Рішення

від 05.02.2019 по справі 2040/7280/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 лютого 2019 р. справа № 2040/7280/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Кізілов О.В.,

представника відповідача - Насібулліна Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199 Д5; код ЄДРПОУ 37216486) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 17.08.2018 року №Ю-00000881316 у розмірі 187962,42 грн.;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 17.08.2018 року №00015551316, від 17.08.2018 року №00015561316, від 17.08.2018 року №00015531316.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року зупинено провадження в адміністративній справі №2040/7280/18 за адміністративним позовом до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду по зразковій справі №812/292/18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року поновлено провадження у справі №2040/7280/18, оскільки рішення Верховного Суду по зразковій справі №812/292/18 набрало законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" на предмет дотримання платником вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 р., включно з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., за результатом якого складено акт від 02.08.2018 р. №3144/20-40-14-02- 08/37216486 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій, а також вимогу про сплату боргу. Позивач не погоджується з рішеннями про застосування штрафних санкцій та вимогою про сплату боргу з огляду на те, що протягом 2015 року (період перебування підприємства на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція та період фактичного знаходження на території АТО) звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а сума несплаченого єдиного внеску набуває статусу безнадійної заборгованості та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, при цьому відповідальність до підприємства за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції не застосовуються, а відповідно не нарахування, та не сплата єдиного внеску ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" у січні та лютому 2015 року не є порушенням законодавства. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду 27.09.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення та вимоги, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийняті за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" зареєстровано в якості юридичної особи 05.08.2010 року, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області, є платником єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі направлень від 26.06.2018 року №6139, №6140, №6141, №6142, №6143, №6144, відповідно до підпункту п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77. п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, відповідно до наказу від 15.06.2018 року №4317, фахівцями контролюючого органу в період з 27.06.2018 року по 26.07.2018 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" (податковий номер 37216486) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 02.08.2018 року №3144/20-40-14-02- 08/37216486, яким встановлено порушення ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року:

- пункту 4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 11.04.2016 №441), а саме: звіт про суми нараховане заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за грудень 2017 року по строку - протягом 2 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, фактично до ДФС - не надано.

Дані порушення призвели до заниження загальної суми нарахованої заробітної платі за 2015 рік, на яку нараховується єдиний внесок, чим порушено вимоги ч.1.1 ст.7 розділу IIІ ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальні страхування ;

- п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиної внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування , у зв'язку з ненаданням звітів по єдиному внеску за січень 2015 року та за лютий 2015 рок встановлено заниження єдиного внеску в загальній сумі 176528,77 грн., в тому числі за січень 201 року - 93645,82 грн., за лютий 2015 року - 82882,95 грн. та заниження утриманого єдиного внеску загальній сумі 11433,65 грн., в тому числі за січень 2015 року - 6049,86 грн., за лютий 2015 року 5383,79 грн.

За результатами перевірки па підставі частини третьої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиної внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування , підприємству нараховано єдиний внесок за 2015 рік в загальній сумі 187962,42 грн., в тому числі за січень 2015 року - 99695,68 грн., за лютий 2015 року - 88266,74 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 02.08.2018 року №3144/20-40-14-02- 08/37216486, відповідачем винесені вимога про сплату боргу від 17.08.2018 року №Ю-00000881316 у розмірі 187962,42 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 17.08.2018 року №00015551316, від 17.08.2018 року №00015561316, від 17.08.2018 року №00015531316, які є предметом оскарження в межах даної справи.

З приводу встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року №406-VІІ до Закону №2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону №2464-VI визначає перелік суб'єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. б розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п. 93 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу .

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці , п. 93 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 94.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Тобто, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З урахуванням абз. 3 п. 93 (у подальшому п. 94) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що спірні рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 17.08.2018 року №00015551316, від 17.08.2018 року №00015561316, від 17.08.2018 року №00015531316 прийняті стосовно ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР", як платника єдиного внеску, що перебуває на обліку в органі доходів і зборів, який протягом 2015 року перебував на території зони антитерористичної операції, та лише 29.06.2016 року підприємством змінено податкову адресу (місцезнаходження), а саме новою адресою місцезнаходження є: 61057 м. Харків, проспект Московський, буд. 199 Д5, про накладення на позивача штрафів за неподання звітів про суми нараховане заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року та за лютий 2015 року, за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування.

Отже, нарахування у відношенні позивача штрафних санкцій відбулось в межах періоду проведення антитерористичної операції.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року по зразковій справі №812/292/18, яким позовні вимоги Обласної комунальної установи Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень задоволено. Скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області від 13 грудня 2017 року №0040151304 про застосування штрафних санкцій та застосування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 45082,77 гривні.

Відповідно до положень п.п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Велика Палата Верховного Суду в межах розгляду зразкової справі №812/292/18 дійшла висновку, що з урахуванням безпосередньо абз. 3п. 93 (у подальшому п. 94) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону №2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії встановлено: Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами .

Стосовно посилань відповідача, що, окрім перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, необхідною додатковою умовою для звільнення платників від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, є подання заяви про звільнення від виконання цих обов'язків, а також отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014 - 2015 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону №1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 141 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Також в абз. 2 п. 93 (у подальшому п. 94) Закону №1669-VII зазначено про підставу для звільнення платників єдиного внеску від виконання їх обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, а саме, подання заяви до органу доходів та зборів за місцем обліку у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Зміни до Закону № 2464-VI у частині звільнення платників єдиного внеску, які перебувають на території антитерористичної операції, від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати внесено саме Законом №1669-VII.

За змістом ст. 1, ч. 1, 2 ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі й мають відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше актом.

Органи доходів і зборів, а також платники єдиного внеску під час здійснення своїх повноважень та обов'язків застосовують приписи Закону № 2464-VI, оскільки правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені саме цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Закону №1669-VII.

Крім того, суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що обов'язковість подання сертифікату Торгово-промислової плати України обумовлена необхідністю підтвердження здійснення господарської діяльності платниками єдиного внеску безпосередньо на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, оскільки єдина підстава для звільнення від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску зазначена в нормі п. 93 (у подальшому п. 94) розд.ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, яка не передбачає обов'язку подання такого сертифікату.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що подання сертифікату Торгово-промислової палати України як умови для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному обсязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску, є необґрунтованою вимогою з боку органу доходів та зборів.

Щодо подання заяви як обов'язкової підстави для звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, суд зазначає, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції.

Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі №2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Отже, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу якості закону . В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлучамення, завжди трактуються на користь особи.

Окрім цього, суд критично ставиться до посилання представника відповідача на те, що Законом № 911-VIII із Закону №1669-VIІ виключено підп. 8 п. 4 ст. 11, яким і було доповнено розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ п. 93 (у подальшому п. 94), оскільки безпосередньо до Закону № 2464-VІ відповідні зміни не вносились. Отже, п. 93 (у подальшому п. 94) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ залишився чинним.

Вказані висновки суду в повній мірі відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в межах розгляду зразкової справі №812/292/18.

Таким чином, у межах спірних відносин накладення штрафу відбулося за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

З огляду на викладене, застосування до позивача штрафних санкцій за неподання звітів про суми нараховане заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року та за лютий 2015 року, за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування є протиправним, та як наслідок позовні вимоги про скасування рішень про застосування штрафних санкцій Головного управління ДФС у Харківській області від 17.08.2018 року №00015551316, від 17.08.2018 року №00015561316, від 17.08.2018 року №00015531316 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно правомірності винесення контролюючим органом вимоги про сплату боргу від 17.08.2018 року №Ю-00000881316 у розмірі 187962,42 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 1 ст. 25 цього Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Абзацами першим, другим та третім частини 4 цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3 (з 13.03.2015 пункт 9-4) Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

За змістом вказаних правових норм, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VI.

При цьому, вказані норми не скасовують обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 30 березня 2018 року по зразковій справі №812/292/18.

Судом встановлено, що ТОВ "НВО "ДОНВЕНТИЛЯТОР" 29.06.2016 року змінено податкову адресу (місцезнаходження), а саме новою адресою місцезнаходження є: 61057 м. Харків, проспект Московський, буд. 199 Д5, відповідно позивач не перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, як наслідок відсутні підстави визнання безнадійною та списання суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, визначеної контролюючим органом в оскаржуваній вимозі.

Також суд зазначає, що визначена контролюючим органом сума недоїмки не оскаржується позивачем щодо розміру заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Суд відмічає, що вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення атитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заява Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР", як платника єдиного внеску, щодо списання безнадійного боргу до контролюючого органу не подавалась, відповідно суд не вбачає підстав вважати суму недоїмки, визначену в оскаржуваній вимозі безнадійним боргом.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 17.08.2018 року №Ю-00000881316 у розмірі 187962,42 грн., підстави для задоволення - відсутні.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" судового збору у сумі 8,93 грн..

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199 Д5; код ЄДРПОУ 37216486) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління ДФС у Харківській області від 17.08.2018 року №00015551316, від 17.08.2018 року №00015561316, від 17.08.2018 року №00015531316

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199 Д5; код ЄДРПОУ 37216486) судовий збір у сумі 8,93 (вісім) грн. 93 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.02.2019 року.

Суддя Біленський О.О.