено строк сплати самостійно визначених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а тому висновки перевіряючих, сформовані за результатами камеральної перевірки, є правомірними.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 05.02.2019, прибули представники позивача та представник відповідача. Представники позивача адміністративний позов підтримали у повному обсязі, просили суд його задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав на відмові у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС", згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою з 14.08.2002 (а.с. т.1 а.с. 143).

Як платник податків, у тому числі податку на додану вартість, позивач взятий на облік Вишгородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи убачається, що Вишгородським відділенням Головного управління ДФС у Київській області 06.04.2018 було проведено камеральну перевірку даних ТОВ "КМС", задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгоджених сум ПДВ, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За результатами перевірки, відповідачем було складено акт від 06.04.2018 №001166/10-36-53-01/32119475, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, чим не дотримано терміну сплати узгоджених податкових зобов`язань (а.с. 9-10).

До такого висновку податковий орган дійшов на підставі опрацювання наступних податкових декларацій, поданих ТОВ "КМС":

1) податкова декларація з податку на додану вартість від 22.01.2018 №9296690351, граничний термін сплати - 30.01.2018, дата сплати - 28.03.2018, кількість днів затримки - 57;

2) податкова декларація з податку на додану вартість від 22.01.2018 №9296690351, граничний термін сплати - 30.01.2018, дата сплати - 23.03.2018, кількість днів затримки - 52;

3) податкова декларація з податку на додану вартість від 22.01.2018 №9296690351, граничний термін сплати - 30.01.2018, дата сплати - 02.03.2018, кількість днів затримки - 31;

4) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2017 №9141873334, граничний термін сплати - 30.07.2017, дата сплати - 29.08.2017, кількість днів затримки - 30;

5) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2017 №9218341774, граничний термін сплати - 30.10.2017, дата сплати - 28.11.2017, кількість днів затримки - 29;

6) податкова декларація з податку на додану вартість від 19.08.2017 №9167411978, граничний термін сплати - 30.08.2017, дата сплати - 27.09.2017, кількість днів затримки - 28;

7) податкова декларація з податку на додану вартість від 18.09.2017 №9190090289, граничний термін сплати - 30.09.2017, дата сплати - 27.10.2017, кількість днів затримки - 27;

8) податкова декларація з податку на додану вартість від 19.05.2017 №9092521691, граничний термін сплати - 30.05.2017, дата сплати - 26.06.2017, кількість днів затримки - 27;

9) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.1.2017 №9272575166, граничний термін сплати - 30.12.2017, дата сплати - 26.01.2018, кількість днів затримки - 27;

10) податкова декларація з податку на додану вартість від 18.09.2017 №9190090289, граничний термін сплати - 30.09.2017, дата сплати - 26.10.2017, кількість днів затримки - 26;

11) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2017 №9244301304, граничний термін сплати - 30.11.2017, дата сплати - 26.12.2017, кількість днів затримки - 26;

12) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.02.2018 №9025871935, граничний термін сплати - 02.03.2018, дата сплати - 28.03.2018, кількість днів затримки - 26;

13) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2017 №9070255763, граничний термін сплати - 30.04.2017, дата сплати - 25.05.2017, кількість днів затримки - 25;

14) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.06.2017 №9117390594, граничний термін сплати - 30.06.2017, дата сплати - 25.07.2017, кількість днів затримки - 25;

15) податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2017 №9218341774, граничний термін сплати - 30.10.2017, дата сплати - 24.11.2017, кількість днів затримки - 25;

16) податкова декларація з податку на додану вартість від 22.01.2018 №9296690351, граничний термін сплати - 30.01.2018, дата сплати - 23.02.2018, кількість днів затримки - 24.

На підставі акта перевірки від 06.04.2018 №001166/10-36-53-01/32119475, податковим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 04.05.2018 №0022145301, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 17681,61 грн (т.1 а.с. 12);

- від 04.05.2018 №0022155301, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 92495, 80 грн (т.1 а.с. 13).

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства та порушують його права як добросовісного платника податків, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, та являє собою форму поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства при складанні та поданні декларацій. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально-зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Відповідно до положень п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.54.2 ст. 54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом п. 57.1 статті 57 ПК України закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі абзаців першого та другого статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ "КМС", посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, самостійно визначених у поданих податкових деклараціях за березень 2017 року - січень 2018 року.

Згідно пункту 203.1 статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, підтверджуючи відсутність у своїх діях порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість у межах податкових декларацій за період з березня 2017 року по січень 2018 року, позивачем були надані відповідні декларації та платіжні доручення, які підтверджують своєчасність та повноту сплати податкових зобов`язань.

Дослідивши такі докази платника податку, судом з`ясовано наступні обставини сплати позивачем податку на додану вартість у період з березня 2017 року по січень 2018 року.

1. Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2017 року (т.1 а.с. 15-16).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 312436,00 грн. Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "КМС", сума зобов`язання була сплачена 24.04.2017 платіжним дорученням №10625053 (т.1 а.с. 218).

2. Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2017 року (т.1 а.с. 24-25).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 878445,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень: від 25.04.2017 №5616, від 05.05.2017 №5642, від 13.05.2017 №5663, від 18.05.2017 №5691, від 24.05.2017 №5707, від 26.05.2017 №5722, від 29.05.2017 №5730 (т.1 а.с. 34-40).

3. Податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2017 року (т.1 а.с. 41-42).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 308855,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень: від 12.06.2017 №5782, від 13.06.2017 №5784, від 30.06.2017 №5855 (т.1 а.с. 51-54).

4. Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2017 року (т.1 а.с. 55-56).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 549785,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень: від 24.07.2017 №5908, від 26.07.2017 №5910, від 27.07.2017 №5911, від 28.07.2017 №5918 (т.1 а.с. 66-70).

5. Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2017 року (т.1 а.с. 70-71.

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 346138,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжного доручення від 21.08.2017 №5986, від 22.08.2017 №5990, від 29.08.2017 №5993, від 30.08.2017 №5998 (т.1 а.с. 79-82).

6. Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2017 року (т.1 а.с. 83-84).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 248764,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень: від 22.09.2017 №6071 (т.1 а.с.92).

7. Податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2017 року (т.1 а.с. 93-94).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 175454,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжного доручення від 27.10.2017 №6136 (т.1 а.с. 102).

8. Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (т.1 а.с. 103-104).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 222149,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжного доручення від 28.11.2017 №6204 (т.1 а.с. 112).

9. Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2017 року (т.1 а.с. 113-114).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 244052,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжного доручення від 26.12.2017 №6272 (т.1 а.с. 122).

10. Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2017 року (т.1 а.с. 123-124).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 431079,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень: від 11.01.2018 №6292, від 26.01.2018 №6314 (т.1 а.с. 132-133).

11. Податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2018 року (т.1 а.с. 134-135).

Сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету - 22936,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжного доручення від 02.03.2018 №6371 (т.1 а.с. 142).

Таким чином, проаналізувавши податкові декларації позивача та обставини сплати ним податкових зобов`язань з березня 2017 року по січень 2018 року, суд дійшов висновку, що погашення ТОВ "КМС" самостійно задекларованих сум податку на додану вартість у зазначений період, здійснено без порушення граничних строків. Надані платником податку первинні документи вказують на самостійну сплату сум податкових зобов`язань, зазначених ним у податкових деклараціях з дотриманням 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, як цього вимагає чинне законодавство.

Всупереч цьому, відповідно до інформації, що міститься в Електронному кабінеті платника податків, з 2017 року за ТОВ "КМС" обліковується податковий борг у сумі 99343,20 грн.

З`ясовуючи причини наявності та джерела походження податкового боргу, судом опрацьовано інтегровану картку платника податків ТОВ "КМС", у ході чого встановлено, що податковий борг обліковується за позивачем, починаючи з 30.11.2014 (до цієї дати була переплата), на підставі податкового повідомлення - рішення від 29.10.2014 №0003792202 (т.2 а.с. 3).

У той же час, матеріали справи містять постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №810/784/17, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.10.2014 № 0003792202 та 29.10.2014 № 0003782202 (т.2 а.с.11-22).

Подальший податковий борг ТОВ "КМС" до січня 2018 року нараховувався позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень: від 30.04.2015 №0000692202 (т.4 а.с. 15), від 10.12.2015 №0001252201 (т.4 а.с. 178), від 06.06.2016 №0006501501 (т. 5 а.с. 12).

Проте, перелічені податкові повідомлення рішення, таким же чином, були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку, що підвереджується відповідними судовими рішеннями, зокрема: податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0000692202 скасоване постановою КОАС від 21.12.2015 у справі №810/3636/15 (т.4 а.с. 36-45); податкове повідомлення-рішення від 10.12.2015 №0001252201 скасоване постановою КОАС від 08.09.2016 у справі №810/1625/16 (т.4 а.с. 192-197); податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 №0006501501 оскаржене в адміністративному порядку та відкликане на підставі рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.08.2016 №1934/10/10-36-10-01-04 (т.5 а.с. 17-18).

Як встановлено судом, податковий орган у подальшому зменшував борг позивача, який виникав на підставі податкових повідомлень - рішень, однак пеня, яка нараховувалась відповідачем, не скасовувалась.

Таким чином, всі зазначені в описі операцій інтегрованої картки підстави для нарахування та збільшення недоїмки позивача з 29.10.2014 до 31.01.2018, мали бути виключені із обліку разом із нарахованими штрафними санкціями та пенею.

Натомість, поточні платежі, які здійснював позивач, сплачуючи податкові зобов`язання вчасно та у повному обсязі, що підтверджується доказовою базою, стягувались відповідачем як борг, у порядку п. 87.9 статті 87 ПК України, та нараховувалась пеня, не дивлячись на те, що він відсутній та ігноруючи судові рішення, що призвело до безпідставного та протиправного нарахування штрафних санкцій на ТОВ "КМС".

Під час судового розгляду справи, на запитання суду, чи зменшувалась пеня, нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень, представником відповідача зазначено, що основана сума коригувалась та виключалась із податкової бази, однак пеня залишалась незмінною. Що також є важливим для врахування судом при вирішенні даної справи по суті.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 04.05.2018 № 0022155301 та № 0022145301 форми "Ш", а тому позовні вимоги визнає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.05.2018 №0022155301 форми "Ш".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 04.05.2018 №0022145301 форми "Ш".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС" (код ЄДРПОУ 32119475) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 11 лютого 2019 р.