Рішення

від 12.02.2019 по справі 520/11147/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. № 520/11147/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Чан ОСОБА_1 Нам до Управління Державної міграційної служби України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд, з урахуванням уточнень: визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну № 134 від 27.08.2018 року громадянці ОСОБА_2 Республіки В'єтнам Чан ОСОБА_1 Нам.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засіданні не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Так, позивач звернулась до третьої особи з питання обміну посвідки на постійне проживання та отримала лист, в якому повідомлено про скасування наданого їй дозволу на імміграцію в Україну.

Так, відповідне скасування відбулось за рішенням відповідача від 27.08.2018 року № 134, яке було складено на підставі відповідного висновку, що затверджений 27.08.2018року.

Так, прийняттю спірного рішення передували наступні обставини.

Позивач у 2005 році звернулась до Макарівського РВГУМВСУ в Київській області з питання отримання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.6 ч.2 ст.4 ЗУ "Про імміграцію" як особа, яка є матір'ю іммігрантки, оскільки її малолітня донька Нгуєн ОСОБА_1 Туєт Нхі, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Харкова, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.3 ст.8 ЗУ "Про імміграцію".

На підставі зазначеного 02.06.2005 року ВГІРФО ГУМВСУ в Київській області було прийнято рішення № 17/-1898 про надання позивачеві дозволу на імміграцію відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ "Про імміграцію" та документовано посвідкою на постійне проживання срії КВ 9799/52664 від 02.06.2005 р.

19.01.2012 року, у зв'язку зі зміною місця реєстрації позивача, остання була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії ХР № 25175.

З висновку відповідача, на підставі якого складено спірне рішення встановлено, що на думку останнього, дозвіл позивачеві на імміграцію в України був виданий незаконно, оскільки право на отримання дозволу на імміграцію мають батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.

Проте, малолітня Нгуєн ОСОБА_1 Туєт Нхі, ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент прийняття документів у її матері, не мала дозволу на імміграцію, а також не було підтверджено її належність до громадянства України, що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач не може бути визнана матір'ю іммігрантки.

Зважаючи на викладене, відповідачем було установлено, що позивачем для отримання дозволу на імміграцію було подано неправдиві відомості.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача № 134 від 27.08.2018 року, звернулась до суду за його оскарженням.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України "Про імміграцію"; процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою КМУ від 26.12.2002 р. № 1983 (далі за текстом - Порядок №1983).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 Порядку №1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію» , що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію» , що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Суд зазначає, що Законом України "Про імміграцію" встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення вмотивовано п.1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", за яким, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Відповідно до ч.1, п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності обставин, що позивач не є матір'ю іммігрантки, а донька позивача - Нгуєн ОСОБА_1 Туєт Нхі, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свою чергу, на момент прийняття документів у її матері, не мала дозволу на імміграцію та не є громадянкою України за територіальним походженням у розумінні ч.3 ст.8 ЗУ "Про громадянство України", за якою, дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність передбачених законодавством підстав для скасування наданого позивачу дозволу на імміграцію.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про прийняття спірного рішення, докази надіслання йому копії вказаного рішення, а також запрошення його для надання пояснень, тобто в порушення визначеної Порядком №1983, питання про скасування дозволу на імміграцію розглядалось без запрошення позивача для надання пояснень, при винесенні оскаржуваного рішення не вивчались обставини наявності підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Таким чином, відповідачем, крім іншого, не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача при відсутності будь-якої його вини у виниклих обставинах.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Чан ОСОБА_1 Нам ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, 61105, АДРЕСА_1) до Управління Державної міграційної служби України в Київській області (вул. Петропавлівська, 11, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42136277), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ37764460) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну № 134 від 27.08.2018 року громадянці ОСОБА_2 Республіки В'єтнам Чан ОСОБА_1 Нам.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Київській області (вул. Петропавлівська, 11, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42136277) на користь Чан ОСОБА_1 Нам ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, 61105, АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. ( сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2019 року.

Суддя Заічко О.В.