Постанова

від 07.02.2019 по справі 821/975/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/975/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Категорія: 10.2.4 Головуючий в І інстанції: Дубровна В.А.

Дата та місце ухвалення: 01.10.2018 р. м. Херсон

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання провести нарахування поновленої пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила зобов'язати відповідача провести нарахування пенсії з 10.02.2014 року у спосіб, який встановлений ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - призначивши її знову на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати доходу в Україні у сумі 2700,98 грн. та в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням його помісячних змін, а також з проведенням компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року у справі № 757/24640/14-а відповідачем було призначено та здійснено їй виплату пенсії у розмірі 949,00 грн. на місяць, проте, з таким розміром пенсії вона не згодна і вважає таке нарахування пенсії протиправним. Позивач вказує, що при здійсненні розрахунку спірної суми пенсії відповідачем не враховано, що її сумарний страховий стаж є більшим за 23 роки, а тому однозначно має право на пенсію за віком більшу, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. При цьому, позивач стверджує, що оригінали всіх необхідних для призначення пенсії документів були подані до УПФУ 07.12.2016 р. разом з особистою заявою позивача про призначення пенсії. Також позивач зазначає, що 10.01.2017 року оригінали вказаних документів разом з їх копіями були подані до УПФУ повторно. Крім того, позивач вважає, що при перерахунку пенсії відповідачем не дотримано вимоги діючого законодавства в частині щорічного збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щорічного збільшення показника середньої заробітної плати, індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначеної з 10.02.2014 року, з урахуванням висновків суду. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Апелянт зазначив, що при призначенні та розрахунку пенсії позивача Головне управління діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

Апелянт також вказував на те, що вперше представник позивача звернувся за призначенням пенсії позивачу з письмовим зверненням та копіями таких документів, як копія паспорту для виїзду за кордон, копія диплому, копія трудової книжки, копія довідок про заробітну плату. Вказані копії документів були не посвідчені належним чином, та не надано оригіналів документів про стаж, вік та заробітну плату, а тому листом від 16.12.2016 року № 4628/02 управлінням надано відповідь на вказане письмове звернення про відмову у призначенні пенсії. Головне управління посилалось на те, що при повторному зверненні представник позивача також не надав оригінали необхідних документів, а тому листом від 19.01.2017 року № 364/02 йому було повторно повідомлено про необхідність звернення з оригіналами документів.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а тому просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.01.2019 року представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому крім доводів, викладених у позовній заяві, зазначено про те, що 10.01.2017 року при особистому зверненні представника позивача до управління Пенсійного фонду, ним було надано оригінали необхідних документів для огляду та їх копії, зокрема оригінал трудової книжки та довідки про заробітну плату.

З огляду на зазначене у поданому відзиві представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є громадянкою України, у червні 1996 року виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де взята на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року у справі № 757/24640/14-а зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.02.2014 р.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року, позивачу було призначено пенсію за віком.

Листом від 14.11.2017 року Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області на запит представника позивача направило довідки, а саме:

- протокол призначення пенсії від листопада 2017 р. в частині призначення щомісячної пенсії, починаючи з 01.10.2017 р. в сумі 1373,00 грн.,

- довідку за вих. № 857 від 14.11.2017 р. про те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Генічеське ОУПФ і отримує пенсію за віком, у т.ч. щомісячний розмір отримання складає: лютий 2014 р. - 643,96 грн., березень 2014 р. - вересень 2017 р. - 949 грн., жовтень 2017 р. - листопад 2017 р. - 1 373,00 грн.

Не погоджуючись з розрахунками відповідача щодо нарахованої їй пенсії, позивач звернулась до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Порядок нарахування та виплати пенсії встановлено Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV та "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.

Згідно ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 10.02.2014 року, а нарахування пенсії проводилось на підставі документів, які знаходились у її позовній заяві у справі № 757/24640/14-а. та на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 р. у справі № 757/24640/14-а (провадження № К800/42138/15), яке набрало законної сили 25.06.2017 р., оскільки документи на призначення пенсії ОСОБА_1 до управління Фонду не подавались.

При розрахунку пенсії управлінням Фонду застосовано мінімальний страховий стаж - 15 років, необхідний для призначення пенсії, як це передбачено ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи встановлено, що 07.12.2016 року представник позивача звертався до управління ПФУ в Генічеському районі з письмовим зверненням щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1, додавши до вказаного звернення копію паспорту для виїзду за кордон, копію диплому, копію трудової книжки, копію довідки про заробітну плату, оригінал заяви про призначення пенсії за віком від 01.12.2016 року. Однак, копії документів не були належним чином завірені, оскільки надано копії з нотаріально посвідчених документів.

Листом-відповіддю управління ПФУ в Генічеському районі від 16.12.2016 р. за № 4628/02 повідомило представника позивача про те, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які згідно з цим Законом досягли встановленого цим законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж. Повідомлено, що згідно ст. 44 цього Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Крім того, у листі зазначено, що відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинні пред'явити паспорт (або інший документ, що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Також зазначено про те, які повинні подаватись документи в оригіналах.

У зв'язку з цим Управлінням Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області запропоновано заявнику звернутись особисто або через представника з оригіналами документів до управління фонду.

Також встановлено, що 10.01.2017 року представник позивача повторно звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії. У письмовому зверненні зазначено, що уповноважений представник позивача, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, з'явившись особисто до територіального органу - Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області з усіма необхідними для призначення пенсії оригіналами документів, що подаються для огляду та засвідчення копій, які також подаються з вказаним листом, подає оригінал трудової книжки ОСОБА_1 та оригінали довідок про заробітну плату для огляду і копії для засвідчення інших документів необхідних для призначення пенсії.

У додатках до вказаної заяви вказано про надання оригіналу трудової книжки ОСОБА_1, оригіналів довідок про заробітну плату

Зазначена заява була зареєстрована Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області 10.01.2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Листом від 19.01.2017 року Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області повідомило представника позивача про те, що відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). При цьому, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Також зазначено, що згідно із п. 2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Зазначено, що відповідно до ст. 5 Закону України Про громадянство України документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження. При цьому, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що дає право на виїзд з України, в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за межами України.

Враховуючи зазначене, рекомендовано звернутись заявнику особисто, або через представника з оригіналами документів до управління Фонду.

Колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Перелік документів, які необхідні для призначення пенсії, визначено "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1. (далі - Порядок 22-1)

Відповідно до п. 1.1 вказаного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Розділом ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж; довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи тощо.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. (п. 2.23 Порядку № 2-21).

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що в ході розгляду справи відповідачем не спростовано факт повторного звернення позивача до управління ПФУ в Генічеському районі з наданням оригіналів документів, про відсутність яких стверджує відповідач.

Посилання відповідача на відсутність реєстрації в Журналі реєстрації особистого прийому громадян, розписки із зазначенням прийняття заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 та відсутність рішення управління Фонду про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, як доказ того, що особисто представник не звертався до управління Фонду з необхідним пакетом документів, є необґрунтованим та спростовується наданою позивачем заявою про призначення пенсії (повторно), в додатках до якої вказано оригінали трудової книжки та довідок про заробітну плату.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Пунктом 3.3. Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Відповідно до приписів Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку № 22-1 пенсія призначається територіальним органом Пенсійного фонду України у разі звернення особи з відповідною заявою та переліком необхідних для призначення пенсії документів.

З листа Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області від 19.01.2017 року вбачається, що відповідач наполягає на пред'явленні позивачем або її представником оригіналу паспорта громадянина України ОСОБА_1 для підтвердження громадянства України, а також для підтвердження реєстрації на території України (або довідки відповідного органу).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянка України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

Відповідно до статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III Про громадянство України документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Отже, виходячи із правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність відмови відповідача у реалізації конституційного права позивача на пенсійне забезпечення з підстав ненадання документу, що підтверджує фактичне проживання, оскільки до заяви про призначення пенсії за віком, представником позивача була надана копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач при призначені та нарахуванні позивачу пенсії, обмежившись лише документами судової справи, та не вчинивши при цьому дій щодо повідомлення позивача або його уповноваженого представника про необхідність подати відсутні або недостатні документи для призначення пенсії позивачу, діяв неправомірно та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

В своєму позові позивач просила зобов'язати відповідача провести нарахування пенсії з 10.02.2014 року у спосіб, який встановлений ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - призначивши її знову на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати доходу в Україні у сумі 2700,98 грн. та в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням його помісячних змін, а також з проведенням компенсації втрати частини доходів.

Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача призначена з 10.02.2014 року на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року, а тому вимоги щодо призначення пенсії знов є необґрунтованими.

В свою чергу, вимоги щодо призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати доходу в Україні у сумі 2700,98 грн. та в розмірі не нижчому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням його помісячних змін також не підлягають задоволенню, з огляду на те, що саме Пенсійний орган є суб`єктом, на якого покладено обов`язок призначення та перерахунку пенсій на підставі поданих документів, які містять відомості, які враховуються під час призначення/перерахунку пенсії.

Таким чином, саме відповідач на виконання покладених на нього повноважень повинен здійснювати вирахування показників пенсії, яка призначається або перераховується. В даному випадку, відповідачем не досліджувались документи, подані представником позивача, та не здійснювався відповідний перерахунок пенсії.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням встановленого судом апеляційної інстанції порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині неврахування при призначені позивачу пенсії документів про стаж і заробітну плату, а також інших документів, необхідних для призначення пенсії, з метою ефективного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі звернення представника ОСОБА_1 від 10.01.2017 року із врахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці, довідок про заробітну плату, оригінали яких надавались при вказаному зверненні представником позивача, та інших документів, долучених до звернення.

Колегія суддів вважає, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача не є ефективним, оскільки не містить чіткого вирішення спірного питання із вказанням конкретних дій, які необхідно здійснити відповідачу для поновлення прав позивача.

В свою чергу, що стосується вимог позивача про проведення нарахування пенсії з проведенням компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Однак, в даному випадку пенсія позивачу не була перерахована та не виплачувалась, а вказана виплата є компенсацією за порушення встановлених строків виплати вже нарахованої пенсії, а не нарахованої в майбутньому.

З огляду на зазначене, в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом зміни його резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року змінити, виклавши абзац другий цього рішення у наступній редакції:

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 10.02.2014 року пенсії, відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі звернення представника ОСОБА_1 від 10.01.2017 року із врахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці, довідок про заробітну плату, оригінали яких надавались при вказаному зверненні представником позивача, та інших документів, долучених до звернення .

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 11.02.2019 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька