Постанова

від 05.02.2019 по справі 814/1468/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1468/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицький О.І. , Семенюк Г.В.

при секретарі Алексєєвій Н.М.

за участю представника відповідача Коськова І.В.

представника скаржника Білецького О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Искобар на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року прийнятого у письмовому провадженні у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Искобар до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Искобар (далі - ТОВ Искобар , позивач/скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2018 № 00032871407.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Искобар відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Искобар звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняту нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 310 КАС України справу розглянуто у судовому засіданні.

Обставини справи.

За період, який підлягав перевірці, підприємство фактично здійснювало діяльність за КЕД 80.20 обслуговування системи безпеки.

Актом " Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Искобар" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "ІНФО ПРІНТ", ТОВ "ТРАСТКОРП ІНДАСТРІ" встановлено порушення п.198.1,п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 233 376 грн.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року № 00032871407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 233 376 грн. та 58 344 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано ні при проведені перевірки, ні до суду документів, що підтверджують належним чином оформлення операції з придбання товару первинними документами та докази бухгалтерського обліку.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) та Податковому кодексу України (надалі по тексту - ПК України).

Джерела права й акти їх застосування.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, обумовлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Оцінка суду.

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що ТОВ Искобар мало господарські відносини з контрагентами ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Інфо прінт" та ТОВ "ТРАСТКОРП Індастрі".

Для підтвердження господарських відносин з вказаними контрагентами позивачем надано до перевірки наступні документи:

- по взаємовідносинах з ТОВ "Аркас-Трейд" - договір поставки продукції від 01 листопада 2016 року № 27, за умовами якого ТОВ "Аркас -Трейд" зобов'язується поставити товар покупцеві-позивачу власним транспортом за його рахунок (п.5.1-5.2 договору). До перевірки надано видаткову та податкову накладну від 24 листопада 2016 року.

- по взаємовідносинах з ТОВ "Інфо прінт" - договір поставки продукції від 01 листопада 2016 року № 38, податкова та видаткова накладна від 10 листопада 2016 року, банківські виписки , що підтверджують оплату товару.

- по взаємовідносинах з ТОВ "ТРАСТКОРП Індастрі" - договір поставки товарів № 15 від 01 червня 2017 року, видаткову та податкову накладну, банківські виписки, що підтверджують оплату товару.

Однак, до перевірки позивачем не надано інші первинні документи, що підтверджують належним чином оформлення операції з придбання товару та докази бухгалтерського обліку, а саме по всіх контрагентах до перевірки не надано оборотно-сальдові відомості по рах.30 "Каса", 31 "Поточні рахунки", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками, тому неможливо встановити кредиторську/дебіторську заборгованість, журнали-ордери по рахунках 201, 23, 281, 31, 361 та іншим, тому неможливо встановити відображення господарської операції з придбання ТМЦ у бухгалтерському обліку та подальше списання по рахунках бухгалтерського обліку, документи, які б підтверджували оприбуткування ТМЦ отриманого від його контрагентів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача пояснив, що товар отримував директор, тому довіреності не виписувались. Стосовно оборотно-сальдових відомостей пояснив суду, що вони надавались контролюючому органу раніше на їх запит, тому при проведенні перевірки вони не надавались.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови товариству у задоволенні позову на підставі відсутності первинних документів для підтвердження господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою були надані первинні документи які не досліджувалися судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення на підставі їх ненадання позивачем. Колегія суддів при винесенні рішення не приймає до уваги вказані докази на підставі ч.4 ст.309 КАС України, оскільки вони не були подані до суду першої інстанції, при цьому скаржник не надав докази неможливості їх подання із зазначенням причин об'єктивно не залежних від нього.

До того ж, вказані докази, на думку колегії суддів, не спростовують правомірність оскаржуваного позивачем рішення від 11 жовтня 2018 року.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Искобар - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року прийнятого у письмовому провадженні у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Искобар до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 08 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.