Ухвала

від 13.02.2019 по справі 810/701/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2019 року

Київ

справа №810/701/18

адміністративне провадження №К/9901/4217/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року

у справі № 810/701/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Молнія"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

До Верховного Суду 12 лютого 2019 року через канцелярію суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 810/701/18 .

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова прийнята 12 листопада 2018 року, в той час як касаційна скарга подана 12 лютого 2018 року.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване вчасною первинною подачею касаційної скарги та відсутністю коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної касаційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, з платіжного доручення №129 від 29 січня 2019 року вбачається, що проведення оплати здійснено банком 31 січня 2019, тоді як касаційну скаргу подано лише 12 лютого 2019 року, що спростовує доводи заявника про здійснення невідкладних дій щодо подання повторної касаційної скарги.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Згідно з частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.

Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд-

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 810/701/18 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер