Ухвала

від 11.02.2019 по справі 490/924/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/924/19 11.02.2019

н\п 1-кс/490/829/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/924/19

н/п 1-кс/490/829/2019

У Х В А Л А

/про відмову в задоволенні заяви про самовідвід/

11 лютого 2019 року м.Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2019 року до Центрального районного суду м.Миколаєва звернувся слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 із погодженим з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 клопотанням про проведення обшуку по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150000000288 від 19.09.2018 року.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 05.02.2019 року, дане клопотання було розподілене та передане для розгляду слідчому судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 (справа №490/924/19, номер провадження 1-кс/490/754/2019).

Протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 06.02.2019 року (16:27 год.), клопотання №490/924/19 (1-кс/490/754/2019) на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 06.02.2019 року №260, з метою недопущення порушення строків його розгляду, було передано слідчому судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_3 у зв`язку із перебуванням слідчого судді ОСОБА_6 з 07.02.2019 року по 09.02.2019 року у відрядженні (наказ від 05.02.2019 року №25) та з 11.02.2019 року по 25.02.2019 року у відпустці (наказ від 23.01.2019 року №15).

06.02.2019 року слідчий суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід від участі у розгляді вказаного клопотання посилаючись на те, що повторний автоматизований розподіл судових справ здійснено із порушенням ч.3 ст.35 КПК України, з огляду на наступне.

Мотивуючи заяву, слідчий суддя ОСОБА_3 зазначила, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Посилаючись на вимоги ч.3 ст.35 КПК України та п.19 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, зазначила, що з розпоряджень в.о. керівника апарату суду ОСОБА_7 №256, 257, 258, 259, 260, 261 від 06.02.2019 року, підставою для повторного автоматизованого розподілу судових справ слугувало те, що з 07.02.2019 року по 09.02.2019 року слідчий суддя ОСОБА_6 буде перебувати у відрядженні, а з 11.02.2019 року по 25.02.2019 буде перебувати у відпустці.

Додатково зазначила, що у розпорядженні керівника апарату суду не зазначені підстави проводити повторний автоматизований розподіл судових справ у робочий день судді ОСОБА_6 , розгляд яких не відбувся у встановлений законом строк.

В судове засідання учасники розгляду клопотання та особа, яка заявила самовідвід, не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від прокурора та слідчого надійшли листи про розгляд заяви слідчого судді про самовідвід за їх відсутності та ухвалення судового рішення у відповідності до вимог діючого законодавства.

Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали клопотання №490/924/19 (1-кс/490/754/2019), приходжу до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.

Відповідно до ч.1ст.75 КПК Українислідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: - якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; - якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; - якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; - у випадку порушення встановленого ч.3ст.35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та правил суддівської етики.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого на ХІ з`їзді суддів України 22.03.2013 року, зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.794, п.38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст.6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 року у справі «Le Compte, Van Leuven и De Meyere проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У той час, як суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Тобто, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року) вказано, що суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

Відповідно до ч.5ст.80 КПК України,відвід повинен бути вмотивованим.

Пунктом 19 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії (якщо справа розглядається колегіально) не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом - на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків.

Як вбачається з розпорядження в.о. керівника апарату суду від 06.02.2019 року №260, слідчий суддя ОСОБА_6 з 07.02.2019 року по 09.02.2019 року перебуватиме у відрядженні, а з 11.02.2019 по 25.02.2019 року - у щорічній відпустці, тому вказані обставини відповідають вимогам п.19 розділу VIII Положення.

Те, що зазначені матеріали були передані на авторозподіл 06.02.2019 року (під час перебування слідчого судді ОСОБА_6 на роботі) для повторного авторозподілу свідчить про її суб`єктивне ставлення до реальної можливості розглянути вказані матеріали до закінчення робочого часу, що на думку суду відносяться до оціночних критеріїв особистої компетентності та відповідальності та не є і не може бути підставами для самовідводів інших суддів.

Крім цього, в ході розгляду заяви слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід не встановлено обставин, що виключають участь вказаного судді у розгляді провадження №490/924/19 (1-кс/490/754/2019) з приводу клопотання про проведення обшуку, а наведені суддею підстави для самовідводу (не зазначення в розпорядженні в.о. керівника апарату суду підстав щодо повторного автоматизованого розподілу судових справ у робочий день судді ОСОБА_6 , розгляд яких не відбувся у встановлений законом строк), не є обставинами, що відповідно до ст.75 КПК України, виключають участь судді у кримінальному провадженні.

Крім того, в даному випадку буде порушено один з принципів «Бангалорських принципів поведінки судді», оскільки справа, по якій слідчим суддею заявлено самовідвід, носить терміновий характер.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що під час розгляду заяви слідчого судді про самовідвід не встановлено підстав, які б свідчили, що суддя ОСОБА_3 не здатна забезпечити розгляд зазначеного клопотання з дотриманням загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, та прийняти за результатами його судового розгляду законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, а тому вважаю за необхідне у задоволенні заяви про самовідвід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволеннізаяви слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва ОСОБА_3 просамовідвід урозгляді клопотання про проведення обшуку по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150000000288 від 19.09.2018 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1