Постанова

від 14.02.2019 по справі 826/17550/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17550/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року, суддя Чудак О.М., у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гінкго-Де Люкс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,-

У С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "Гінкго-Де Люкс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2016 року №Ю-4274-23, яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати сум ЄСВ, вказаних у звіті від 13.02.2015 року №1507171895 на суму 4980,86 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що підприємство виконало свій обов'язок щодо сплати суми ЄСВ за січень 2015 року, визначеної в звіті від 13.02.2015 року №1507171895, шляхом подання до банку Акціонерного товариства Фінанси та кредит платіжного доручення від 16.02.2015 року №1191 на суму 4983,15 грн., проте вказане платіжне доручення не виконане банком з незалежних від позивача причин.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Гінкго-Де Люкс є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та подало до контролюючого органу звіт від 13.02.2015 року №1507171895, в якому визначило суму ЄСВ, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 4980,86 грн.

16.02.2015 року позивачем подано до банку Акціонерного товариства Фінанси та кредит , в якому воно обслуговувалось та мало розрахунковий рахунок №26008074256601, платіжне доручення від 16.02.2015 року №1191 на суму 4983,15 грн., з призначенням платежу +101;33994778; Єдиний соціальний внесок за січень 2015 року Податок нарах. та перерах. повністю. Строк сплати 20.02.15 року. Без ПДВ .

Незважаючи на наявність коштів на рахунку ПП Гінкго-Де Люкс , вказане платіжне доручення не виконано банком та повернуто ПП Гінкго-Де Люкс .

17.03.2015 року ПП Гінкго-Де Люкс подало до банку Акіонерного товариства Фінанси та кредит платіжне доручення від 17.03.2015 року №1196 на суму 4983,15 грн., з призначенням платежу +101;33994778; Єдиний соціальний внесок за січень 2015р. Податок нарах. та перерах. повністю. Строк сплати 20.02.15р. Без ПДВ та від 17.03.2015 року №1197 на суму 4983,15 грн, з призначенням платежу +101;33994778; Єдиний соціальний внесок за лютий 2015р. Податок нарах. та перерах. повністю. Строк сплати 20.02.15р. Без ПДВ .

Проте, вказані платіжні доручення не виконані банком та повернуті ПП Гінкго-Де Люкс .

Позивач неодноразово звертався до Акціонерного товариства Фінанси та кредит із листами від 17.03.2015 року №1, від 13.04.2015 року №2, від 14.05.2015 року №3, від 24.06.2015 року №4 з вимогою перерахувати кошти згідно вказаних платіжних доручень. Дані листи отримані Акціонерним товариством Фінанси та кредит , однак залишилися без відповіді, а заявлені вимоги без виконання.

Заборгованість зі сплати ЄСВ сплачена позивачем в повному обсязі через Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк згідно платіжного доручення від 30.05.2016 року №131.

Станом на 31.07.2016 року за даними картки особового рахунку платника ЄСВ ПП Гінкго-Де Люкс за позивачем обліковується заборгованість зі сплати ЄСВ в сумі 19897,38 грн, у зв'язку із чим відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу від 03.08.2016 року №Ю-4274-23.

Позивач вважає, що належним чином виконав обов'язок щодо сплати ЄСВ, а невчасна сплата ЄСВ за січень 2015 року зумовлена бездіяльністю Акціонерного товариства Фінанси та кредит , тому оскаржив в адміністративному порядку вимогу від 03.08.2016 року №Ю-4274-23 шляхом подання скарги до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11.10.2016 року №22087/10/26-15-10-02-16 скаргу ПП Гінкго-Де Люкс залишено без задоволення, а вимогу від 03.08.2016 року №Ю-4274-23 - без змін.

Вважаючи вимогу від 03.08.2016 року №Ю-4274-23 протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно з приписами пунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В силу пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно із пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування і сплати фінансових санкцій органами доходів і зборів, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначено Інструкцією про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція).

Розділом VI Інструкції передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно із п. 3 Розділу VІ Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ПП Гінкго-Де Люкс подало до банку Акціонерного товариства Фінанси та кредит , платіжне доручення від 16.02.2015 року №1191 про сплату ЄСВ суму 4983,15 грн.

Разом з цим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року №612 Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 №171 Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві Фінанси та кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Переказ коштів не було завершено і вказана сума не надійшла за призначенням до бюджету з тих причин, що 17.09.2015 року стосовно Акціонерного товариства Фінанси та кредит , через який позивачем сплачувалися зазначені кошти, введено тимчасову адміністрацію, усі рахунки цієї банківської установи заблоковано.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, по вині банку зарахування до бюджету сум ЄСВ згідно платіжного доручення від 16.02.2015 року №1191 не проведено.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до Акціонерного товариства Фінанси та кредит із листами про перерахування вказаних коштів до бюджету.

Відповідно до статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Приписами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

Проте, за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічна правова позиція виклададена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 804/505/16 та у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №815/3312/17.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прийняття АТ Банк Фінанси і кредит розрахункового документа Приватного підприємства "Гінкго-Де Люкс", а позивач виконав усі дії, які від нього залежали, для належного виконання зобов'язань зі сплати ЄСВ, то у такому випадку платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому вимога Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03.08.2016 року №Ю-4274-23 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.