Ухвала

від 11.02.2019 по справі 826/806/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2019 року

Київ

справа №826/806/17

адміністративне провадження №К/9901/3959/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року

у справі №826/806/17

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення,

треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України

про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

08 лютого 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника .

При цьому, за змістом частин першої та третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Цією ж статтею Кодексу адміністративного судочинства України (частина шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом.

Статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Відповідно, виключно у Верховної Ради України наявні повноваження приймати закони.

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

У Кодексі адміністративного судочинства України (закон, прийнятий Верховною Радою України) чітко визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтвердженні довіреністю, яка видана за підписом керівника.

Право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України) іншими посадовими особи податкового органу, окрім керівника, відповідно ніхто крім керівника не має можливості підписати, та відповідно, завірити довіреність.

Щодо підтвердження повноважень установчими документами, то у Міністерства охорони здоров'я України, як центрального органу виконавчої влади зазначені документи відсутні.

Касаційна ж скарга від імені Міністерства охорони здоров'я України підписана ОСОБА_1 як представником, на підтвердження чого подано копію довіреності, завіреною начальником Управління правового забезпечення ОСОБА_2 на підставі наказу від 15 січня 2019 року №5-адм "Про визначення посадових осіб МОЗ України, яких уповноважити завіряти копії довіреності", втім, будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 КАС України (згідно закону, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

За правилами пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №826/806/17 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова