Постанова

від 11.02.2019 по справі 185/7779/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2059/19 Справа № 185/7779/18 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2018 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Фалько Т.В., -

в с т а н о в и л а:

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Фалько Т.В.

Вказував, що державний виконавець не вчиняв дій з примусового виконання рішення, а саме: перевірку майнового стану та доходів боржника, арешт майна боржника, у тому числі майна, якими боржник володіє спільно з іншими особами, примусовий виклик боржника, внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

З урахуванням уточнень просив суд зобов'язати державного виконавця звернути стягнення на земельну ділянку, яка знаходиться у власності боржника, а також зобов'язати державного виконавця вчасно повідомляти стягувача про всі виконавчі дії у письмовому вигляді.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Фалько Т.В. при виконанні виконавчих листів, виданих Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області по кримінальній справі №185/6137/16-к про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди, в частині невчинення дій по зверненню стягнення на кошти та інше майно боржника.

Зобов'язано державного виконавця Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Фалько Т.В. або іншу посадову особу державної виконавчої служби у 10-денний строк провести перевірку майнового стану боржника ОСОБА_3, зокрема з'ясувати розмір орендної плати, яка належить до виплати ОСОБА_3 від СФГ Україна-2000 за договором оренди землі від 03 січня 2013 року, а у разі недостатності цих коштів для задоволення вимог стягувача, згідно ч.5 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , невідкладно звернути стягнення на належне боржнику майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2.0351 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільради Васильківського району Дніпропетровської області.

Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Фалько Т.В. направити поштою на адресу стягувача ОСОБА_1 документи виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди, щодо перевірки майнового стану боржника та звернення стягнення на його майно не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що державним виконавцем систематично проводиться перевірка майнового стану боржника, про що свідчать матеріали виконавчого провадження; звернення стягнення на землі сільськогосподарського призначення неможливо, оскільки Законом України "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення; процесуальні документи та інші матеріали даного виконавчого провадження направлялися на адресу стягувача, проте на адресу відділу повертались конверти за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, вона підлягає розгляду в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п.8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина п'ята статті 128 КПК).

Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця, пов'язані з виконанням вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року, який набрав законної сили 10 листопада 2017 року (справа № 185/6137/16-к), останнім серед іншого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 36.173 грн. 44 коп. майнової шкоди та 8.826 грн. 56 коп. моральної шкоди.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково не врахував вищенаведених норм та роз'яснень та безпідставно розглянув скаргу ОСОБА_1 за правилами цивільного судочинства.

Зважаючи на результат розгляду скарги, в порядку ч. 13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в сумі 1.762 грн.

Керуючись ст.ст.367,374,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2018 року скасувати та провадження у справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в сумі 1.762 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2019 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.