Рішення

від 11.02.2019 по справі 810/4499/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року справа № 810/4499/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ Леко Трейд до ДФС України, ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Леко Трейд з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 10.05.2018 № 693115/34899340;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену позивачем податкову накладну від 20.04.2018 № 30.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав прийняття такого рішення.

Позивач вважає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зазначає, що ним було надало необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачами надано суду письмові відзиви на позовну заяву, у яких вони просять суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не було надано копій первинних документів на підтвердження безпосереднього здійснення господарської операції.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

Представник позивача та представник ГУ ДФС у Київській області звернулись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

ДФС України про причини неявки представника суд не повідомило, з клопотанням про відкладення засідання до суду не зверталось.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

ТОВ Леко Трейд є суб'єктом господарювання, має статус платника податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ Леко Трейд є: Код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Між ТОВ Леко Трейд (Продавець) і ТОВ АТ Каргілл (Покупець) укладено Договір поставки від 25.01.2018 № 25/01 згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити у власність Покупця обладнання, комплектуючі та запасні частини зазначені у специфікаціях до цього Договору, а Покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору (а.с. 43 - 48).

Поставка Товару згідно даного Договору здійснювалась відповідно до Специфікації № 1, видаткової накладної від 20.04.2018 № 363, Довіреності від 17.04.2018 № 91, рахунку від 17.04.2018 № 417 (а.с. 49 - 52).

Відповідно до ст. 201 ПК України ТОВ Леко Трейд складено податкову накладну від 20.04.2018 № 30 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкового органу.

Як слідує з квитанції від 07.05.2018 № 1, податковим органом повідомлено позивачу, що документ доставлено до ДФС та прийнято, але реєстрація податкової накладної від 20.04.2018 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки остання відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 20).

Разом з цим, підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Леко Трейд направлено до ДФС через сервіс Електронний кабінет платника податків Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПК/РК з поясненням до вказаної податкової накладної та з копіями відповідних підтверджуючих документів та письмовим поясненням (а.с. 22 - 30).

Рішенням комісії ГУ ДФС від 10.05.2018 № 693115/34899340 ТОВ Леко Трейд відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції від 07.05.2018 № 1 слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність Податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 (лист ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний чітко вказати у квитанції не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту вказаних норм слідує, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18 - 21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем, у спосіб, визначений Порядком № 117, направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав надання документів, які складені з порушенням законодавства, контролюючий орган зобов'язаний вказати конкретні документи (їх реквізити) та зазначити, у чому полягає порушення.

Проте, на порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх складення з порушенням вимог законодавства без конкретизації, які саме документи містять недоліки, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та у чому такі недоліки полягають.

Водночас, сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ Андреас Штіль та ТОВ БКБ ГРУП , а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС України від 10.05.2018 № 693115/34899340 прийнято необґрунтовано, тобто, без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 20.04.2018 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Законодавчими приписами визначено суб'єктивний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних :

- головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

- Державна фіскальна служба України в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України є належним відповідачем в частині зобов'язання зареєструвати вказану податкову накладну.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу здійснити реєстрацію податкової накладної від 20.04.2018 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2018 № 1569.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а оскаржуване рішення прийнято саме ГУ ДФС у Київській області, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.05.2018 №693115/34899340.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ Леко Трейд від 20.04.2018 № 30.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення,5а, код 39393260) на користь ТОВ Леко Трейд (08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 11, код 34899340) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.