Рішення

від 21.01.2019 по справі 654/1701/18

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/1701/18

Провадження №2/654/86/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Данилевського М.А.

за участю секретаря Друговин В.М.

представника відповідача Іванюти О.Д.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу №654/1701/18 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Паритет , третя особа - Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, про усунення ОСОБА_5 перешкод у користуванні об'єктом нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Паритет (ТОВ Паритет) 22.05.2018 звернулося до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 9037 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом встановлення заборони ОСОБА_5 (ОСОБА_5.), а також особам, які його представляють, знаходитися на зазначеній земельній ділянці всупереч функціонуванню та розпорядку роботи ринку, за виключенням робочого часу з 07.00 години до 22.00 години у літній період з 01 червня по 31 серпня календарного року. За клопотанням ТОВ Паритет 08.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

ОСОБА_5 14.08.2018 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Паритет , в якій просив усунути перешкоди ОСОБА_5 в користуванні об'єктом нерухомого майна - житловими приміщеннями сезонного типу з вбудованим кафе літ."У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також частиною земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та яка є необхідною для його обслуговування шляхом заборони ТОВ "Паритет" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу в користуванні майном, у тому числі перешкоджання проїзду, проходу або прокладки комунікацій до нерухомого майна - житлових приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ."У". (т. 1, а.с. 80 - 82 п. 1).

Ухвалою суду від 16.08.2018 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом, та про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

За клопотанням представника ОСОБА_5 ухвалою суду від 06.12.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області (т. 2, а.с.170).

08.11.2018 ОСОБА_5 (позивач за зустрічним позовом) уточнив позовні вимоги, просив суд усунути ОСОБА_5 перешкоди в користуванні наступним майном: об'єктом нерухомого майна - житловими приміщеннями сезонного типу з вбудованим кафе літ."У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1; частиною земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2 площею 1904,58 кв.м (в межах встановлених висновком будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2018 №18-985/986), на якій розміщений об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ."У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та яка є необхідною для його обслуговування шляхом заборони ТОВ "Паритет" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу, у тому числі перешкоджання проїзду, проходу або прокладки комунікацій до наступного майна. (т. 2, а.с. 75-76).

Ухвалою суду від 17.01.2018 позов ТОВ Паритет залишено без розгляду.

Вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 обґрунтовані тим, що у відповідності з договором оренди земельної ділянки від 21.11.2005, який було укладено між Новофедорівською селищною радою як орендодавцем і ТОВ "Паритет" як орендарем, останньому було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,9073 га за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - під розміщення ринку.

На підставі рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної ради від 28.11.2007 №75 відповідачу було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3. До складу зазначеного нерухомого майна, у тому числі, входив об'єкт нерухомого майна - кафе з офісним приміщенням літ. "У" загальною площею 589,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності з договором купівлі-продажу від 01 червня 2008 року зазначений об'єкт нерухомого майна - кафе з офісним приміщенням літ."У", загальною площею 589.3кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, був реалізований ТОВ "Паритет" ОСОБА_3 і ОСОБА_6.

Під час володіння ОСОБА_7 та ОСОБА_6 об'єкт нерухомого майна - кафе, було реконструйоване в об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У".

В подальшому зазначене майно реалізовано ОСОБА_8, а згодом, 29.01.2015, за договором дарування, об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, був подарований - ОСОБА_5.

З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно, у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч.2 ст.120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, а тому договір оренди земельної ділянки не підлягає розірванню за вимогами первісного орендаря.

Відчуження об'єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права, набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Зазначене твердження, на думку ОСОБА_5, повністю узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17 та від 30.05.2018 у справі №908/1990/17.

Договір оренди земельної ділянки від 21.11.2005, який був укладений між Новофедорівською селищною Радою як орендодавцем і ТОВ "Паритет" як орендарем припинив свою дію в частині оренди земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування. Одночасно до позивача перейшло право користування частиною земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_2), на якій розміщений об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та яка є необхідною для його обслуговування.

ТОВ Паритет надав відзив на зустрічну позовну заяву, проти задоволення позову ОСОБА_5 заперечив, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зазначивши наступне. (т. 1, а.с. 109-112, т. 2, а.с. 166-167).

Зазначивши у заяві про те, що ТОВ Паритет чинить перешкоди, ОСОБА_5 не надав жодного доказу на підтвердження своєї позиції. Вказавши про заборону ТОВ Паритет вчиняти будь-які дії, що йому перешкоджають, а не стосовно конкретного майна. ОСОБА_5 не вказав, які саме дії ТОВ Паритет ОСОБА_5 вважає протиправними та в чому саме ці дії перешкоджають йому.

Стосовно вимоги про частину земельної ділянки (1904,58 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1) в межах встановлених висновком будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2018 р. № 18-985/986, ця вимога також є не конкретизованою та не має відношення до предмету спору по даній справі.

Земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) має площу 9073 кв.м та надана Новофедорівською сільською радою в оренду ТОВ Паритет під розміщення ринку. Вказана земельна ділянка за площею не змінювалась, розподіл земельної ділянки не відбувався, частина земельної ділянки не виділялась та частині земельної ділянки кадастровий номер не присвоювався. Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз не може встановлювати своїм висновком, кому та яка частина земельної ділянки належить в користуванні. Висновок Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2018 р. № 18-985/986 є лише думкою експерта про те, що існує можливий варіант виділу земельної ділянки під обслуговування об'єкту дослідження площею 1904,58 кв.м. Але це не означає, що існує лише один варіант виділу земельної ділянки, а інших варіантів не існує.

Враховуючи, що предметом даного спору не є питання виділу земельної ділянки, встановлений експертом, можливий варіант виділу земельної ділянки не має жодного відношення до цієї справи. Враховуючи, що висновок експерта, наданий ОСОБА_5 стосується іншого предмета доказування, а не питання усунення перешкод в користуванні майном, цей доказ не є належним та допустимим щодо даного предмета спору.

Під час судового розгляду представники позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали вимоги викладені у письмових заявах поданих до суду.

Представник відповідача за зустрічним позовом ТОВ Паритет Іванюта О.Д. вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені ними в письмових заявах поданих до суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новофедорівської сільської ради Голопристанського району ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що ОСОБА_5 обрано неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права, оскільки земельна ділянка необхідна для обслуговування об'єкту нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", не виділена в натурі, її межі не визначені.

Дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи, заслухавши думку представників, судом встановлено наступне.

У відповідності з договором оренди земельної ділянки від 21.11.2005, який було укладено між Новофедорівською селищною радою як орендодавцем і ТОВ "Паритет" як орендарем, останньому було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,9073 га за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - під розміщення ринку (т.1, а.с. 5-10).

На підставі рішення виконавчого комітету Новофедорівської селищної Ради від 28.11.2007 №75 ТОВ Паритет було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3. До складу зазначеного нерухомого майна, у тому числі входив об'єкт нерухомого майна - кафе з офісним приміщенням літ. "У", загальною площею 589,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 11-12).

У відповідності з договором купівлі-продажу від 01 червня 2008 року зазначений об'єкт нерухомого майна - кафе з офісним приміщенням літ."У", загальною площею 589.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, був проданий ТОВ "Паритет" ОСОБА_3 і ОСОБА_6 (т.1, а.с. 13).

Під час свого володіння об'єктом нерухомого майна - кафе, було реконструйоване в об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У" (рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №75 від 26.05.2010) (т.1, а.с. 147).

В подальшому зазначене майно ОСОБА_3 та ОСОБА_6 продали ОСОБА_8 (т.1, а.с. 55), а згодом, 29.01.2015, за договором дарування, об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, був подарований ОСОБА_8 ОСОБА_5 (т.1, а.с. 53-54).

Суд вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши надані сторонами письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні об'єктом нерухомого майна не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За нормами ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За нормами ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розмішені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право коригування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до п. е ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Отже, з моменту переходу права власності на об'єкт нерухомого майна - житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", у ОСОБА_5 виникло право користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Отже, договір оренди земельної ділянки від 21.11.2005 припиняє свою дію лише у частині земельної ділянки, на якій розміщена придбані ОСОБА_5 житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", а договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_7, ОСОБА_6 житлових приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", власником яких в подальшому став ОСОБА_5, є лише підставою для переоформлення права користування у встановленому законом порядку земельної ділянки.

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід інших прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Також, згідно з реч. 5 п.п. ґ) п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (далі - Постанова ВСУ № 7) з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI.

Зважаючи на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить на праві власності ОСОБА_5, можливість користуватись належним йому майном знаходиться у прямій залежності від можливості користуватися земельною ділянкою, а отже, позбавлення ОСОБА_5 останньої, вчинення йому перешкод у оформленню відповідного речового права на неї, не дозволяє йому здійснювати належне йому право власності на майно в розумінні ст. 317 ЦК України.

Згідно з ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду й передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість. В разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на цій ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору купівлі-продажу, за яким ОСОБА_5 придбав у власність житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", земельна ділянка під будинком, не була об'єктом цього договору, зазначена в договорі земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4, згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, відсутня (т. 2, а.с. 120).

Натомість, суд вважає доведеним факт того, що набуте ОСОБА_5 нерухоме майно знаходиться в межах основної земельної ділянки. До того ж необхідно звернути увагу, що зазначення в договорах відчуження нерухомого майна від 26.06.2010 та від 29.01.2015 в якості ідентифікуючої ознаки земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, кадастрового номеру НОМЕР_4, який не зареєстрований у Державному земельному кадастрі (т.1, а.с. 61, т. 2, а.с. 120), свідчить про те, що набувач нерухомого майна не набув права користування на земельну ділянку, але не свідчить про те, що таке майно не знаходиться на іншій реально існуючій земельній ділянці з іншим кадастровим номером, а саме НОМЕР_1.

Спірна частина земельної ділянки до теперішнього часу не є окремим об'єктом права власності (користування), оскільки не виділена у встановленому законом порядку. Предметом судового розгляду є не визнання існування у ОСОБА_5 права користування (власності) такою земельною ділянкою, чи наявність права на набуття такої земельної ділянки. Вирішення питання щодо надання ОСОБА_5 права користування (власності) на спірну частину земельної ділянки відноситься до компетенції власника - Новофедорівської сільської ради, і може бути вирішено лише у порядку, передбаченому ст.123 ЗК України, тобто після розробки проекту відведення земельної ділянки, що неможливо без згоди землекористувача.

Слід зазначити, що відповідно до положень статей 181, 182 Кодексу, статті 5 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень земельні ділянки, житлові будинки, будівлі, споруди є нерухомим майном, щодо яких проводиться державна реєстрація прав. При цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Отже, навіть набувши у власність нерухоме майно, та отримавши право на земельну ділянку, необхідну для обслуговування цього майна, власник (балансоутримувач) нерухомості зобов'язаний оформити своє право на землю у встановленому законом порядку, тобто звернутися до сільської ради із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування або у власність (ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних, ділянок) або уповноваженої ними особи.

Тобто особа, яка набула права власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17. Натомість, у вказаній справі земельна ділянка була сформована та мала ознаки окремого об'єкту прав, а тому підстав для розірвання договору оренди попереднім користувачем не було.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це зазначає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку ТОВ Паритет , а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Рішення суду про усунення перешкод шляхом заборони ТОВ Паритет вчиняти будь-які дії, що перешкоджають ОСОБА_5, у тому числі перешкоджання проїзду, проходу або прокладки комунікацій до частини земельної ділянки площею 1904,58 кв.м без визначення меж земельної ділянки та її розташування, не призведе до захисту порушених, на думку ОСОБА_5, його прав.

Позов про усунення порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що він є власником чи користувачем земельної ділянки, і що діями відповідача порушується його право власності, право користування.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Крім правовстановлюючих документів на земельну ділянку необхідним є доведення факту порушення закону, а також порушення прав позивача.

По даній цивільній справі на час винесення судом рішення, площа та межі земельної ділянки у встановленим законодавством чином не встановлено, право власності (користування) на неї ОСОБА_5 не зареєстровано, межі земельної ділянки в натурі не визначені, топографо-геодезичні та картографічні роботи та роботи з землеустрою, камеральні роботи не проведено. Тому суд не приймає як належний та допустимий доказ висновок будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2018 р. № 18-985/986, який лише встановлю варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що не є предметом зустрічного позову у справі (т. 2, а.с. 126-164).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_5 не надано суду будь-яких доказів, що він є власником чи землекористувачем земельної ділянки, з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права користування якої він звернувся до суду, та не доведено, що діями ТОВ Паритет порушуються його права як землекористувача.

Таким чином, суд вважає, що звернення ОСОБА_5 до суду про захист свого порушеного права шляхом усунунення перешкод в користуванні об'єктом нерухомого майна - житловими приміщеннями сезонного типу з вбудованим кафе літ."У", який розташований за адресою: АДРЕСА_1; частиною земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2 площею 1904,58 кв.м (в межах встановлених висновком будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.11.2018 №18-985/986), є передчасним, а обраний позивачем спосіб захисту не підлягає застосуванню. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ТОВ Паритет .

Керуючись статтями 120 125, 141,152 Земельного кодексу України, статтею 377 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 81, 89, 141, 229, 258, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в усуненні перешкод в користуванні об'єктом нерухомого майна - житловим приміщенням сезонного типу з вбудованим кафе літ. У , частиною земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 1904,58 кв. м, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - житлове приміщенням сезонного типу з вбудованим кафе літ. У , за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони ТОВ Паритет вчиняти будь-які дії, що перешкоджають ОСОБА_5, у тому числі перешкоджання проїзду, проходу або прокладки комунікацій до наступного майна, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31 січня 2019 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Суддя М. А. Данилевський