Рішення

від 23.01.2019 по справі 925/1191/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1191/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом Фермерського господарства «Завальське» , м. Монастирище, Черкаська область,

до Управління Держгеокадастру України в Черкаській області

про визнання права на поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Завальське» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Управління Держгеокадастру України в Черкаській області, в якому просить суд визнати за Фермерським господарством «Завальське» (код ЄДРПОУ 36205541, м. Монастирище, вул. Тетіївська, 67) право поновлення договору оренди землі від 22.06.2009, зареєстроване в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 6.07.2009 за №040979100039, що розташована в адміністративних межах Монастирищенської міської ради на попередніх умовах на строк 7 років.

Позивач просить суд задовольнити позов на підставі ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" з тих підстав, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, а відповідач протягом місяця після закінчення терміну дії договору не направив заперечення проти цього.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області 21 листопада 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення доказів у справі, а саме виготовлення технічної документації з відновлення та встановлення меж земельної ділянки.

11 грудня 2018 представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивач не надав доказів на підтвердження свого переважного права на поновлення договору оренди землі, що договір оренди позивачу слід приводити до вимог чинного законодавства щодо вказівки у ньому кадастрового номеру земельної ділянки, нормативної грошової оцінки землі та ін., без чого поновлення дії договору і його подальша реєстрація після поновлення не можлива.

Ухвалою від 18 грудня 2018 року доручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №011203 від 12.07.2013) виготовити технічну документацію з відновлення та встановлення меж земельної ділянки, що перебуває в користуванні ФГ «Завальське» згідно з договором оренди землі від 22 червня 2009 року, зареєстрованому в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 6 липня 2009 року за №040979100039, що розташована в адміністративних межах Монастирищенської міської ради з встановленням та реєстрацією кадастрового номеру зазначеної земельної ділянки. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 17 січня 2019 року.

15.01.2019 від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшов лист про виконання ухвали суду з доданою до нього технічною документацією щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в адміністративних межах Монастирищенської міської ради (за межами населеного пункту), яка знаходиться в користуванні ФГ «Завальське» .

17 січня 2019 року від ФГ «Завальське» надійшла заява про уточнення предмету позову, відповідно до якої позивач просить визнати за Фермерським господарством «Завальське» (код ЄДРПОУ 36205541, юридична адреса, м. Монастирище, вул. Тетіївська, 67, поштовий індекс 19100) право поновлення договору оренди землі від 22 червня 2009 року, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 6 липня 2009 року за №040979100039, та визнати за позивачем право оренди земельної ділянки площею 25,0933 га, кадастровий номер 7123410100:04:001:1133, що розташована в адміністративних межах Монастирищенської міської ради на умовах згідно договору оренди землі від 22 червня 2009 року, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 6 липня 2009 року за №040979100039 на строк 7 років.

Господарський суд Черкаської області у підготовчому засіданні, яке відбулося 17.01.2019, прийняв вказану заяву про уточнення предмету позову і ухвалою від 17.01.2019 закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 23.01.2019 у приміщенні суду.

У зв'язку з чим позов розглядається судом з урахуванням уточнення предмету позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, дотримувався позиції, викладеної в позовній заяві та у заяві про уточнення предмету позову.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 23.01.2018 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.

22 червня 2009 року між Монастирищенською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_4 (далі - Орендодавець) та Фермерським господарством «Завальське» , м. Монастирище, в особі керівника - голови ОСОБА_5 (далі - Орендар) було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення (далі - Договір, а.с. 20-23).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Монастирищенської міської ради.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 37,4417 га, у тому числі рілля із земель запасу - 10,397 га та 27,0447 га.

Договір укладено на 5 (десять) років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - у грошовій формі 349,54 грн за 1 га, що становить 13087,37 грн за рік (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі терміни: щомісячно в рівних долях.

Договір зареєстровано у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.07.2009 за № 040979100039.

Саме з цієї дати у відповідності до п. 43 договору він набрав чинності.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі (п. 20 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки площею 37,4417 га, наданої в оренду Фермерському господарству «Завальське» , (а.с. 24). Актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, підписаним представниками сторін та скріпленим їхніми печатками, підтверджується факт передачі об'єкта оренди позивачу.

В подальшому сторонами підписувались додаткові угоди до договору оренди землі, якими вносились зміни стосовно обчислення розміру оренди землі.

Враховуючи те, що договір оренди набрав чинності з моменту його державної реєстрації 06.07.2009, то п'ятирічний термін його чинності спливає 06.07.2014, а тому на виконання п. 8 Договору оренди землі Фермерське господарство «Завальське» подало до Головного управління Держземагенства у Черкаській області заяву про поновлення договору на новий термін (а.с.35). Вказана заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області 28.04.2014, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Листом від 15.07.2014 Головне управління Держземагенства у Черкаській області надало відповідь на звернення Фермерського господарства «Завальське» про поновлення договору оренди землі. У відповіді вказано, що договір оренди землі від 22.06.2009 не містить істотних умов договору оренди, а саме кадастрового номера.

04.08.2014 Фермерське господарство «Завальське» подало до Головного управління Держземагенства у Черкаській області заяву про долучення документів до заяви від 28.04.2014, а саме витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження того, що у договорі є кадастровий номер.

23.09.2014 Головне управління Держземагенства у Черкаській області надало відповідь № 889/0/300-14-СГ на звернення Фермерського господарства «Завальське» . У відповіді Головне управління вказує на те, що відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який долучений до заяви від 28.04.2018, змінилась площа земельної ділянки, а отже і межі. Порядок поновлення договору оренди землі визначений ст. 33 Закону України Про оренду землі та передбачає, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

23.10.2014 Фермерське господарство «Завальське» повторно звернулось до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з заявою про продовження договору оренди землі від 22.06.2009. В заяві голова господарства ОСОБА_5 вказав на те, що неодноразово звертався з заявою про поновлення договору до Головного управління, однак розгляд заяв зволікався. Також у заяві голова господарства пояснив, що під час інвентаризації була змінена площа земельної ділянки з 27,0447 га на 27,0407 га за рахунок лінії електромереж, що проходить через поле і це вказано у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 33-34).

19.11.2014 Державне агентство земельних ресурсів України направило позивачу лист (відповідь) № 31-28-0.13-13478/2-14 на його звернення від 23.10.2014. В даному листі надано пояснення, що відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

У ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, ст. 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 33 ЗУ Про оренду землі врегульовано порядок поновлення договорів оренди землі. Так цією нею визначено наступне.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має перевалене право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Щодо поновлення договорів оренди землі судова практика є усталеною, що підтверджується постановами Верховного суду України та Верховного Суду, зокрема постанови від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, від 09 лютого 2018 року у справі 912/555/17.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 визначено, що стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме:

для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідні такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Законом України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4. 32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» :

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 «Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області» погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 60 днів до закінчення строку його дії подав до Головного управління Держземагенства у Черкаській області заяву про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди, а також інші документи. Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 22.06.2009 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Вказана заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області 28.04.2014, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції.

В свою чергу, Головне управлінням Держземагенства у Черкаській області після отримання заяви позивача зобов'язано було відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору .

Натомість, лист-повідомлення № 300/0/300-14-СГ про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі Головне управління Держземагенства у Черкаській області направило йому лише 15.07.2014, що підтверджено матеріалами справи (а.с.40), тобто відповідачем був порушений місячний термін для повідомлення орендаря про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачу підставу розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.

Протиправними діями відповідач порушив переважне право позивача (орендаря землі) перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Отже відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України зазначене право позивача підлягає захисту шляхом визнання цього права в судовому порядку.

У процесі розгляду справи позивач довів, що після закінчення строку дії договору він продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату, вимоги про повернення земельної ділянки йому не направлялись, у примусовому порядку земельна ділянка у нього не вилучалась. Інші претенденти на використання даної земельної ділянки відсутні. Зазначені доводи позивача відповідач не спростував.

Крім того, з урахуванням ненадання відповідачем підписаного сторонами акту приймання-передачі з користування спірної земельної ділянки після закінчення строку дії спірного договору, суд вважає доведеним фактичне користування позивачем об'єктом оренди за договором від 22.06.2009 (з додатковими угодами) до даного часу, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Слід також звернути увагу на те, що після припинення строку дії договору оренди землі від 22.06.2009. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, позивач продовжив систематичну сплату орендних платежів, які приймалися і приймаються орендодавцем без заперечень, що підтверджується довідкою ГУ ДФС у Черкаській області від 11.07.2018 (а.с 41).

Доводи відповідача про те, що неможливість поновлення договору оренди землі від 22.06.2009 пов'язана з тим, що останній не містить істотних умов договору оренди, а саме кадастрового номера, суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 43 договору оренди землі від 22.06.2009 невід'ємною його частиною є кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень у їх використанні, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач разом з заявою про поновлення договору подавав Головному управлінню Держземагенства у Черкаській витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження того, що у договорі є кадастровий номер. Також позивач надавав пояснення, що під час інвентаризації була змінена площа земельної ділянки з 27,0447 га на 27,0407 га за рахунок лінії електромереж, що проходить через поле і це вказано у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 33-34).

16.11.2018 до господарського суду позивач надіслав заяву про забезпечення доказів у справі. Позивач просить суд зобов'язати землевпорядну організацію виготовити технічну документацію з відновлення та встановлення меж земельної ділянки, що перебуває в користуванні ФГ «Завальське» згідно з договором оренди землі від 22 червня 2009 року, що зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 6 липня 2009 року за №040979100039, яка розташована в адміністративних межах Монастирищенської міської ради з встановленням та реєстрацією кадастрового номеру зазначеної земельної ділянки.

Заява позивача про забезпечення доказів мотивована наступним. У зв'язку з тим, що після закінчення строку дії договору та до даного часу відповідач кілька разів змінював свою назву, а також через те, що після інвентаризації земель змінився кадастровий номер земельної ділянки, що орендується позивачем, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою отримання технічної документації з новим кадастровим номером на земельну ділянку. Проте відповідач проігнорував звернення позивача щодо видачі розпорядчого документу на замовлення технічної документації з землеустрою, що порушує право позивача на отримання технічної документації на орендовані земельні ділянки з дійсними кадастровими номерами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області 21 листопада 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення доказів у справі, а саме виготовлення технічної документації з відновлення та встановлення меж земельної ділянки.

17.01.2019 виконавцем до суду була надана технічна документація з відновлення та встановлення меж земельної ділянки, що перебуває в користуванні ФГ «Завальське» згідно з договором оренди землі від 22 червня 2009 року.

Також у відзиві на позов відповідач заперечує проти позову посилаючись на відсутність нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 5 Закону України Про оцінку земель передбачено, що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 13 даного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 18 даного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

За результатами нормативної грошової оцінки згідно ст. 20 Закону України Про оцінку земель складається технічна документація, у такому випадку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 даного Закону).

Відповідно до п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України договір оренди земельної ділянки є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з п. 288.2. зазначеної статті платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду(п. 288.3.); розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4.); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п. 288.5).

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, на підставі викладеного, суд зазначає, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, то її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем всіх істотних умов договору, а не є підставою для відмови в поновленні договору оренди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі на поновлення договору. Матеріали справи свідчать, що відповідач безпідставно позбавив позивача права скористатись переважним правом на поновлення договору на новий строк .

Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.

У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користування спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.

Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, відповідач у відповідь на звернення позивача рішення про відмову в поновленні договору приймав виходячи за рамки норм, зокрема як вимог так і строків, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, відповідач не спростовував факту продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії, позивач у встановлені законодавством строки звернувся до відповідача з листом повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до листа повідомлення було додано проект додаткової угоди, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк та беручи до уваги законодавчі приписи ч.ч.1-6 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині права поновлення договору оренди землі від 22.06.2009. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами попереднього договору було передбачене користування земельною ділянкою строком на 5 років, а отже і поновлення договору має відбуватись на умовах договору оренди від 22.06.2009 на вказаний вище строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Фермерським господарському «Завальське» (вул. Тетіївська, 67, м. Монастирище, 19100, код ЄДРПОУ 36205541) право поновлення договори оренди землі від 22.06.2009, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 06.07.2009 за №040979100039, та визнати за Фермерським господарському «Завальське» (вул. Тетіївська, 67, м. Монастирище, 19100, код ЄДРПОУ 36205541) право оренди земельної ділянки площею 25,0933 га кадастровий номер 7123410100:04:001:1133, яка розташована в адміністративних межах Монстирищенської міської ради на умовах договору оренди від 22.06.2009, зареєстрованого в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК 06.07.2009 за №040979100039, строком на 5 років.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 лютого 2019 року

Суддя О.В. Чевгуз