Постанова

від 12.02.2019 по справі 804/5807/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №804/5807/15

адміністративне провадження №К/9901/25208/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у складі судді Луніної О.С.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у складі суддів Панченко О.М., Чередниченко В.Є., Коршун А.О.

у справі №804/5807/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алвалім

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про зобов'язання надати висновок,

У С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алвалім (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило зобов'язати відповідача надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновки на бюджетне відшкодування Товариству податок на додану вартість за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року у загальному розмірі 16 234 790,00 грн.

21 травня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов Товариства задоволено в повному обсязі. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи спірні судові рішення, висновувалися на встановленні у Товариства права на бюджетне відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, дотриманні всіх умов для такого відшкодування, врахували обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили.

У липні 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити повністю. У чому полягає неправильне застосування норм права відповідач касаційною скаргою не визначає, доводи податкового органу зводяться до викладення обставин, які на думку відповідача вказують на те, що Товариство не здійснює будь-якої господарської діяльності та необхідності проведення документальної перевірки.

07 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача, справа № 804/5807/15 витребувана з суду першої інстанції.

03 березня 2016 року справа № 804/5807/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

19 лютого 2018 року справа № 804/5807/15 разом із матеріалами касаційної скарги № К/9901/25208/18 з Вищого адміністративного суду України передана до Верховного Суду.

Відзиву на касаційну скаргу відповідача від Товариства не надходило, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство (код ЄДРПОУ 33275679) зареєстроване 18 листопада 2004 року, номер запису: 1 224 102 0000 004662 та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларується в період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №3584/23-5/33275679 від 21 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено завищення Товариством бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 458 378,00 грн. на порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", по декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 6 496 117,00 грн., по декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 9 738 673,00 грн. на порушення абзацу 2 пункту 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України.

29 вересня 2011 року податковим органом на підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000972305 та №0000942305, якими відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 16 720 168,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення оскаржені Товариством у судовому порядку, які визнані протиправними та скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо не надання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області після завершення судового оскарження висновків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій висновувалися на положеннях статті 200 Податкового кодексу України, аналіз яких зумовив висновок про те, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій в межах спірних правовідносин має місце процедура судового оскарження рішень податкового органу, прийнятих за результатом перевірки заявлених платником податків сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, а відтак після завершення судових процедур, податковий орган був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Проте, цих дій податковим органом здійснено не було, що встановлено судами попередніх інстанцій та зумовило висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі отриманого висновку податкового органу орган Державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковим органом не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо їх повернення платнику податків.

Судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи правильно застосовані положення частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відтак, протиправність податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування, заявлених за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року, визнана судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №804/5807/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер