Справа № 752/2344/19
Провадження №: 2-з/752/62/19
У Х В А Л А
іменем України
06.02.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюху П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників заяву Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Обслуговуючий кооператив Житловий кооператив Котміст , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна спілка , ОСОБА_2 про витребовування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
До провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Обслуговуючий кооператив Житловий кооператив Котміст , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна спілка , ОСОБА_2 про витребовування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Ухвалою від 06.02.2019 року відкрито провадження по вищезазначеній цивільній справі.
Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 0,0968 га кожна (кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3), розташовані на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та заборони ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати будь-які дії із зазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них.
В обґрунтування заяви посилався на те, що спірні земельні ділянки входять до складу земель, переданих ОКЖК Котміст з порушенням норм Земельного та Житлового кодексів України безоплатно не на конкурентних основах у власність для житлової забудови у довгострокову оренду для рекреаційних цілей та благоустрою території.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 року в справі № 910/3724/14, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року № 355/3189 Про передачу земельних ділянок ОКЖК Котміст у Голосіївському районі м. Києва , державні акти на право власності на земельні ділянки, а також відсутнім в ОКЖК Котміст , ТОВ Будівельна спілка права власності на ці ділянки.
Земельні ділянки, незаконно набуті відповідачем, неодноразово відчужувалися, за рахунок вказаних земельних ділянок формувалися статутні фонди юридичних осіб, в зв'язку з чим на даний час існує імовірність відчуження ОСОБА_1 спірного майна на користь третіх осіб, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення майнових інтересів позивача, у зв'язку з чим вжиття заходів забезпечення позову є необхідним.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, надходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Згідно з положеннями ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
З матеріалів вбачається, що рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 року № 355/3189 Про передачу земельних ділянок ОКЖК Котміст у Голосіївському районі м. Києва у власність для житлової забудови та у дострокову оренду було передано ОКЖК Котміст земельні ділянки площею 74,69 га, до складу яких увійшли земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, що перебувають у власності ОСОБА_1 і є предметом позову, поданого до суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 року в справі № 910/3724/14, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року № 355/3189 Про передачу земельних ділянок ОКЖК Котміст у Голосіївському районі м. Києва , державні акти на право власності на земельні ділянки, а також відсутнім в ОКЖК Котміст , ТОВ Будівельна спілка права власності на ці ділянки. Вказаним рішенням встановлено, що зазначені вище земельні ділянки неодноразово відчужувались, а також за рахунок них формувалися статутні фонди юридичних осіб.
Юридично закріплене право власності надає можливість власнику самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно, передати в іпотеку).
За змістом положення ст. 149 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об?єктом прав, що став предметом спору.
Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (ст. ст. 151, 152 ЦПК України).
З матеріалів заяви вбачається, що земельні ділянки, що є предметом спору, належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1
Враховуючи характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги те, що вимога до відповідача, щодо якої позивач просить ухвалити рішення, зводиться до захисту права власності, а саме: до витребування свого майна в натурі неволодіючим власником від незаконного володільця, що є майновою вимогою, зважаючи на співмірність заходів забезпечення з огляду на розмір пред'явлених вимог, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення даного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
заяву Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Обслуговуючий кооператив Житловий кооператив Котміст , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна спілка , ОСОБА_2 про витребовування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, - задовольнити.
До розгляду справи по суті накласти арешт на земельні ділянки:
-на земельну ділянку площею 0,0968 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;
-на земельну ділянку площею 0,0968 га кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.
Заборонити ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати будь-які дії із земельними ділянками:
-земельною ділянкою площею 0,0968 га кадастровий номер НОМЕР_2, розташованою на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;
-земельною ділянкою площею 0,0968 га кадастровий номер НОМЕР_3, розташованою на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них.
Стягувач: - держава в особі Київської міської ради, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044;
Боржник: - ОСОБА_1, ІПЛ НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Хустським МРВ УМВС України в Закарпатській області, адреса: АДРЕСА_1
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2019 |
Оприлюднено | 12.02.2019 |
Номер документу | 79736598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні