Постанова

від 05.02.2019 по справі 640/20508/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №640/20508/18 Суддя 1-ї інстанції: Муратова С.О.

Провадження № 33/818/136/19

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2019 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., з участю захисника особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Кравцова С.О. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року у відношенні ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Судом першої інстанції було встановлено, 28.10.2018 року о 02.10 ОСОБА_2 керував автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 біля будинку № 13 по вул. Матюшенко в м. Харкові в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком № 2208 лікаря КЗОЗ ХОНД. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер відмовився в присутності двох свідків. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з таким рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат Кравцов С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 26.12.2018 року скасувати, винести нову постанову, якою задовольнити клопотання Громадської організації Дорожньо-Автомобільний Правовий Захист про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та передачу його на поруки з передачею матеріалів на розгляд громадської організації, і закрити провадження по справі.

В апеляційній скарзі її автор вказує, що суд першої інстанції досліджуючи клопотання Громадської організації Дорожньо-Автомобільний Правовий Захист проявив надмірний формалізм поставивши як підставу для відмови у його задоволенні той факт, що клопотання датоване 30.12.2018 року, тобто датою, яка ще не настала на момент розгляду справи суді. Та наголошує, що вказане клопотання містить технічні помилки щодо дати його складання, але водночас воно містять обов'язкові реквізити, сукупність яких достовірно підтверджує їх автора - ГО Дорожньо-Автомобільний Правовий Захист та зміст.

Також не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо неправомочності зборів ГО Дорожньо-Автомобільний Правовий Захист , та вважає, що суд не звернув увагу, що чинним законодавством не встановлена обов'язкова форма протоколу загальних зборів громадської організації, а протокол загальних зборів містить усі необхідні реквізити, які підтверджують, що рішення прийняте загальними зборами відповідає волевиявленню усіх його учасників.

Вказує, що сам ОСОБА_2, характеризується виключно з позитивної сторони, є доброзичливим, з повагою відноситься до оточуючих, сумлінно виконує обов'язки, покладені на нього згідно із статутом громадської організації.

Заслухавши пояснення захисника Кравцова С.О. - адвоката ОСОБА_2., який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень суддею суду першої інстанції вимог вказаної правової норми.

В ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно посилань апелянта, ним не заперечується той факт, що водій ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджується висновком щодо результатів огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 2208.

Доводи захисника, що вказаний висновок не містить відомостей, скільки саме проміле виявлено лікарем - наркологом апеляційний суд оцінює критично, оскільки сам факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння матеріалами справи не спростовується, а сам ОСОБА_2, або його захисник не позбавлені були права надавати суду відповідні докази, у тому числі і щодо кількісних показників змісту алкоголю в біологічних зразках ОСОБА_2 У зв'язку з чим апеляційний погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав у задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_2 на поруки. Посилання апелянта, що у вказаному клопотанні та доданих до нього матеріалах були припущені технічні помилки заслуговують на увагу, але з урахуванням наведеного вище вони не впливають на правильність прийнятого рішення.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України (ПДР) встановлено, що водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопопрушення,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Кравцова Сергія Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року у відношенні ОСОБА_2 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду В.П. Цілюрик