Рішення

від 04.02.2019 по справі 903/503/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2019 р. Справа № 903/503/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали по справі № 903/503/18

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» , м. Луцьк

про стягнення 642 115,72 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 1.1-8/2824 від 13.04.2018р.),

від відповідача: ОСОБА_2

В судовому засіданні взяли участь: прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 (посвідчення № 036264 від 12.11.2015р.), прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 (посвідчення № 036267 від 12.11.2015р.,),

в с т а н о в и в:

16.07.2018 Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Луцької міської ради з позовною заявою до господарського суду, в якій просив стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» 642 115,72 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

На обґрунтування позовних вимог заступник керівника Луцької місцевої прокуратури посилався на ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, зазначаючи, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Луцька площею 3,2877 га, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Привокзальна, 12, без правовстановлюючих документів; позивач, як власник земельної ділянки, позбавлений можливості отримувати плату за її використання іншою особою, оскільки така плата може бути нарахована виключно у разі документального оформлення права користування земельною ділянкою.

Звертаючись з позовом до суду, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури заявляв до стягнення збитки, нараховані за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

Ухвалою суду від 23.07.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання було призначено на 22.08.2018 р.

09.08.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 21 від 09.8.2018, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить суд у задоволенні позову відмовити.

20.08.2018 на адресу суду від Луцької місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій Луцька місцева прокуратура зазначила, що доводи відповідача є безпідставними, просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 22.08.2018 представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження по справі № 903/503/18 до набрання законної сили рішенням по справі 903/564/18 за позовом ТзОВ «Спектр Центр» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 797- 1 від 20.12.2017 року «Про затвердження актів комісії з визначення збитків власнику землі» .

Прокурор та представник позивача проти клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі заперечили.

Ухвалою суду від 22.08.2018 клопотання ТзОВ «Спектр Центр» № б/н від 22.08.2018р. про зупинення провадження по справі № 903/503/18 було задоволено, зупинено провадження по справі 903/503/18 за позовом заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ТзОВ «Спектр Центр» про стягнення 642 115,72 грн. збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, до набрання законної сили рішенням у справі № 903/564/18 за позовом ТзОВ «Спектр Центр» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 797- 1 від 20.12.2017 року «Про затвердження актів комісії з визначення збитків власнику землі» .

Ухвалою суду від 28.11.2018 провадження у справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 12.12.2018.

В судовому засіданні 12.12.2018 було оголошено перерву до 17.12.2018.

14.12.2018 Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про зміну предмета позову № 33-4317 вих18 від 13.12.2018. В заяві Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури посилається на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

В судовому засіданні 17.12.2018 прокурор доповнила заяву про зміну предмета позову № 33-4317 вих.18 від 13.12.2018 та просила стягнути з відповідача 642 115,22 грн. коштів, збережених без достатньої правової підстави за рахунок іншої сторони.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про зміну предмета позову № 33-4317 вих.18 від 13.12.2018 із доповненнями підтримав.

Судом було прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову № 33-4317 вих.18 від 13.12.2018 (ухвала суду від 17.12.2018).

В судовому засіданні 17.12.2018 представник відповідача подав і просив приєднати до матеріалів справи додаткові пояснення № 17/12 від 17.12.2018, яке судом задоволено.

Інших заяв та клопотань прокурор та представники сторін не заявили, висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.12.2018 підготовче провадження було закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 03.01.2019.

В судовому засіданні 03.01.2019 прокурор, позивач позовні вимоги підтримали.

В судовому засіданні 03.01.2019 було оголошено перерву до 16.01.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України; повідомлено відповідача - ТзОВ «Спектр Центр» про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.01.2019 було оголошено перерву до 04.02.2019.

В судовому засіданні 04.02.2019 відповідач позову не визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, представників сторін, суд дійшов висновку про те, що вимога Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» про стягнення з відповідача 642115,22 грн. коштів, збережених без достатньої правової підстави, за рахунок іншої сторони підлягає до задоволення з огляду на таке.

На підставі договорів купівлі-продажу від 29.12.2015, посвідчених приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТзОВ "Спектр Центр" набуло у власність ряд об'єктів нерухомого майна по вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:062:0031, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №100782517 від 19.10.2017.

Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області 07.07.2017 на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду від 25.05.2017 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТзОВ "Спектр Центр при користуванні земельною ділянкою по вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:1 1:062:0031.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ "Спектр Центр" 27.04.2016 зверталось з листом до Луцької міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,2877 га; Луцька міська рада 10.05.2016 відмовила товариству у наданні дозволу, оскільки згідно з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України ця земельна ділянка вважалася сформованою та рекомендувала для подальшого оформлення права оренди розробити та подати до міської ради на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку.

26.01.2017 ТзОВ "Спектр Центр" знову звернулось до Луцької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з подальшим наданням земельної ділянки площею 3,2877 га в оренду.

Рішенням Луцької міської ради від 03.07.2017 №26/65 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, площею 3,2877 га.

Рішенням Луцької міської ради від 26.07.2017 №29/78 затверджено ТзОВ "Спектр Центр" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, площею 3.2877 га, для будівництва та обслуговування виробничих приміщень та зобов'язано товариство укласти з Луцькою міською радою договір оренди землі.

Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки та складено акт №117-ДК від 07.07.2017. В акті не було відображено факту використання відповідачем земельної ділянки по вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, площею 3,2877 га. без правовстановлюючих документів.

Як зазначено в акті №117-ДК від 07.07.2017 перевірку проводив державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області ОСОБА_6

Згідно з поясненнями заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_6 від 23.02.2018, наданими на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру , він до 28.11.2017 перебував на посаді державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. В його посадові обов'язки входило здійснення перевірок дотримання вимог земельного законодавства суб'єктами господарювання області. Перевірка дотримання вимог земельного законодавства ТзОВ "Спектр Центр" при користуванні земельною ділянкою по вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:11:062:0031, проводилась на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 25.05.2017 у справі №161/8129/17. В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України - використання земельної ділянки ТзОВ "Спектр Центр" без правовстановлюючих документів.

Начальник відділу землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_6 (станом на час проведення перевірки - державний інспектор) пояснив, що він допустив технічну помилку, вказавши в акті назви статей Земельного кодексу України, але не зазначивши, що суб'єктом господарювання було допущено їх порушення; підтвердив, що за результатами перевірки ТзОВ "Спектр Центр" було допущено порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України - використання земельної ділянки станом на час перевірки без правовстановлюючих документів.

Отже, станом на час проведення перевірки факт порушення - користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів мав місце, але його не було відображено в акті.

Комісією з визначення збитків, завданих внаслідок використання земельних ділянок міської комунальної власності без правовстановлюючих документів, було складено акт від 20.11.2017, згідно з яким розмір збитків за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 0101.2017 по 31.10.2017 становить 1 201 665,24 грн.

Листом №1.1.-16/7973 від 28.12.2017 позивач просив відповідача добровільно перерахувати позивачу суму коштів в розмірі 1 201 665,24 грн.

Відповідач добровільно коштів не перерахував, що послужило підставою для звернення Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради з позовом до суду.

В процесі судового розгляду на підставі пояснень представників сторін встановлено, що ТзОВ "Спектр Центр" було укладено договір оренди 25.09.2017, зареєстровано речове право 27.09.2017. Цей факт також підтверджується копією витягу з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи заяву про зміну предмета позову від 13.12.2018 року (а.с.119 - 122), Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради просить стягнути з відповідача 642115,22 грн. коштів на підставі ст.1212 ЦК України як збережених за рахунок іншої сторони без достатньої правової підстави.

Розрахунок заявленої до стягнення суми додано до позовної заяви - а.с.36.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України Про оцінку землі від 11.12.2003р. за № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Крім цього, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 2 ст. 20 Закону України „Про оцінку землі визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

До позовної заяви додано витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінки земельної ділянки, який було сформовано 01.09.2017р.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Сума коштів, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.

До стягнення заявлено суму коштів, нараховану тільки за 2016 рік.

З огляду на наведені приписи законодавства саме в такому порядку визначається орендна плата.

Тому, незважаючи на те, що в тексті розрахунку зазначено, що нараховано збитки, фактично нарахована у ньому сума коштів за своєю правовою природою є безпідставно збереженою відповідачем орендною платою.

Відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 ГК України (в редакції, чинній упродовж 2015-2016рр.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, у період з 2015 по 2016 рік граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі чітко встановлювався в силу прямих вказівок закону і не потребував додаткового регулювання рішеннями органів місцевого самоврядування про встановлення ставок земельного податку і орендної плати.

Обчислюючи суму коштів, яку має сплатити відповідач у зв'язку з використанням земельної ділянки у 2016 році без правовстановлюючих документів, позивач використав мінімальний розмір орендної плати - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.

Проте, обгрунтовуючи позов, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури посилається на ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224, ст. 225, Господарського кодексу України.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані приписами законодавства, яке регулює правовідносини із заподіяння шкоди, суд вважає за необхідне надати правову оцінку правомірності застосування до спірних правовідносин вказаних приписів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Попередньому власнику об'єктів нерухомості земельна ділянка не була відведена у встановленому законом порядку, а договір оренди земельної ділянки відповідачем було укладено 25.09.2017р., зареєстровано речове право 27.09.2017р.

Відтак, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, регулюється главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна, тому у суду відсутні правові підстави для дослідження в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст. 1166 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України, на які посилається Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури, суд застосовує норми законодавчих актів, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Абзацом 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення від 23 березня 2012 року N 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Судом встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу від 29.12.2015р., посвідчених приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТзОВ "Спектр Центр" набуло у власність ряд об'єктів нерухомого майна на вул. Привокзальній, 12 у м. Луцьку, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:062:0031, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №100782517 від 19.10.2017.

У попередніх власників будівлі не було укладеного договору оренди земельної ділянки. Відповідач впродовж 2016 року користувався земельною ділянкою без укладеного договору оренди та не сплачував кошти власнику землі за фактичне користування.

Таким чином, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах ОСОБА_7 Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

За таких обставин підлягає до задоволення вимога Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України 642 115,72 грн. коштів, збережених без достатньої правової підстави, за рахунок іншої сторони.

Доводи, наведені відповідачем у відзиві, не спростовують зазначених висновків суду, а тому не можуть бути підставою для відмови в позові.

Обгрунтовуючи звернення в інтересах держави в особі Луцької міської ради з позовом до суду, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури посилається на таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду її інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04. 1999р., поняття "інтереси держави" є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться із межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування із межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що Земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Статтею 4 цього ж Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками, в тому числі на правах оренди чи продажу права оренди за результатами торгів, визначаються законами.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Використання земельної ділянки ТзОВ "Спектр Центр" без правовстановлюючих документів призвело до ненадходження до місцевого бюджету значних коштів.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Несплата відповідачем орендної плати за користування комунальним майном є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.

Разом з цим, як зазначає Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в позовній заяві, Луцька міська рада з моменту затвердження акту комісії від 20.11.2017 до липня 2018 року не звернулась до суду про стягнення вказаної суми коштів з відповідача, що відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі Луцької міської ради органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Таким чином, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури обґрунтував у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтував підстави для звернення до суду, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Згідно зі ст. 143 Конституції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють правління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витраченням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення своєчасності та повноти надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів беззаперечно становить державний інтерес, а несплата орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, відсутність поповнень територіальних бюджетів є порушенням інтересів держави. Відсутність наповнень бюджету у вигляді орендної плати ослаблює економічні основи держави та місцевого самоврядування, позбавляє можливості здійснення належного та найбільш повного фінансування соціальних та інших потреб територіальної громади, розвитку інфраструктури міста.

Отже, з огляду на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він зобов'язаний ці інтереси захищати.

Враховуючи наведені приписи законодавства та той факт, що орган місцевого самоврядування не вживав заходів цивільно-правового характеру , спрямованих на стягнення з відповідача коштів, які він мав заплатити за фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності, Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури правомірно звернувся в інтересах держави в особі Луцької міської ради з позовом до суду про стягнення з відповідача 642115,72 грн. коштів, збережених без достатніх правових підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

На виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру Луцька місцева прокуратура повідомила позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом листом від 09.07.2018.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, ч. 1 ст. 13, ст. ст. 14, 131-1, 142-145 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ч.2 ст. 2, ч. 1 ст. 10, ст. 4, ч. 8 ст. 60, п. 8 ст. 60, ч. 1 ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» (м. Луцьк, провулок Макарова, 5, код ЄДРПОУ 40185280) на користь Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 34745204) 642 115 грн. 22 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Центр» (м. Луцьк, провулок Макарова, 5, код ЄДРПОУ 40185280) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код 02909915) 9 631 грн. 74 коп., витрат пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.2019

Суддя І. О. Якушева