Постанова

від 07.02.2019 по справі 922/133/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р. Справа № 922/133/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , м. Київ (вх. № 205 Х/2-4)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 у справі № 922/133/15 (суддя Жигалкін, повний текст ухвали підписано14.12.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м. Київ

до Приватного підприємства Авто-Тек , м. Харків

про стягнення 22010,51 грн.-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. №34618 від 11.12.2018), в якій просив суд поновити строк виконавчого документа - судового наказу від 23.03.2015 р. по справі № 922/133/15 та видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. по справі № 922/133/15 про стягнення з Приватного підприємства "Авто-Тек" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 01.04.2013 в сумі 22010,51 грн. та судового збору в сумі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2018 по справі №922/133/15 у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вх. № 34618 від 11.12.2018) про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі № 922/133/15 відмовлено.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15, виходив з того, що стягувач звернувся із даною заявою після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

АТ КБ Приватбанк з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 у справі № 922/133/15 та прийняти нове рішення, яким заяву АТ КБ Приватбанк про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку виконавчого документу - наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15 задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в порушення вимог статті 79 ГПК України місцевий господарський суд не врахував, що згідно листа Міжрайонного ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та міста Лозова ГТУЮ у Харківській області № 47236/14.10-35/4 від 28.11.2018 виконавчий лист про стягнення боргу з ПП АВТО-ТЕК було повернуто позивачу та на виконанні у даного органу ДВС зазначений лист не перебуває. З урахуванням частини 2 статті 22 Закону України Про виконавче провадження , а також пункту 4 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання залежить від часу видачі такого документу. Проте, виконавчий документ було втрачено під час пересилки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 07.02.2019. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

05.02.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та для розгляду справи №922/133/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Враховуючи викладене та зважаючи на приписи ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги розпочався спочатку.

Представник стягувача в судове засідання 07.02.2019 не з'явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що свідчить відбиток штампу на зворотній стороні ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019.

Представник боржника в судове засідання 07.02.2019 також не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 із відміткою пошти за закінченням встановленого терміну зберігання повернулась на адресу Східного апеляційного суду.

Відповідно до пункту 4 частини 6 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи стягувача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, у січні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Авто-Тек" заборгованості у розмірі 22 010,51 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 01.04.2013 та існування у відповідача заборгованості, яка станом на 28.11.2014 становить 22 010,51 грн. та складається з: 10 000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 6940,70 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3539,81 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1530,00 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

05.03.2015 року господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі № 922/133/15 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до Приватного підприємства "АВТО-ТЕК" про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням позов задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "АВТО-ТЕК" на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за договором б/н від 01.04.2013 в розмірі 22010 грн. (10000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6940,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3539,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1530,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), а також суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

23.03.2015 господарським судом Харківської області було видано стягувачеві - ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідний судовий наказ. Зазначено, що наказ дійсний до виконання до 24.03.2016 року. (а.с. 91)

11.12.2018 позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 34618 від 11.12.2018), в якій просив суд поновити строк виконавчого документа - судового наказу від 23.03.2015 по справі № 922/133/15 та видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. по справі № 922/133/15 про стягнення з Приватного підприємства "Авто-Тек" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 01.04.2013 в сумі 22010,51 грн. та судового збору в сумі 1827,00 грн. (а.с. 104)

Надану заяву обґрунтовував тим, що 28.11.2018 року ПАТКБ "Приватбанк" було направлено заяву та отримано відповідь від Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова про те, що зазначений виконавчий документ перебував на виконанні, однак, як було встановлено в ході перевірки направлення наказу №922/133/15 від 23.03.2015, його втрачено при пересилці.

Також посилався на існування у стягувача права на стягнення заборгованості за кредитом та те, що у зв'язку із втратою виконавчого документа через незалежні від позивача-стягувача обставини, а саме, втрату виконавчих листів по справі, ПАТ КБ "Приватбанк" фактично позбавлений можливості виконати судове рішення про стягнення заборгованості. Як вважав стягувач, втрата та відсутність виконавчого документа є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для його пред'явлення, у зв'язку з чим, просив суд поновити строк виконавчого документа - судового наказу від 23.03.2015 по справі №922/133/15 про стягнення з ПП "АВТО-ТЕК" на користь ПАТ КБ ПриватБанк та про видачу дублікату цього наказу.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15, виходив з того, що стягувач звернувся із даною заявою після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, а отже підстави для видачі дубликату відсутні.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття "обов'язковість судових рішень", яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Підпунктом 19.4 пункту 19 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що в разі втрати виконавчого документа суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Статтею 329 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

З листа Міжрайонного ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та міста Лозова ГТУЮ у Харківській області № 47236/14.10-35/4 від 28.11.2018 вбачається, що на виконанні Міжрайонного відділу ДВС по Близнюківському, Лозівському районах та міста Лозова ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження №48465534 з виконання наказу №922/133/15 від 23.03.2015, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з ПП АВТО-ТЕК на користь ПАТ КБ Приватбанк суми боргу. В грудні 2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження . Після надходження заяви ПАТ КБ ПриватБанк , в ході перевірки направлення наказу №922/133/15 від 23.03.2015 встановлено, що вищезазначений документ було втрачено при пересилці.

Отже, враховуючи, що втрата судового наказу при поштовій пересилці зумовила пропущення стягувачем строку пред'явлення даного виконавчого документу до виконання, тобто втрата наказу господарського суду відбулась з незалежних від стягувача обставин, а також враховуючи наведену вище судову практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення даного строку підлягає задоволенню.

Проте суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви стягувача про видачу дублікату наказу з підстав пропущення ним строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, залишив поза увагою клопотання стягувача про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, пославшись лише на пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, чим порушив норми процесуального права.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права, а тому вказану ухвалу слід скасувати та прийняти нову, якою заяву АТ КБ Приватбанк про поновлення пропущеного строку пред'явлення судового наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15 задовольнити.

Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, пунктом 1 частини 1 статті 231, статтею 271, пунктами 1, 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2018 у справі № 922/133/15 скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким заяву АТ КБ Приватбанк про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку виконавчого документу - наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15 задовольнити.

Відновити строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15 у зв'язку із поважністю причин його пропуску.

Видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 по справі №922/133/15. Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.02.2019

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель