Рішення

від 07.02.2019 по справі 826/1814/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2019 року № 826/1814/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства Науково-технічний центр Вуглеінновація до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство Науково-технічний центр Вуглеінновація (далі - позивач, ДП НТЦ Вуглеінновація ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2018 №0045181213.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками відповідача про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, а податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2018 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог податкового законодавства ДП НТЦ Вуглеінновація порушено граничний термін сплати грошових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, тому застосування штрафних санкцій є правомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавством України.

Представником позивача надано відповідь на відзив та просив відхилити його як необґрунтованим та яким жодним чином не спростовано твердження позивача, вказані у позовній заяві.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Державного підприємства Науково-технічний центр Вуглеінновація (код ЄДРПОУ 37770008), за результатами якої складено акт від 19.12.2017 №26306/26-15-12-13-20.

Перевіркою встановлено порушення ДП НТЦ Вуглеінновація (код ЄДРПОУ 37770008) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у загальній сумі 600 325,30 грн. Відповідальність платника податків передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта передвіки від 19.12.2017 №26306/26-15-12-13-20 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2018 №0045181213, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у розмірі 120 065,06 грн.

Позивач не погоджується з висновками ГУ ДФС у м. Києві про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За нормою статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначені строки подання податкових декларацій, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 Податкового кодексу України, пункт 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач пояснив, що ним до податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року було включено показники надані Відокремленими підрозділами, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, а саме: відокремленим підрозділом Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут ДП НТЦ Вуглеінновація включено до складу податкового зобов'язання з ПДВ суму 84 460,00 грн., а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 1564,00 грн., до сплати в бюджет ПДВ в сумі 82 896,00 грн.; відокремленим підрозділом Центральне бюро науково-технічної інформації вугільної промисловості ДП НТЦ Вуглеінновація включено до складу податкового зобов'язання з ПДВ суму 13652,00 грн., а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 5026,00 грн., до сплати в бюджет ПДВ в сумі 8626,00 грн.; відокремленим підрозділом Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт ДП НТЦ Вуглеінновація включено до складу податкового зобов'язання з ПДВ суму 215,00 грн., а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 0,00 грн., до сплати в бюджет ПДВ в сумі 215,00 грн.

При цьому, кошти для сплати податку на додану вартість в зазначених сумах в бюджет від відокремлених підрозділів підприємства не надійшли.

ДП НТЦ Вуглеінновація звернулось до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою від 04.11.2014 № 01-245, в якій просив списати безнадійний податковий борг в розмірі 107 933,63 грн., визначений податковою вимогою № 2204-25 від 03.10.2014 та до заяви було додано копії сертифікатів Торгово-промислової палати України.

З наявної у матеріалах справи копій сертифікатів №1073, №1074 та №1075 від 22.10.2014 вбачається, що відокремлені підрозділи Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут, Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт , Центральне бюро науково-технічної інформації вугільної промисловості ДП НТЦ Вуглеінновація є підрозділами ДП НТЦ Вуглеінновація , які здійснюють основну діяльність на території Донецької та Луганської областей.

Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання для відокремлених підрозділів Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут, Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт , Центральне бюро науково-технічної інформації вугільної промисловості ДП НТЦ Вуглеінновація форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) із 01.07.2014 року. На момент видачі сертифікату форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Листом від 28.11.2014 № 3487/10/26-57-25-01-33 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомлено позивача, що станом на 28.11.2014 згідно даних ІС Податковий борг податковий борг у ДП НТЦ Вуглеінновація не обліковується, у ДПІ не має підстав для здійснення списання податкового боргу ДП НТЦ Вуглеінновація .

Водночас, як зазначив позивач, ним за рахунок власних коштів було частково погашено вищевказаний податковий борг і станом на 02.12.2014 податковий борг з ПДВ склав 75 409,95 грн.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу форми Ю від 02.12.2014 № 2759-25, згідно з якою сума податкового боргу склала 75 409,95 грн.

В свою чергу, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою № 01-278 від 11.12.2014, в якій просив списати безнадійний податковий борг в розмірі 75409,95 грн., визначений податковою вимогою від 02.12.2014 № 2759-25.

Проте позивач ні відповіді, ні рішення про списання податкового боргу не отримав, у зв'язку з чим звернуся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що полягає у ненаданні відповіді на заяву №01-278 від 11.12.2014 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 75 409,95 грн. та зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про списання за заявою №01-278 від 11.12.2014 безнадійного податкового боргу ДП НТЦ Вуглеінновація з податку на додану вартість в розмірі 75 409,95 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 в адміністративній справі № 826/9302/17 позов ДП НТЦ Вуглеінновація задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що полягає у ненаданні відповіді на заяву №01-278 від 11 грудня 2014 року про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 75 409,95 грн.; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про списання за заявою № 01-278 від 11 грудня 2014 року безнадійного податкового боргу ДП Науково-технічний центр Вуглеінновація з податку на додану вартість в розмірі 75 409,95 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 по справі № 826/9302/17 залишено без змін Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017.

Відтак, в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 набрала законної сили.

Відповідно, безнадійний податковий борг ДП НТЦ Вуглеінновація з податку на додану вартість в розмірі 75 409,95 грн. підлягав списанню за заявою №01-278 від 11.12.2014 та про зобов'язання прийняти рішення про його списання є рішення у адміністративній справі, що набрало законної сили.

Пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України передбачено, що списанню підлягає не тільки безнадійний податковий борг, а у тому числі і пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Слід врахувати, що згідно даних картки особового рахунку платника, несплата грошового зобов'язання в розмірі 600325,30 грн. і, як наслідок, штраф у розмірі 20 % у сумі 120065,06 грн. встановлені в податковому повідомленні-рішенні від 17.01.2018 № 0045181213 виникли як пеня та штрафні санкції, нараховані на такий, що підлягав списанню (неіснуючий), безнадійний податковий борг.

При цьому, доказів виконання рішення суду відповідачем до суду не надано, як і не надано належних і допустимих доказів та не спростовано в ході розгляду даної справи тих обставин, що грошове зобов'язання в розмірі 600 325,30 грн. виникло зв'язку з несписанням податку на додану вартість в розмірі 75 409,95 грн. за заявою №01-278 від 11.12.2014.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Науково-технічний центр Вуглеінновація (03142, м. Київ, провулок Приладний, 2-А, код ЄДРПОУ 37770008) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.01.2018 №0045181213.

Стягнути на користь Державного підприємства Науково-технічний центр Вуглеінновація (код ЄДРПОУ 37770008) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1800,98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур