Постанова

від 06.02.2019 по справі 648/1899/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 648/1899/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Строілов С.О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - ОСОБА_2

апелянта - ОСОБА_3

представника відповідача - Риженко Д.О.

розглянувши в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, голови Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області Бандурист Наталії Іванівни, про визнання нечинним та скасування рішення сільської ради, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 101 від 16.02.2017 року про відмову в наданні згоди на добровільне об'єднання територіальних громад, посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушеннями вимог Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про доступ до публічної інформації без дотримання вимог Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та без врахування думки більшості мешканців територіальної громади, в тому числі позивача.

В обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення позивач посилається на порушення головою Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області Бандурист Н.І. вимог ст. 6 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та п.8 Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад, у зв'язку з неналежними організацією та проведенням громадського обговорення пропозиції Білозерського селищного голови Царюченко О.В. про добровільне об'єднання територіальних громад.

Крім того, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Кізомиською сільською радою Білозерського району Херсонської області вимог ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування та ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації у зв'язку з неоприлюдненням проекту оскаржуваного рішення в передбачений 20 денний строк до його розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги за підставами, вказаними у позові.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на законність оскаржуваного рішення й дотримання Кізомиською сільською радою Білозерського району Херсонської області та її головою вимог Законів України Про місцеве самоврядування , Про добровільне об'єднання територіальних громад , Про доступ до публічної інформації під час організацій та проведення громадського обговорення питання добровільного об'єднання територіальних громад, а також під час прийняття оскаржуваного рішення сільською радою на підставі звіту про проведення такого громадського обговорення.

Судом за клопотанням сторін допитані свідки.

Судом задоволені клопотання сторін про долучення письмових доказів.

За клопотанням позивача судом витребувані письмові докази та оглянуті відеозаписи.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, голови Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області Бандурист Наталії Іванівни, про визнання нечинним та скасування рішення Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 101 від 16.02.2017 року.

На вказане рішення суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми процесуального та матеріального права, не в повному обсязі досліджені докази, а відповідно, належним чином не встановлено обставини у справі, на які посилається позивач, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2016 року до голови Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області надійшла пропозиція Білозерського селищного голови щодо ініціювання добровільного об'єднання декількох територіальних громад Білозерського району Херсонської області, в тому числі і Кізомиської територіальної громади, що підтверджується супровідним листом № 02-26/1814 від 28.11.2016 року та відповідними пропозицією, розпорядженням Білозерського селищного голови № 46 від 25.10.2016 року та рішенням Білозерської селищної ради № 166 від 23.11.2016 року.

21.12.2016 року головою Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області видано розпорядження за № 47 про проведення громадського обговорення щодо можливого добровільного об'єднання територіальних громад з урахуванням пропозиції Білозерського селищного голови.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 31 від 22.12.2016 року призначено громадське обговорення пропозиції Білозерського селищного голови на 25.12.2016 року о 12-00 год. в приміщенні КЗ Велетенський сільський будинок культури та створено робочу групу для організації проведення такого обговорення.

Рішенням Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 95 від 22.12.2016 року затверджено Порядок проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад.

З протоколу громадського обговорення від 25.12.2016 року, звіту про проведення громадського обговорення пропозиції Білозерського селищного голови щодо добровільного об'єднання територіальних громад, протоколів засідань лічильної комісії від 25.12.2016 року та списків учасників обговорення вбачається, що в громадському обговоренні у визначеному Кізомиською сільською радою місці 25.12.2016 року приймали участь 163 жителя громади, з яких 114 прийняли участь у голосуванні та проголосували проти об'єднання територіальних громад.

Рішенням Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 101 від 16.02.2017 року затверджено звіт про проведення громадського обговорення пропозиції Білозерського селищного голови щодо добровільного об'єднання територіальних громад Білозерського району Херсонської області та відмовлено в наданні згоди на добровільне об'єднання Кізомиської територіальної громади з територіальними громадами Білозерського району Херсонської області.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Згідно до вимог ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, в тому числі нормативно правові акти прийняті розпорядником та проекти рішень які підлягають обговоренню. Ця інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Статтею 6 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад передбачено, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об'єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У відповідності до вимог ст.5 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

За встановлених обставин, колегія суддів зазначає, що не вбачається порушень вимог ст.6 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад та затвердженого Кізомиською сільською радою Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад під час організації та проведення громадського обговорення пропозиції Білозерського селищного голови щодо добровільного об'єднання територіальних громад Білозерського району Херсонської області, оскільки таке обговорення проведено в строки та порядку передбачені вказаними Законом та Порядком.

Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо порушення п.8 Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад є необґрунтованими, оскільки протокол такого обговорення вівся під час його проведення та досліджений в судовому засіданні суду першої інстанції, а незгода позивача з його змістом щодо неповноти протоколу не свідчить про порушення вказаного Порядку проведення таких громадських обговорень. При цьому, зауважень на протокол ні вона, ні інші особи після проведення громадського обговорення не подавали.

Стосовно доводів позивача щодо порушень, допущених під час проведення громадських обговорень, вони не приймаються колегією суддів до уваги як такі, що не підтверджують наявність порушень діючого законодавства, які б давали підстави для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення сільської ради.

Доводи позивача про незаконність розпорядження голови Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області за № 47 від 21.12.2016 року та рішення виконавчого комітету Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області за № 31 від 22.12.2016 року також не приймаються судом до уваги, як такі, що не дають підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення сільської ради, оскільки вказані розпорядження та рішення в передбаченому законом порядку незаконними не визнані та не скасовані.

Що стосується доводів позивача про порушення Закону України Про доступ до публічної інформації у зв'язку з неопрелюдненням проекту оскаржуваного рішення в передбачені порядку та строки встановлені ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , на думку колегії суддів ці доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційних інстанцій та за обставин, встановлених судом не дають підстав для скасування рішення Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 101 від 16.02.2017 року.

Так, з пояснень представника відповідачів, позивачки та допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що оприлюднення інформації про діяльність сільської ради, її рішень та відповідних проектів здійснюється шляхом розміщення такої інформації на дошці оголошень сільської ради. Переконливих доказів неоприлюднення проекту оскаржуваного рішення у такий спосіб суду першої та апеляційної інстанції не надано, а навпаки отримання позивачем проекту цього рішення в сільській раді свідчить про його оприлюднення, що також підтвердив під час судового засідання суду першої інстанції свідок ОСОБА_11, а відсутність іншого способу оприлюднення та відповідного вебсайту сільської ради не є предметом спору по даній справі.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, оскільки судом не встановлено порушень діючого законодавства під час прийняття Кізомиською сільською радою Білозерського району Херсонської області оскаржуваного позивачем рішення за № 101 від 16.02.2017 року, а доводи позивача не дають підстав для визнання його незаконним та скасування, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 13.02.2019 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.