Постанова

від 07.02.2019 по справі 815/1612/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1612/18

Категорія: 8.3 Головуючий в І інстанції: Бжассо Н.В.

Дата та місце ухвалення: 19.06.2018 р. м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

суддя-доповідач - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю: секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0025851212 від 13.02.2018 року, № 0025841212 від 13.02.2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення заявлених вимог у повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи. Так, апелянт зазначив, що відповідачем порушено термін направлення податкових повідомлень - рішень, встановлений Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення надіслані платнику податків не 14.02.2018 року, а аж 20.02.2018 року. Крім того, апелянт вказує, що 02.02.2018 року позивач отримав акт камеральної перевірки від 19.01.2018 року № 789/15-32-12-12/30492428 та 09.02.2018 року направив на адресу відповідача заперечення на акт камеральної перевірки, проте, вказані заперечення 15.03.2018 року залишено без розгляду. Апелянт зазначає, що ТОВ Меркурій Глоб Україна 20.12.2017 року було подано до ДФС податкову декларацію з ПДВ за листопад 2017 року № 9273006156. В декларації з ПДВ за листопад 2017 року в результаті збою програмного забезпечення були не тільки занижені податкові зобов'язання, а й податковий кредит, а також, втрачена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту. ТОВ Меркурій Глоб Україна 09.02.2018 року подано уточнюючий розрахунок до декларації за листопад 2017 року. Таким чином, апелянт вважає, що збільшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 181548,00 грн., а також зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 249 грн. є неправомірним та суперечить чинному законодавству.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 19.01.2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 789/15-32-12-12/30492428 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Меркурій Глоб Україна за звітний (податковий) період листопад 2017 року.

Згідно вказаного акту, при перевірці поданої декларації з ПДВ за листопад 2017 року ТОВ Меркурій Глоб Україна від 20.12.2017 року № 9273006156 встановлено, що підприємством не включено до складу податкових зобов'язань наступні податкові накладні: № 18, № 16, № 19, № 27, № 28, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 26, № 30, № 32, № 29, № 17, що свідчить про заниження податкових зобов'язань (р. 9) по декларації з ПДВ за листопад 2017 року на суму ПДВ 181797 грн. (збільшується сума, що за результатами звітного податкового періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 181548 грн., зменшується сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 249 грн.).

Позивач отримав акт перевірки 02.02.2018 року.

09.02.2018 року позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року, який 09.02.2018 року прийнято ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що підтверджується квитанцією № 2.

Також, 09.02.2018 року позивач склав заперечення на акт перевірки вих. №. 18/02/09-1, з огляду на які вказав, що ним подано уточнюючий розрахунок 09.02.2018 року до податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

З огляду на декларацію № 20997 заперечення позивач направив кур'єрською службою доставки 09.02.2018 року.

Зазначені заперечення відповідач отримав 05.03.2018 року, у зв'язку з чим, ГУ ДФС в Одеській області залишило без розгляду заперечення на акт перевірки, як такі, що подані з порушенням строку, що визначений п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

13.02.2018 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0025851212 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 181548 грн. за податковим зобов'язанням та на 45387 грн. за штрафними санкціями, та № 0025841212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 249 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу та залишаючи заявлений позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України є виявлення платником податків самостійно помилок, що містяться у раніше поданій декларації або за результатами електронної перевірки. Суд першої інстанції вказав, що уточнюючий розрахунок поданий позивачем 09.02.2018 року, а акт перевірки останнім отриманий 02.02.2018 року, тобто, про допущення в декларації з ПДВ за листопад 2017 року помилок позивач дізнався з акту перевірки, що складений відповідачем, а не самостійно. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов'язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Водночас, відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності до вимог п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Тобто, у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації, що спростовує висновки суду першої інстанції.

Праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки акту камеральної перевірки декларації ТОВ Меркурій Глоб Україна від 20.12.2017 року № 9273006156 з ПДВ за листопад 2017 року.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що не заперечується відповідачем, 09.02.2018 року, тобто, до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року, який 09.02.2018 року прийнято ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що підтверджується квитанцією № 2.

Таким чином, вбачається, що до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивач привів свою податкову звітність у відповідність до здійсненної господарської діяльності та відобразив відповідні податкові зобов'язання, зокрема, з ПДВ, що відповідають такій діяльності.

Також, колегією суддів встановлено, що позивачем сплачені податкові зобов'язання згідно поданого уточнюючого розрахунку та відповідну суму штрафних санкцій, як того вимагають положення ст. 50 Податкового кодексу України, що підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням № 15 від 12.02.2018 року.

Як під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано жодних доказів щодо встановлення порушень з боку позивача при декларуванні податкових зобов'язань за листопад 2017 року з урахуванням даних поданого позивачем уточнюючого розрахунку.

За таких обставин, враховуючи виправлення позивачем допущеної помилки в порядку статті 50 Податкового кодексу України до прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, колегія суддів приходить до висновку про протиправність збільшення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями. Колегія суддів зазначає, що відповідач 13.02.2018 року виставив позивачу податкові повідомлення - рішення щодо обов'язку сплати податку на додану вартість, який станом на цю дату у позивача був відсутній у зв'язку із уточненням показників своєю податкової звітності, що відповідачем жодним чином не заперечено під час судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено наявність у позивача станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку, що такі рішення відповідача щодо визначення наведених зобов'язань та зменшення від'ємного значення з ПДВ є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносин викладена в постанові Верхового Суду від 04.09.2018 року у справі № 813/1977/14.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позивача.

Також, в порядку ст. 139 КАС України підлягають розподілу здійснені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0025851212 від 13.02.2018 року, № 0025841212 від 13.02.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Глоб Україна (ідентифікаційний код юридичної особи 30492428) сплачений судовий збір у сумі 8519,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 11.02.2019 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька