Рішення

від 05.02.2019 по справі 308/7049/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7049/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Струтинська Н.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, про зобов'язання нарахування та проведення додаткових виплат до заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, про зобов'язання нарахування та проведення додаткових виплат до заробітної плати.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона працює лаборантом І категорії відділу епізоотичного стану та організації протиепізоотичних та паразитологічних заходів Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

Вказує, що постановою КМУ №972 Про затвердження порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини було встановлено щомісячні надбавки до заробітної плати, розмір яких визначається у відсотках від посадового окладу в залежності від стажу роботи, та яка виплачувалася їй з 2007 року по 31.03.2015 року.

В подальшому зазначає, що зверталася до директора Закарпатської регіональної лабораторії ветеринарної медицини та до Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби із заявою про відновлення виплати набавки за вислугу років, однак їй було відмовлено через те, що займана нею посада не є посадою спеціаліста ветеринарної медицини, а тому відсутні підстави для проведення додаткових виплат.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно працює лаборантом в структурі ветеринарної медицини та до 1 квітня 2015 року отримувала надбавку за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу, проте в подальшому такі виплати припинилися нібито через те, що займана нею посада не є посадою спеціаліста ветеринарної медицини. Вказав, що зміни у закон Про ветеринарну медицину після прийняття постанови КМУ №972 від 25.07.2007 року, відповідно до якої позивачу виплачувались надбавки не вносилися, згідно своєї посадової інструкції остання проводить лабораторно-діагностичні дослідження, а тому підпадає під перелік осіб, яким такі надбавки повинні виплачуватися. На підставі наведеного просив зобов'язати Закарпатську регіональну державну лабораторію Держпродспоживслужби провести нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 01 квітня 2015 року по дату ухвалення рішення та проводити таке нарахування та виплату в подальшому.

Позивач погодилася з доводами свого представника та просила задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що посада позивача не відноситься до спеціаліста ветеринарної медицини, а тому вона не має права на отримання надбавки за вислугу років згідно постанови КМУ №972 від 25.07.2007 року.

Одночасно, просив у задоволенні позову відмовити.

В матеріалах справи міститься також відзив на позовну заяву зміст якого зводиться до того, що надбавки за вислугу років можуть бути встановлені лише спеціалісту ветеринарної медицини, а посада лаборанта не визначена як спеціаліст ветеринарної медицини, який має право на отримання надбавки за вислугу років, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Заслухавши доводи представника позивача та позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 28.02.1970 року ОСОБА_4 закінчила Мукачівський радгосп-технікум за спеціальністю ветеринарія та здобула кваліфікацію ветеринарного фельдшера.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ФМ №440493, після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 зміни прізвище на Гнатик.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з січня 1972 року працює на посаді лаборанта паразитологічного відділу Закарпатської РДЛВМ та згідно листа Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби №01-10/225 від 18.04.2018 року у період з 01.01.2014 року по 31 березня 2015 року їй проводилася виплата надбавки за вислугу років.

Листом директора Закарпатської РДЛВМ №53 від 27.06.2017 року та листом директора Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби №01-10/222 від 17.04.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у отриманні та нарахуванні надбавки за вислугу років у зв'язку з тим, що займана нею посада не є посадою спеціаліста ветеринарної медицини, а тому відсутні підстави для проведення таких виплат.

Відповідно до ч. 4 ст. 102 Закону України Про ветеринарну медицину розміри посадових окладів, порядок встановлення кваліфікаційних категорій та надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини визначаються Кабінетом міністрів України.

Згідно з пунктом 1 та 2 Порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини, затвердженого постановою КМУ №972 від 25 липня 2007 року, надбавки за вислугу років установлюються з 1 серпня 2007 року спеціалістам державних установ ветеринарної медицини залежно від стажу роботи в такому розмірі: стаж роботи понад 3 роки - 10% від посадового окладу; понад 10 років - 20 % від посадового окладу; понад 20 років - 30 % від посадового окладу.

Надбавки за вислугу років установлюються спеціалістам державних установ ветеринарної медицини, які проводять лабораторно-діагностичні дослідження, ветеринарно-санітарну експертизу на ринках, лікувально-профілактичні роботи, здійснюють ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні і транспорті, крім тих, що одержують надбавки (доплати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах відповідно до законодавства.

З дослідженої у судовому засіданні посадової інструкції лаборанта відділу паразитологічних досліджень ВЦ ЗРДЛДПСС ОСОБА_1 встановлено, що в посадові обов'язки останньої входить, зокрема, проведення досліджень на паразитарні захворювання та виконання інших робіт за вказівкою провідного лікаря паразитолога паразитологічного відділу.

Також численними протоколами засідання комісії з тестування, копії яких приєднані до матеріалів справи підтверджено, що ОСОБА_1 було допущено до самостійної роботи по проведенню випробувань та уповноважено на виконання випробувань.

Таким чином, позивач є спеціалістом, а саме лаборантом державної установи ветеринарної медицини, який проводить лабораторно-діагностичні дослідження та її посада відноситься до переліку посад спеціалістів державних установ ветеринарної медицини, які проводять лабораторно-діагностичні дослідження, а тому вона має право на надбавку за вислугу років відповідно до постанови КМУ №972 Про затвердження порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини від 25.07.2007 року.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем та її представником було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, такі їх доводи не знайшли своє об'єктивне спростування доводами представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в цій частині.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес тільки способами, що встановлені договором або законом.

Виходячи із чого, позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату надбавки за вислугу років в подальшому задоволенню не підлягають, оскільки охоплюються змістом вимог, що були задоволенні, які і будуть підставою для поновлення відповідного права та достатнім і належним способом захисту порушених прав позивача.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись постановою КМУ №972 Про затвердження порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини , ст. ст. 12 , 13 , 76-81 , 89 , 127, 141 , 263-265, 273 , 279 , 354 , 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Зобов'язати Закарпатську регіональну державну лабораторію Держпродспоживслужби провести нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 01 квітня 2015 року до дня набрання рішенням законної сили в розмірі 30 % від посадового окладу.

Стягнути з Закарпатської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,8 (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; рнокпп НОМЕР_1;

Відповідач - Закарпатська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, код 00698727, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Минайська, 39.

Суддя Т.Р. Деметрадзе