Постанова

від 12.02.2019 по справі 826/22741/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №826/22741/15

адміністративне провадження №К/9901/32104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у складі судді Шулежка В.П.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у складі колегії суддів Губської О.А., Парінова А.Б., Беспалова О.О.

у справі № 826/22741/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прилад Імпекс Автоматизація

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Прилад Імпекс Автоматизація (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001512202, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 286 499 грн (в тому числі 1 029 199 грн - податкове зобов'язання, 257300 - штрафні (фінансові) санкції), з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року №0001512202.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановили правомірність формування позивачем у липні, серпні, вересні, жовтні 2014 року податкового кредиту за спірними господарськими операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю Компанія Алегробуд , Відекс , Сімер Ленд , Далас та ТК Лакрес на підставі відповідних первинних документів та податкових накладних.

У травні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, викладає інформацію щодо кожного з контрагентів, отриману за результатами аналізу АІС Податковий блок , нормативно-правове обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення змісту норм, покладених в основу збільшення грошового зобов'язання, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

29 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання вимог ухвали цього суду від 17 травня 2017 року, справа №826/22741/15 з суду першої інстанції не витребувана.

02 березня 2018 року матеріалами касаційного провадження № К/9901/32104/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року матеріали касаційної скарги прийняті до провадження, справа №826/22741/15 витребувана з суду першої інстанції.

15 березня 2018 року справа №826/22741/15 надійшла на адресу Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість з 26 грудня 2011 року і по день перевірки. До основних видів діяльності Товариства належить - 71.12 - "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах".

У лютому 2015 року фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства (код ЄДРПОУ 33632208) з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Алегробуд" (код ЄДРПОУ 38260232) за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Відекс" (код ЄДРПОУ 39080345) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімер Ленд" (код ЄДРПОУ 39145606) за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Далас" (код ЄДРПОУ 38782543) за період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Лакрес" (код ЄДРПОУ 39315528) за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, за результатами якої складено акт від 23 лютого 2015 року №1047/26-51-22-02/33632208 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами з вказаними контрагентами загалом на 1 029 199,0 грн, в тому числі по періодах: липень 2014 року на суму податку на додану вартість 50654,0 грн, серпень 2014 року на суму податку на додану вартість 64546,0 грн; вересень 2014 року на суму податку на додану вартість 475536,0 грн; жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість 438463,0 грн.

10 березня 2015 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0001512202, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1 029 199 грн за основним платежем та на 257 300 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з контрагентами-постачальниками, а саме Товариствами з обмеженою відповідальністю "Компанія Алегробуд", "Відекс", "Сімер Ленд", "Далас" та "ТК "Лакрес".

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Досліджуючи господарські операції позивача з його контрагентами, судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сімер Ленд (Постачальник) укладено Договір поставки № 120814 від 12 серпня 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків), а Покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та у строки, передбачені договором. Згідно специфікацій предметом поставки були зокрема кабель, наконечник для кабелю, крепіжний компонент, регулюючий клапан, колектор пару, монтажне устаткування, редуктор ходовий крану, комплекти монтажних фланців тощо.

Між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК Лакрес (Постачальник) укладено Договір № 01/2014 від 01 жовтня 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, матеріали, запчастини та комплектуючі до обладнання (далі - Товар) в асортименті, в кількості та по ціні, зазначеній в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором. Згідно специфікацій предметом поставки були зокрема прокладка Ду150, відповідний фланець ANSI клас 150 Ду 150, кріплення 5.8, відповідний фланець DN50 PN40 тощо.

Між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Далас (Постачальник) укладено Договір поставки товару № 030314 від 03 березня 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується на умовах, визначених договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Згідно з специфікацією до договору, предметом поставки були пароохолоджувач, імпульсна трубка, дренажний згін, болт, кріплення, тримач, скоба, гайка, шайба.

Між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Алегробуд (Постачальник) укладено Договір поставки № 0121 від 07 липня 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується на умовах, визначених договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Згідно із специфікацією до договору, предметом поставки були імпульсна трубка, кріплення, шайби, болти тощо.

Між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Відекс (Постачальник) укладено Договір поставки № 1 від 18 липня 2014 року, за умовами якого Продавець зобов'язується поставляти партії товару відповідно до номенклатури, кількості та технічних вимог, зазначених у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Згідно із специфікацією до договору, предметом поставки були відповідний фланець та прокладки (Ду200, Ду100, Ду80).

На підтвердження реального руху активів у процесі та за результатами виконання умов всіх договорів, Товариством надано, а судами попередніх інстанцій досліджено копії видаткових накладних на підтвердження здійснення поставки, товарно-транспортних накладних на підтвердження обставин транспортування товару, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, за якими було прийнято товар, копії складених постачальником рахунків-фактур, банківських виписок стосовно підтвердження факту здійснення оплати за товар.

Судами попередніх інстанцій досліджені податкові накладні, виписані контрагентами позивача, які за висновком судів відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, пункту 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та застосовуючи ці норми до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій у охоплених перевіркою періодах Товариством з його контрагентами та дійшли висновку про правомірність віднесення позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних. Вказали, що первинні документи бухгалтерського обліку Товариства оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вони мають юридичну силу та підтверджують участь контрагентів у виконанні поставок придбаного позивачем товару.

Судами попередніх інстанцій також встановлено подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами та угодами зокрема Товариством укладались договори з Товариством з обмеженою відповідальністю Куб-Газ , Публічним акціонерним товариством Дніпроазот та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Грейс-Інжиніринг , ТОВ Термоелектро-Україна та Публічним акціонерним товариством ТФПНК Укрнафта , відповідно до яких позивачем реалізовувалися придбані у третіх осіб товари.

Відтак, реальність операцій з поставки товарів, за наслідками яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентом та свідчать про безпідставність збільшення податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відсутність підстав збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, з огляду на не доведення відповідачем цих доводів належними та допустимими доказами. Суд також зазначає, що контрагенти позивача не позбавлені можливості укладати з іншими суб'єктами господарювання власні договори купівлі-продажу товару, а також поставки товару, з метою виконання своїх господарських зобов'язань перед Товариством (позивачем у справі). Більш того, з метою спростування цих доводів податкового органу, судами попередніх інстанцій враховано договори оренди приміщень, укладені контрагентами позивача як орендарями із орендодавцями, що в свою чергу свідчить про фактичну наявність у контрагентів позивача приміщень для здійснення своєї господарської діяльності.

Неприйнятними є доводи відповідача про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентами позивача, з огляду на те, що зафіксовані актами податкових інспекцій факти неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

У цій справі реальність господарських операцій позивача із контрагентами встановлена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі № 826/22741/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер