Постанова

від 11.02.2019 по справі 640/20615/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20615/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелвента" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелвента" до Приватного виконавеця виконавчого округу м.Києва Жаботинського Івана Володимировича, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Приватного підприємства "Дніпровський краєвид" визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Тревелвента звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: заборони приватному виконавцю виконавчого округу місто Київ Жаботинському І.В. вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за виконавчими провадженням АСВП №57756223 та АСВП №57756205, в тому числі, але не виключно: приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, стягувати грошові кошти, перераховувати стягнуті грошові кошти на рахунок стягувана, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 по справі №910/11965/16 та зупинити стягнення на підставі наказів Господарського суду м. Києва по справі №910/11965/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково: заборонено приватному виконавцю виконавчого округу місто Київ Жаботинському І.В. вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за виконавчими провадженням АСВП №57756223 та АСВП №57756205, в тому числі, але не виключно: приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, стягувати грошові кошти, перераховувати стягнуті грошові кошти на рахунок стягувана, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 по справі №910/11965/16. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

В подальшому позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив, у відкритті провадження за яким було відмовлено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у зв'язку із неналежністю розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.

Представником відповідача 21 грудня 2018 року до суду першої інстанції подано клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, яке мотивовано тим, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі, а тому заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, повинні бути скасовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року заяву задоволено: скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 640/19600/18.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ухвалу прийнято неповноважним складом суду без матеріалів справи, про розгляд клопотання позивача повідомлено не було.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно частини п'ятої статті 154 КАС про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина друга статті 153 КАС).

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 157 КАС заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно частин першої статті 157 КАС суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, застосовані судом до подання позовної заяви заходи забезпечення позову скасовуються за власною ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі відмови у відкритті провадження у справі.

Як зазначалося, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі, а тому суд прийняв правильне рішення про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року.

Щодо посилань позивача на те, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову мало розглядатись складом суду, який застосовував такі заходи, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 35 КАС справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Таким чином, за загальним правилом, переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, розгляд якого розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинен бути розглянутий цим самим суддею чи колегією суддів.

Водночас, норми КАС не передбачають передачі позову на розгляд виключного того судді, який до його подання застосував заходи щодо його забезпечення. Також норми КАС не містять вимог про те, що питання скасування заходів забезпечення позову, застосованих до подання позовної заяви, має розглядати не той суддя, на вирішення якого було передано позов, а лише той суддя, який застосовував відповідні заходи забезпечення.

Враховуючи, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 244 КАС саме під час ухвалення рішення у справі суд може вирішити питання скасування заходів забезпечення позову, а також те, що скасування таких заходів відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 157 КАС є наслідком відмови у відкритті провадження за позовною заявою, то суд апеляційної інстанції не вбачає порушень у постановленні оскаржуваної ухвали складом суду, на вирішення його передавався позов та який прийняв ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що, на переконання скаржника, у суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були відсутні матеріали справи, у якій було прийнято ухвалу про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не свідчать про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Щодо доводів про неповідомлення позивача про розгляд клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 157 КАС клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до частини першої статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Згідно частини третьої статті 126 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

Беручи до уваги встановлений КАС п'ятиденний строк розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а також те, що позивачем не було вказано офіційної електронної адреси, номеру телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку, за допомогою якого його можна було б оперативно повідомити про розгляд клопотання, то, на переконання колегії суддів, вказані позивачем обставини не є такими, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка, як зазначалося, прийнята у відповідності до пункту 3 частини восьмої статті 157 КАС.

Окрім того, наразі оскаржувана ухвала фактично втратила свою актуальність, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року (справа № 640/19600/18) ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року було скасовано, а в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелвента" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов