Постанова

від 30.01.2019 по справі 311/4303/13-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.01.2019 Справа № 311/4303/13-ц

Запорізький апеляційний суд

Є. у. № 331/4303/13 Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В.

№ провадження Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

22ц/807/205/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі:

головуючого: Воробйової І.А.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенка Е.А.

секретар: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Василівського районного суду запорізької області від 06 серпня 2018 року у складі судді Сидоренко Ю.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , боржники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Косінова Ігоря Вікторовича,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2018 року ТОВ Фінансова компанія Форінт звернулося до Василівського районного суду зі скаргою, яку в подальшому було уточнено в редакції від 04.07.2018 року (а.с.26-28), на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косінова Ігоря Вікторовича, боржники: ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що рішенням Василівського районною суду Запорізької області від 03.06.2015 року зі змінами, внесеними апеляційним судом Запорізької області у справі № 311/4303/13ц (№2/311/1/2015), позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль до боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено.

18 серпня 2016 року на примусове виконання вказаного рішення суду Василівським районним судом Запорізької області видано виконавчі листи № 2/311/1/2015.

31 серпня 2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження № 52073961 про стягнення ОСОБА_3 на користь стягувача - AT Райффайзен Банк Авалі заборгованості в розмірі 2782 1З,28 доларів США та 171205,11 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04.07.2017 року у справі № 311/4303/13-ц здійснено процесуальне правонаступництво стягувача - Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (ідентифікаційний код 40658146) юридична адреса: 01133, м.Київ. бул.Лесі Українки,34, оф.212) та замінено стягувача AT Райффайзен Банк Аваль як вибулої сторони у виконавчому провадженні № 52073961, відкритого постановою головного державної виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 31.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 278213,28 доларів США та 171205,11 гри., його правонаступником - ТОВ Фінансова компанія Форінт .

31.05.2018 року головним державним виконавцем Косіновим І.В. в рамках виконавчого провадження №52073961 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану па підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

Заявник вважає, що таких висновків державний виконавець дійшов помилково та в рамках даного виконавчого провадження державним виконавця допущено бездіяльність та проігноровано вимоги Закону України Про виконавче провадження , а саме ч.5. ст.26 Закону, якою встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчої провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подані декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Проте п.3 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що з метою захисту інтересів стягувана виконавець може одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Як вбачається і постанови про повернення виконавчого документа від 31.05.2018 року виконавець формально підійшов до питання виконання судового рішення, надіславши запити лише до реєстраційних установ, та не проконтролювавши питання падання боржником декларації про доходи та його майно.

Боржник ОСОБА_3 є публічною особою, а тому, відомості щодо наявного в нього майна є також публічними та доступними будь якій особі, окрім, як вбачається, державного виконавця, на якого Законом покладений обов'язок всіляко сприяти виконанню судових рішень. В електронній декларації ОСОБА_3 зазначено ним самим, що він є депутатом Дніпрорудненської міської ради Василевського району Запорізької області та задекларовано про себе та свій майновий стан відомості, з яких вбачається, що ОСОБА_3 отримує дохід у вигляді заробітної плати як директор ТОВ ВКП Норт , керівник ТОВ Каліпсо (за сумісництвом) та отримує дохід від заняття підприємницькою діяльністю. Зазначене ОСОБА_3 в своїй декларації підтверджується відомостями, які також є відкритими та містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вбачається, що в даному випадку виконавцем не було виявлено вище означених фактів щодо наявності у боржника доходів від підприємницької діяльності та від заробітної плати, постанова про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи фізичної - особи підприємця не виносилась, у зв'язку з чим, заявник вважає, що суб"єктом оскарження передчасно було зроблено висновок про відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, га винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У поданій скарзі заявник також зазначив, що оскаржувану постанову державного виконавця ТОВ ФК Форінг отримано засобами поштового зв'язку 08.06.2018 року, що підтверджується реєстраційним вхідним номером поштової кореспонденції та конвертом, штемпелем, де зазначено дату відправлення листа стягувачу 04.06.2018 року, та викладені фактичні обставини свідчать про поважність пропуску ТОВ ФК Форінт строків на звернення до суду із зазначеною скаргою.

Посилаючись на вказані обставини, просив 1) визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косінова І.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу (виконавчого листа № 2/311/1/2015 від 18.08.2016) незаконними; 2) скасувати постанову від 31.05.2018 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косіновим Ігорем Вікторовичем у виконавчому провадженні № 52073961 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ ФК Форінт заборгованості в розмірі 278213, 28 доларів США та 171205,11 грн.; 3) зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відновити виконавче провадження № 52073961 з виконання виконавчого листа № 2/311/1/2015 від 18.08.2016 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ ФК Форінт заборгованості в розмірі 278213,28 доларів США та 171205,11 гривень.

Ухвалою Василівського районного суду запорізької області від 06 серпня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косінова І.В. щодо повернення виконавчого документа (виконавчого листа № 2/311/1/2015 від 18.08.2016 року) стягувачу ТОВ Фінансова компанія Форінт - незаконними.

Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косінова І.В. від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ Фінансова компанія Форінт у виконавчому провадженні № 52073961 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ Фінансова компанія Форінт заборгованості в розмірі 278213, 28 доларів США та 171205,11 грн. - скасовано.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відновити виконавче провадження № 52073961 з виконання виконавчого листа № 2/311/1/2015 від 18.08.2016 року виданого Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ ФК Форінт заборгованості за кредитним договором в розмірі 278213,28 доларів США та 171205,11 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зі справи вбачається, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (ВП № 552073961) на примусовому виконанні знаходився виконавчий документ (виконавчий лист № 2/311/1/2015, виданий Василівським районним судом Запорізької області від 18.08.2016 року) про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Райфайзен Банк Аваль , в особі Запорізької обласної дирекції АТ Райфайзен Банк Аваль суму заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.2007 року, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-2/443 від 22.08.2007 року в розмірі 278213,28 доларів США та 171205,11 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косіновим І.В. від 31.05.2018 року вищевказаний виконавчий документ повернутий стягувачеві на підставі ч.2 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , копія якої міститься в матеріалах скарги (а.с.3).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний розглядати в установлені строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є : звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітень 2012 року за № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

За приписами п.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суд правильно зазначив у рішенні про те, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених положеннями Закону України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не було вжито всіх передбачених положеннями ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, а саме: направлення відповідних запитів:

- до Територіального центру зайнятості щодо перебування боржника на обліку;

- до відділу РАЦС щодо надання інформації про перебування боржника в шлюбі з метою виявлення майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами;

- до Головного управління статистики про надання інформації щодо реєстрації боржника як засновника будь-якої установи;

- до відділу виконавчої дирекції ФСС НВВ П про надання інформації щодо страхових виплат;

- до Державної нотаріальної контори для отримання Витягу зі Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку;

- до ПАТ Національний депозитарій України щодо наявності цінних паперів та інше.

За цим слідує, що суд першої інстанції задовольняючи скаргу ТОВ Фінансова компанія Форінт дійшов обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу є неправомірними, а скарга підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваних дій неправомірними і зобов'язання державного виконавця органу державної виконавчої служби, усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме відновити виконавче провадження № 52073961, відповідно до приписів ч.2 ст.451 ЦПК України.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

За таких обставин колегія вважає, що постановлена судом ухвала відповідає вимогам закону й підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Василівського районного суду запорізької області від 06 серпня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 11 лютого 2019 року.

Головуючий:

Судді: