Постанова

від 11.02.2019 по справі 291/930/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 291/930/16-ц

провадження № 61-27459св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач 1 - ОСОБА_4,

відповідачі 1: Ружинська селищна рада Ружинського району Житомирської області, житлово-будівельний кооператив Мрія ,

треті особи: відділ реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, Ружинська районна державна адміністрація Житомирської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, Держгеокадастр у Ружинському районі Житомирської області,

позивач 2 - ОСОБА_4,

відповідачі 2: житлово-будівельний коопертав Мрія , Ружинська районна державна адміністрація Житомирської області,

позивач 3 - ОСОБА_31,

відповідачі 3: Бердичівська міська рада, Ружинська районна рада, Ружинська районна держана адміністрація Житомирської області, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_4,

третя особа 3: житлово-будівельний кооператив Мрія ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_31 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року у складі судді Грека М. М. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в подальшому змінив та збільшив вимоги, до Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області,житлово-будівельного кооперативу Мрія (далі - ЖБК Мрія ), треті особи: відділ реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,

ОСОБА_30, Держгеокадастр у Ружинському районі Житомирської області, про визнання незаконними та скасування рішень Ружинської селищної ради від 12 березня 2010 року та від 18 березня 2016 року, скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 25 березня 2016 року.

Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Він не є членом ЖБК Мрія . Проте вважає, що оскаржувані рішення Ружинської селищної ради порушують його права на вільне користування та володіння прибудинковою територією. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку. На думку позивача, посилання відповідача на статтю 41 ЗК України при наданні дозволу ЖБК Мрія на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,37 га по передачі її у власність для будівництва і обслуговування багатоквартирного жилого будинку є протиправним та підлягає скасуванню. 26 січня 2010 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Житомирської області Соляром В. М., він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1. 01 березня 2010 року право власності на цю квартиру було зареєстровано в комунальному підприємстві Бердичівське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25439316 видане 01 березня 2010 року

КП БТІ Житомирської обласної ради. Проте, внаслідок незаконних, на його думку, дій та бездіяльності посадових осіб відділу державної реєстрації Ружинської РДА право власності на належну йому квартиру в багатоквартирному житловому будинку формально перейшло до ЖБК Мрія на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30266963 від 01 липня 2016 року, що позбавило його можливості вільно володіти та розпоряджатися належним майном. Вказаний вище багатоквартирний житловий будинок був збудований ЖБК Мрія . Останній по закінченню будівництва дійсно набув права власності на даний будинок, однак в подальшому всі члени ЖБК викупили свої квартири та стали повноцінними власниками своїх квартир та співвласниками допоміжного майна і споруд, про що свідчить інвентаризаційна справа на даний будинок, яка зберігається в

КП БТІ Житомирської обласної ради.

ОСОБА_4, з урахуванням змін та збільшених вимог, просив визнати незаконним та скасувати рішення Ружинської селищної ради від 12 березня 2010 року та від 18 березня 2016 року, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 березня 2016 року; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно щодо реєстрації багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 за ЖБК Мрія та визнати його співвласником будинку.

У вересні 2016 року ОСОБА_31 звернувся до суду з позовом до Бердичівської міської ради, Ружинської районної ради Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_4, третя особа - ЖБК Мрія , про визнання незаконними та скасування рішень, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.

Позовна заява ОСОБА_31 мотивована тим, що на підставі рішення Ружинського райвиконкому від 21 лютого 1986 року в селищі міського типу Ружин Житомирської області було створено ЖБК Мрія . ОСОБА_31 є власником квартири АДРЕСА_1 в селищі міського типу Ружин Житомирської області на підставі договору купівлі-продажу

від 11 лютого 2006 року та відповідно до рішення загальних зборів

від 22 березня 2006 року був включений до членів ЖБК Мрія . В процесі розгляду справи № 291/365/16-ц за позовом ОСОБА_4 він дізнався про те, що частина приміщень будинку АДРЕСА_1 були незаконно переведені в категорію службового житла, а потім приватизовані та відчуженні, в результаті чого вибули із законного володіння членів ЖБК Мрія .

ОСОБА_31 просив визнати незаконним та скасувати рішення, скасувати свідоцтво про право власності, визнати недійсним договір купівлі-продажу, скасувати державну реєстрацію, витребувати майно з чужого незаконного володіння та виселити відповідача.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Ружинської селищної ради Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області,ЖБК Мрія , треті особи: відділ реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, Держгеокадастр у Ружинському району Житомирської області, про визнання незаконними та скасування рішень Ружинської селищної ради Житомирської області від 12 березня 2010 року та від 18 березня 2016 року, скасування рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 25 березня 2016 року - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ЖБК Мрія , Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію запис в реєстрі прав на нерухоме майно щодо реєстрації багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 за ЖБК Мрія - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_31 до Бердичівської міської ради, Ружинської районної ради Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_32,

ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_4, третя особа - ЖБК Мрія , про визнання незаконними та скасування рішень, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі- продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 обґрунтовано недоведеністю та безпідставністю заявлених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_31 задоволено частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_31 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог

ОСОБА_31 відмовлено з інших підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_31 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31, суд апеляцінйої інстанції виходив із безпідставності заявлених позовних вимог ОСОБА_31

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

24 листопада 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили матеріали справи, не надали належної оцінки доказам, наявних в матеріалах справи, у зв'язку з чим дійшли неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

27 листопада 2017 року ОСОБА_31 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_31 задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами не дотримано норм процесуального законодавства, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зроблено висновки. які не відповідають матеріалам справи, не надано належної оцінки доказам заявлених вимог.

22 грудня 2017 року ОСОБА_31 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року тарішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в оскаржуваній частині ОСОБА_4 залишити без змін.

22 грудня 2017 року ЖБК Мрія через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року тарішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в оскаржуваній частині ОСОБА_4 залишити без змін. Скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_31 задовольнити.

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_31 відхилити, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області

від 27 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року в оскаржуваній частині ОСОБА_31 залишити без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ружницького районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ружницького районного суду Житомирської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_31 на рішення Ружницького районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року у даній справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційні скарги разом із матеріалами цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у запереченнях на касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31 скасовано рішенням апеляційного суду Житомирської області

від 08 листопада 2017 року, а тому рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року судом касаційної інстанції в цій частині не перевіряється.

Судами встановлено, що ЖБК Мрія було створено у 1986 році з метою забезпечення житлових потреб членів кооперативу та їх сімей в житловій площі шляхом будівництва АДРЕСА_1 за власні кошти кооперативу.

Статут ЖБК Мрія було затверджено рішенням Виконавчого комітету Ружинської районної ради народних депутатів від 21 лютого 1986 року № 56 та проведено реєстрацію ЖБК Мрія 21 лютого 1986 року.

У 1987 році для забудови та експлуатації житлового будинку в АДРЕСА_1, Виконавчим комітетом Ружинської районної ради народних депутатів Житомирської області ЖБК Мрія у довічне користування була надана земельна ділянка в розмірі 0,37 га. Зазначене рішення ухвалено на підставі статті 66 ЗК України РСР (в редакції 1970 року, який втратив чинність з 01 січня 1992 року).

Вказане рішення є чинним та сторонами не оспорено.

Рішенням Виконавчого комітету Ружинської ради народних депутатів Житомирської області від 20 лютого 1990 року № 49 було визнано за ЖБК Мрія право власності на збудований житловий будинок в АДРЕСА_1, а Бердичівським БТІ - це право зареєстровано за Реєстраційним посвідченням на домоволодіння НОМЕР_1 від 18 березня 1991 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що внесенням в державний реєстр прав на нерухоме майно відомостей про право власності на житловий будинок за ЖБК Мрія та оформленням права на земельну ділянку за цим кооперативом порушено його право, як співвласника будинку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що підстав для задоволення позову в цій частині не було, оскільки ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 у селищі міського типу Ружин на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2010 року. Його право на вказане нерухоме майно є похідним від права попередніх власників, які набуття ЖБК права на будинок та земельну ділянку не оспорювали.

Зазначена квартира була отримана попередніми власниками в приміщенні, яке переобладнано із нежитлового в житлове із колишнього приміщення Побутрадіотехніки , прийнятого у комунальну власність Ружинської райради рішенням Ружинської районної ради від 20 жовтня 1994 року. В подальшому це приміщення на підставі відповідних рішень було передано на баланс Райвідділу УМВС для надання його під житло начальнику відділу та надано останньому згідно з ордером на право зайняття житлового приміщення і приватизовано членами його сім'ї.

Жодне із зазначених рішень і ордер до цього часу не оскаржені та є чинними.

Приміщення радіоательє згідно з актом державної приймальної комісії було прийнято в експлуатацію, як окремий об'єкт будівництва, то відсутні підстави вважати, про належність його до складу будинку НОМЕР_1.

Зазначені відокремлені об'єкти окремо передавались на баланс за окремими записами авізо.

Згідно протоколу загальних зборів ЖБК Мрія від 20 лютого 1986 року, зборами ЖБК затверджено кошторис будівництва за рахунок коштів ЖБК не включав вартість вбудованого приміщення радіоательє.

Згідно акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку вбачається, що загальна площа квартир становить

1 601,9 кв.м, житлова - 951,23 кв.м.

Саме на таку площу в будинку було визнано право власності за кооперативом у 1990 році.

Запис в державний реєстр прав власності на нерухоме майно про право ЖБК Мрія на житловий будинок проведений на підставі реєстраційного посвідчення від 18 березня 1991 року та довідки Бердичівського МБТІ № 626 від 23 червня 2016 року, згідно із якою загальна площа будинку становить

2 429,5 кв.м, житлова - 939,6 кв.м, підвал - 406 кв.м, сходові клітини -

228 кв.м. Тобто, зміст цієї довідки не свідчить про віднесення приміщення колишнього телерадіоательє, а отже і квартири ОСОБА_4, до права власності ЖБК.

За наведених обставин підстав вважати, що рішенням про реєстрацію права власності ЖБК на будинок порушені права ОСОБА_4 не було.

За наведених обставин та із врахуванням специфіки правовідносин, які склалися в процесі забудови спірних об'єктів і прийняття їх в експлуатацію, визначення їх як окремих об'єктів нерухомості та визнання саме такого порядку учасниками цих правовідносин також відсутні підстави вважати ОСОБА_4 співвласником будинку НОМЕР_1 та приміщень загального користування, механічного, електричного, сантехнічного і іншого обладнання всередині та за межами будинку.

Тому висновки судів попередніх інстанцій в цій частині позовних вимог є правильними.

Правильними також є висновки судів попередніх інстанцій в частині вимог ОСОБА_4 щодо прав на земельну ділянку.

Рішеннями Ружинської селищної ради від 12 березня 2010 року та

від 18 березня 2016 року надано дозвіл ЖБК Мрія на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,37 га. Для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, затверджено вказаний проект та передано спірну земельну ділянку у власність кооперативу.

Питання оформлення прав на земельні ділянки під кооперативними будинками на час виникнення спірних правовідносин регулювалися Примірним статутом ЖБК, що був затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, яким було закріплено право ЖБК одержати в установленому порядку в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва жилого будинку та надвірних будівель.

Частиною першою статті 41 ЗК України встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

З огляду на те, що власники і землекористувачі зобов'язані були у встановленому законом порядку оформити своє право користування земельною ділянкою, Виконавчим комітетом Ружинської селищної ради до ЖБК Мрія надсилалася листи-нагадування про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розміщено жилий будинок.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Право власності на землю відповідно до ст.14 Конституції набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що селищні ради у галузі земельних відносин на території селищ розпоряджаються землями територіальних громад, передають земельні ділянки комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб та вирішують інші питання у галузі земельних відносин. Вирішення питань регулювання земельних відносин є виключно компетенцією сільських, селищних, міських рад (пункт 34 статті 26 Закону).

Ружинська селищна рада відповідно до Закону є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Зокрема, розпоряджається землями цих територіальних громад та може передавати земельні ділянки комунальної власності у власність, що здійснюється відповідно до вимог статті 26 ЗК України.

Відповідно до частини першої статі 41 ЗК України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

За таких обставин оскаржувані рішення узгоджуються з положеннями закону та відповідно, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Статтею 42 ЗК України, як суб'єкт права власності на прибудинкову територію, зазначено виключно об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. До вказаного переліку можливих суб'єктів права власності на прибудинкову територію не входять ні інші юридичні особи, ні окремо фізичні особи.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з підстав їх недоведеності та безпідставності,оскільки ОСОБА_4 не має права вимагати виділення йому частки зі складу прибудинкової території та не має права на компенсацію за свою частку. Також не має права на отримання у володіння та користування частини спільної земельної ділянки.

Крім того, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_31, оскільки ЖБК Мрія не було і не є власником цього приміщення, а отже відсутні підстави вважати, що розпорядження цим приміщенням його законним власником порушує права члена ЖБК.

Доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, і зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до правил статті 400 ЦПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року, в нескасованій його частині, та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_31 залишити без задоволення.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року, в нескасованій його частині, та рішення апеляційного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська