Рішення

від 29.01.2019 по справі 0840/3713/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року (об 11 год. 55 хв.)Справа № 0840/3713/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПВК Екотех

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПВК Екотех (далі - ТОВ ПВК Екотех , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006084001 від 06.06.2018 в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 78 852,66 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що на підставі акту перевірки №308/08-01-40-01/35802692 від 30.05.2018 було складено податкове повідомлення-рішення №0006084001 від 06.06.2018, згідно якого до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 95 083,16 грн. Так, ТОВ ПВК Екотех визнає штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 230,50 грн., застосовані за не складення та не реєстрацію акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання (бензин 4 540 л), з іншими сумами застосованих санкцій на суму 78 852,66 грн. позивач не згоден, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вказує, що як в акті перевірки, так і в відповіді відповідача в таблиці щодо реалізації палива відповідно видаткової накладної зазначено видаткову накладну №391 від 24.06.2016 на бензин в кількості 2 420 л., однак позивач ніколи не складав видаткової накладної №391 від 24.06.2016 на бензин в кількості 2 420 л. Пояснює, що підприємством було складено видаткову накладну №391 від 29.06.2016, обсяг відвантаженого палива по якій разом з обсягом відвантаженого по видатковій накладній №392 від 29.06.2016 (5 995 л) було включено до акцизної накладної №244 від 29.06.2016, яка в подальшому зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Що стосується висновку службових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області про необхідність складання та реєстрації акцизних накладних при продажу нафтопродуктів із застосуванням скретч-карток, то наголошує, що при продажу нафтопродуктів із застосуванням скретч-карток ТОВ ПВК Екотех не здійснює відпуску через паливо роздавальні колонки обсягів бензину, які в них зазначені, то такі операції з продажу пального не є операціями з реалізації пального у розумінні абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 Податкового кодексу України, таким чином, так як відсутнє фактичне відвантаження та/або відпуск пального, то по таким операціям у позивача відсутній обов'язок складати акцизні накладні та реєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, аналогічна позиція викладена в листах ДФС України №2739/6/99-99-15-03-02-15 від 10.02.2017 та №2995/6/99-95-42-03-15/ІПК від 14.12.2017. Вважає, що фактично податковий орган для застосування штрафних санкцій підмінює поняття реалізація пального , визначене в абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, на поняття продаж (реалізація) товарів , визначене в пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Відмінність цих понять, на думку позивача, полягає в тому, що у абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Ураховуючи викладене, вважає, що оскільки при продажу нафтопродуктів із застосуванням скретч-карток відбувається передача прав власності на пальне (абз. 2 пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14) без передачі (відпуску через АЗС) самого пального покупцю (абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14), то в такому випадку акцизна накладна не складається та не реєструється, у зв'язку із чим просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій в розмірі 78 852,66 грн.

Ухвалою судді від 11.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 26 вересня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Згідно з ухвалою суду від 26.09.2018 підготовче засідання відкладене на 23 жовтня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, 02 жовтня 2018 року надав суду відзив (вх. №31193), відповідно до якого вказує, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ПВК Екотех п. 231.1, п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме позивачем не складено та, відповідно, не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального, реалізованого, використаного для власного споживання всього на 38570 л. пального. Звертає увагу суду, що у відповідності до приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у разі, якщо за даними первинних документів товариство здійснює операції з реалізації покупцям палива з наданням до видаткових накладних на паливо паливних карток та/або талонів на пальне, у цьому випадку товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу та відповідно зобов'язане скласти акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу, про що зазначено також в податковій консультації від 23.01.2018 №254/6/99-99-15-03-03-15. Ураховуючи викладене, на підставі досліджених документів, посилаючись на чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, ГУ ДФС у Запорізькій області вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006084001 від 06.06.2018 відсутні, а тому просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

23 жовтня 2018 року судом за клопотанням представника відповідача вирішено відкласти підготовче засідання на 28 листопада 2018 року.

28 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 26 грудня 2018 року.

Відповідно до ухвали від 26.12.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 29 січня 2019 року.

29 січня 2019 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ ПВК Екотех (код ЄДРПОУ 35802692) зареєстровано в якості юридичної особи 18.03.2008, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I ПК України, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 на підставі наказу від 05.04.2018 №1037 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання повноти складання за період з 01.03.2016 по 29.01.2018 акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №245/08-01-40-01/35802692 від 20.04.2018.

Даною перевіркою встановлено, що порушення ТОВ ПВК Екотех п. 231.1, п. 231.5 ст. 231 ПК України, а саме: не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального, реалізованого, використаного для власного споживання, втраченого (як у межах, так і понад встановлені норми втрат), зіпсованого, знищеного (в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язані з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального) всього на 43 939,32 літри пального, в т.ч.:

Бензин (НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4) у кількості 16 496,53 л, дата реалізації 31.12.2016, не зареєстровано;

Важкі дистиляти (дизельне паливо) (НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7) у кількості 5 860,99 л, дата реалізації 31.12.2016, не зареєстровано;

Бензин (НОМЕР_1, НОМЕР_2) у кількості 9 817,60 л, дата реалізації 31.12.2017, не зареєстровано;

Важкі дистиляти (дизельне паливо) (НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7) у кількості 6 156,20 л, дата реалізації 31.12.2017, не зареєстровано;

Бензин (НОМЕР_1, НОМЕР_4) у кількості 831,04 л, дата реалізації 29ю01ю2018, не зареєстровано.

Зазначений акт перевірки, у зв'язку з відмовою директора підприємства від отримання, направлено на адресу позивача засобами поштою та отримано уповноваженою особою позивача 27.04.2018, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подано письмові заперечення на Акт перевірки №245/08-01-40-01/35802692 від 20.04.2018.

У зв'язку із надходженням заперечень на акт перевірки, наказом заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.05.2018 №1433 було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПВК Екотех з питань, що викладені у запереченнях (вх. ГУ №17648/10 від 05.05.2018) на акт документальної позапланової виїзної перевірку позивача з питання повноти складання за період з 01.03.2016 по 29.01.2018 акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального, тривалістю - 5 робочих днів, починаючи з 16 травня 2018 року.

У період з 16.05.2018 по 22.05.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань , що викладені у запереченнях (вх. ГУ №17648/10 від 05.05.2018) на акт документальної позапланової виїзної перевірку позивача з питання повноти складання за період з 01.03.2016 по 29.01.2018 акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №308/08-01-40-01/35802692 від 30.05.2018.

Перевіркою ТОВ ПВК Екотех встановлено порушення п. 231.1, п. 231.5 ст. 231 ПК України, а саме: підприємством не складено та, відповідно, не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального, реалізованого, використаного для власного споживання, всього на 38 570,00 літри пального (перелік не зареєстрованих, на думку відповідача, накладних наведено на с. 11-12 Акту перевірки).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подані заперечення, однак проте листом-відповіддю № 15851/10/08-01-40-01-16 від 01.06.2018 висновки акту перевірки залишені без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На висновків підставі акту перевірки, 06 червня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006084001 та нараховані позивачу штрафні санкції за платежем пальне у загальному розмірі 95 083,16 грн.

Позивач визнає штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 230,50 грн., застосовані за не складення та не реєстрацію акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання (бензин 4 540 л - таблиця на с. 7-8 Акту перевірки), з іншими сумами застосованих санкцій на суму 78 852,66 грн. позивач не згоден, вважає їх необґрунтованими та безпідставними..

Не погоджуючись частково із вказаним рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку. Проте, відповідно до рішення ДФС України від 10.08.2018 №26235/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення частково протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 ПК України є платником акцизного податку.

Відповідно до положень ст. 231 ПК України (в редакції на період проведення спірних операцій) платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України.

Отже, у разі, якщо постачальником здійснюються лише операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належать іншим суб'єктам господарювання, то у такого постачальника не виникає обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

При реалізації талонів на право придбання палива акцизна накладна не оформлюється.

Такий висновок відповідає вищенаведеним положенням ПК України, зокрема абзацу другому п. 231.3 ст. 231 ПК України в кореспонденції з положеннями пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, із сукупності положень яких слід дійти висновку в контексті спірних відносин, що обов'язок виписки акцизних накладних виникає в особи, яка здійснює безпосередній, фізичний відпуск палива з АЗС споживачу. При цьому, для цілей оподаткування та застосування цих приписів, не має значення момент переходу права власності на пальне.

Оскільки при реалізації талонів на пальне (реалізації палива через передачу талонів) фізичний відпуск пального не відбувається, обов'язок щодо виписки акцизних накладних у такому випадку не виникає.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, не спростовано, що фізичний відпуск товару, тобто його роздрібна реалізація кінцевим споживачам, зазначеним у Розрахунку фінансових санкцій, здійснювався на АЗС при пред'явленні талонів (довірчих документів), які в усіх випадках були індивідуалізовані, що дозволяло учасникам угод контролювати їх обіг в порядку звірки розрахунків (виборки продукції). Фактично фізичний відпуск пального покупцям позивача відбувався вже на АЗС, які входили до кола обслуговування АЗС постачальників позивача, відпуск палива контролювався учасниками угод шляхом звірки. Обставини відображення позивачем цих операцій в бухгалтерському обліку не спростовують встановлених судом фактичних обставин виконання вищезгаданих операцій відповідно до наданих матеріалів справи.

Під час розгляду справи відповідачем не відокремлене із загальних даних обліку та не доведено безпосередній відпуск позивачем пального своїм контрагентам-покупцям.

Таким чином, при виконанні вищезгаданих угод з покупцями позивача у нього не виникало обов'язку щодо виписки акцизних накладних, оскільки, як вже зазначалося, фізичний відпуск пального, факт чого зумовлює обов'язок виписки акцизних накладних, а операції, що мали місце між позивачем та його постачальниками та надалі - між позивачем та його покупцями зводились до операцій з талонами на пальне, які засвідчували право певної отримати паливо на АЗС. При цьому, як вже зазначалося, на застосування положень абзацу другого п. 231.3 ст.231 ПК України, які регламентують порядок видачі акцизної накладної при реалізації палива на АЗС (у т.ч. через талони), не впливає дата переходу права власності на товар (паливо).

По суті такий висновок відповідає і позиції ДФС України, наведеній і у численних роз'ясненнях.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не спростовано доводи позивача, що як в акті перевірки, так і в відповіді відповідача в таблиці щодо реалізації палива відповідно видаткової накладної зазначено видаткову накладну №391 від 24.06.2016 на бензин в кількості 2 420 л., однак позивач ніколи не складав видаткової накладної №391 від 24.06.2016 на бензин в кількості 2 420 л. Так, підприємством було складено видаткову накладну №391 від 29.06.2016, обсяг відвантаженого палива по якій разом з обсягом відвантаженого по видатковій накладній №392 від 29.06.2016 (5 995 л) було включено до акцизної накладної №244 від 29.06.2016, яка в подальшому зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача за вказаних вище обставин був відсутній обов'язок виписки акцизних накладних, відповідно протилежні висновки відповідача відносно наведеного в Акті перевірки є помилковими, не ґрунтуються на наведених вище вимогах податкового законодавства, що у свою чергу зумовлює висновок про безпідставність визначення відповідачем штрафних санкцій за неподачу акцизних накладних відповідно до приписів пп. 120-2.2 п. 120-2.2 ст. 120-2 ПК України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПВК Екотех (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, код ЄДРПОУ 35802692) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та часткове скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006084001 від 06.06.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 78 852,66 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПВК Екотех суму судового збору у розмірі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 08.02.2019.

Суддя І.В. Батрак