Ухвала

від 12.02.2019 по справі 2-2384/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-2384/10

Провадження № 6/520/91/19

УХВАЛА

про витребування доказів

12.02.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-2384/10 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчих кредитів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк, третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року стягувач, ПАТ УкрСиббанк , завернувся до суду з заявою, в якій просить надати дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 2-2384\10 по боржнику - ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.07.2010 року рішенням Київського районного суду м. Одеси було задоволено позов ПАТ УкрСиббанк про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11028125000 від 14.08.2006 року, в розмірі 328 782.82дол.США. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11141089000 від 12.04.2007 р. в розмірі 171 525,91 дол.США. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11324916000 від 28.03.2008 р. в розмірі 187 818.60 дол.США.

20.01.2017 р. до Приморського ВДВС м. Одеси були подані виконавчі листи № 2-2384/10р., видані 29.11.2011 р. Київським районним судом м. Одеси ,про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості,.

У зв'язку з відсутністю будь-якої інформації про стан виконавчого провадження 15. 03. 2017 р. на адресу Першого Приморського ВДВС м. Одеси було направлено заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження та копії всіх постанов по виконавчому провадженню.

На даний запит жодної відповіді з боку виконавчої служби не надходило.

22 грудня 2017 року Банк повторно надіслав на адресу Приморського ВДВС м. Одеси заяву про надання інформації, яка була проігнорована державним виконавцем. Відповідно до IP Автоматизована система виконавчого провадження вбачається, що у виконавчому провадженні було відмовлено,але оригінал виконавчого листа до стягувача не повертався

26.01.2018 року у державну виконавчу службу було направлено заяву про надання інформації та оригіналів виконавчих листів. Але жодної відповіді станом на сьогодні Банк не так і не отримав.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відомості про перебування та хід виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-2384/10, виданих Київським районним судом м. Одеси 29.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості по кредитному договору.

Згідно вимог частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України . Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду

Також згідно ст. 11 Про судоустрій України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Витребувати від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відомості про перебування та хід виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-2384/10, виданих Київським районним судом м. Одеси 29.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості по кредитному договору.

Встановити строк виконання даної ухвали до наступного судового засідання, що відбудеться року о годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.