Постанова

від 18.09.2019 по справі 320/5881/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5881/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС" (далі - ТОВ КМС , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0022155301, яким нараховано штраф у розмірі 92495,80 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0022145301, яким нараховано штраф у розмірі 17681,61 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та неврахування судом всіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Вишгородським відділенням Головного управління ДФС у Київській області 06.04.2018 було проведено камеральну перевірку даних ТОВ "КМС", задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгоджених сум ПДВ, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За результатами перевірки, відповідачем було складено акт від 06.04.2018 №001166/10-36-53-01/32119475, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - платником податку несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання.

На підставі акту перевірки від 06.04.2018 №001166/10-36-53-01/32119475, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04.05.2018 №0022145301, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 17681,61 грн.;

- від 04.05.2018 №0022155301, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 92495, 80 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

За визначенням наданим у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ "КМС", посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, самостійно визначених у поданих податкових деклараціях за березень 2017 року - січень 2018 року.

Натомість позивачем на підтвердження своєчасності та повноти сплати податкових зобов`язань у межах податкових декларацій за період з березня 2017 року по січень 2018 року були надані відповідні декларації та платіжні доручення.

Проаналізувавши надані докази, що містяться у матеріалах справи, суд першої інстанції вірно встановив обставини сплати позивачем податку на додану вартість у період з березня 2017 року по січень 2018 року.

Так, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 312436,00 грн. Відповідно до платіжного доручення №10625053, яке відображене в інтегрованій картці платника податків ТОВ КМС сума зобов`язання була сплачена 24.04.2017.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 878 445,00 грн. Відповідно до платіжних доручень від 25.04.2017 №5616, від 05.05.2017 №5642, від 13.05.2017 №5663, від 18.05.2017 №5691, від 24.05.2017 №5707, від 26.05.2017 №5722, від 29.05.2017 №5730 сума зобов`язання була сплачена частинами датами зазначених доручень.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 308855,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень від 12.06.2017 №5782, від 13.06.2017 №5784, від 30.06.2017 №5855.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 549785,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень від 24.07.2017 №5908, від 26.07.2017 №5910, від 27.07.2017 №5911, від 28.07.2017 №5918.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 346138,00 грн. Оплата здійснена на підставі платіжних доручень від 21.08.2017 №5986, від 22.08.2017 №5990, від 29.08.2017 №5993, від 30.08.2017 №5998.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 248764,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена 22.09.2017 на підставі платіжного доручення №6071.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 175454,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена 27.10.2017 на підставі платіжного доручення №6136.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 222149,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена 28.11.2017 на підставі платіжного доручення №6204.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 244052,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена 26.12.2017 на підставі платіжного доручення №6272.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 431079,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена частинами 11.01.2018 та 26.01.2018 на підставі платіжних доручень №6292 та №6314.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року, сума податку, який сплачується до державного бюджету становить - 22936,00 грн. Сума зобов`язання була сплачена 02.03.2018 на підставі платіжного доручення №6371.

Пунктом п.57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження виконання зазначеної норми платником податку надані первинні документи, які вказують на самостійну сплату сум податкових зобов`язань, зазначених ним у податкових деклараціях з дотриманням 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції несвоєчасності сплати відповідачем податкових зобов`язань з ПДВ з березня 2017 по січень 2018 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що погашення ТОВ "КМС" самостійно задекларованих сум податку на додану вартість у зазначений період, здійснено без порушення граничних строків.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформації, яка міститься в Електронному кабінеті платника податків, за ТОВ "КМС" обліковується податковий борг у сумі 99343,20 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення від 29.10.2014 №0003792202.

При цьому, питання правомірності наявності податкового боргу у розмірі 99343,20 грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2014 №0003792202 не охоплюється предметом даного позову, тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: