Постанова

від 12.02.2019 по справі 904/4384/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019 року м. Дніпро Справа № 904/4384/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 р.

( суддя Петрова В.І., м. Дніпро, повне рішення складено 13.11.2018 р. )

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"СІГМА-ІНЖИНІРИНГ",

м. Львів

до Публічного акціонерного товариства

"Дніпровський металургійний комбінат",

м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

                                                   ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського Дніпропетровської області від 08.11.2018 р. позовні вимоги задоволено - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-ІНЖИНІРИНГ" заборгованість у розмірі 11 012,83 грн. та 1 762,00 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Скаржник зазначає, що у рахунку на оплату, як зазначалось Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 26.10.2018 р. № 017/МС-1164, Позивачем безпідставно завищена ціна на товар, зазначено – 11 012,83 грн. з ПДВ. Доказів, які б підтверджували правомірність збільшення вартості спірного товару Позивачем не надано. Договором № 17-0979-02 не передбачене право Продавця на односторонню зміну договору, а саме зміну його ціни. Відповідно до п. 9.1 Договору будь-які виправлення, зміни та доповнення по тексу договору дійсні за умови, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами. Однак ці доводи Відповідача не були прийняті судом, причини такого неприйняття в оскаржуваному рішенні не зазначені, отже, на думку Апелянта, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки суду, здійснені за таких обставин справи, призвели до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Скаржник вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення господарським судом неправильно застосовані приписи ст. 632 ЦК України, якою регулюється механізм договірного ціноутворення, а також правила зміни ціни та приписи ст. 525 ЦК України, відповідно до якої одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Відповідача, що надійшов до Центрального апеляційного господарського суду 25.01.2019 р., проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4384/18 від 08.11.2018 р. є законним і обгрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною.

В обгрунтування своїх заперечень Позивач зазначає, що позовні вимоги грунтуються не лише на договорі № 17-0979-02 від 18.12.2017 р. та специфікації до договору, а й на видатковій накладній № 10 від 09.01.2018 р. на суму 11 012,83 грн., яка підписана з боку Відповідача без жодних застережень. При цьому, товар було прийнято Покупцем саме за ціною 11 012,83 грн. Зміни ціни в односторонньому порядку здійснено не було, підписанням видаткової накладної Відповідач погодився з ціною Товару. З моменту поставки Товару у Відповідача не було до Позивача жодних претензій до умов поставки, зокрема, до його ціни.

Також, Позивач посилається на те, що п.4 Специфікації №1 від 18.12.2017 р. до Договору передбачено умови оплати: 100 % за фактом поставки Товару на склад Покупця на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти банківських днів від дати поставки. Підписання Покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою ст. 692 ЦК України.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 р. у справі № 904/4384/18 залишено без руху, та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів доплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначає частина перша ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.12.2017 р. між Товаристом з обмеженою відповідальністю "СІГМА-ІНЖИНІРИНГ" ( Продавець ) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" ( Покупець ) укладено Договір № 17-0979-02, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується виготовити і поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію (далі - товар).

Кількість, номенклатура, ціна, умови оплати та термін поставки товару визначені в специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину (п.1.2. договору).

За п.3.1. договору умови поставки товару передбачені у Специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід"ємну частину, відповідно до Інкотермс-2010.

Згідно п. 3.2. договору датою переходу права власності на товар вважається дата отримання товару, зазначена покупцем в товаросупровідній накладній та/або видатковій накладній.

П. 3.4. договору передбачено, що Продавець зобов"язаний надати разом з товаром такі документи: сертифікат якості або інший документ, що підтверджує якість товару; видаткову накладну та товаротранспортну накладну у двох примірниках; рахунок за фактом поставки.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в порядку, зазначеному в специфікаціях.

Сторонами складено та підписано Специфікацію № 1 від 18.12.2017 р., якою погоджено поставку товару на загальну суму 10 176,72 грн.

П. 2 Специфікації № 1 встановлено, що, враховуючи, що ціна товару включає імпортну складову, керуючись ст. ст. 524, 533 ЦК України, сторони домовились визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Таким чином, еквівалент загальної вартості Специфікації № 1 становить 324,00 Євро з ПДВ відповідно до курсу Євро згідно МВР України на 20.09.2017 р. із закругленням до чотирьох знаків після коми, що становить 1 Євро = 31,4096 грн., який приймається як розрахунковий курс Специфікації № 1. У разі зміни курсу продажу Євро на дату, що передує даті здійснення платежу по відношенню до розрахункового курсу у Специфікації № 1, ціни товару та загальна вартість товару Специфікації № 1 у гривні пропорційно змінюється. Така зміна відбувається автоматично і не потребує додаткового узгодження Сторін, а сума оплати кожного платежу підлягає перерахуванню на дату оплати за відповідною формулою.

Умови поставки: СРТ – відділення № 2 автоперевізника ТОВ "Нова Пошта" ( вул. Соборна, 12 ) у м. Кам'янське ( Інкотермс-2010 ) ( п. 3 Специфікації №1 ).

На виконання умов договору та Специфікації №1 до нього, Продавець поставив Покупцю товару на суму 11 012,83 грн., що підтверджується видатковою накладною № 10 від 09.01.2018 р., підписаною сторонами без будь-яких зауважень ( а. с. 53 ).

На оплату вартості поставленого товару, Позивачем виставлено Відповідачу рахунок № 11 від 09.01.2018 р. ( а. с.18 ).

Місцевим господарським судом також встановлено та підтверджується сторонами - товар за вищевказаною видатковою накладною отриманий Покупцем - 12.01.2018 р. ( а. с. 52 – 53 ).

Умови оплати: 100 % за фактом поставки товару на склад Покупця на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти банківських днів від дати поставки ( п. 4 Специфікації № 1 ).

Як слушно зауважив суд першої інстанції, у відповідності до п. 4 Специфікації № 1, Відповідач мав сплатити вартість поставленого товару на суму 11 012,83 грн. до 26.01.2018 р. включно, однак, як вбачається з матеріалів справи, цього не зробив.

На претензію Позивача від 23.07.2018 р. про сплату заборгованості Відповідач відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність обумовлених законом підстав для стягнення з Відповідача вартість поставленого товару на суму 11 012,83 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача з огляду на приписи ст. 75 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України ).

За ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною № 10 від 09.01.2018 р. на суму 11 012,83 грн. підписаною сторонами без жодних застережень.

Зміни ціни в односторонньому порядку, як стверджує Скаржник здійснено не було, оскільки підписанням видаткової накладної Відповідач погодився з ціною Товару.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 від 18.12.2017 р. до Договору передбачено умови оплати: 100 % за фактом поставки Товару на склад Покупця на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти банківських днів від дати поставки.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті Позивачу заборгованості за договором у сумі 11 012,83 грн., Відповідач не надав, доводи Позивача щодо наявності боргу у зазначеній сумі, не спростував.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості поставленого товару є правомірними, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області про задоволення позовних вимог Позивача обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 р. у справі № 904/4384/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                                І.М. Кощеєв

Суддя                                                                                                    І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                 Л.П. Широбокова