Постанова

від 14.02.2019 по справі 203/2373/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3520/19 Справа № 203/2373/18 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Автотрансфер , Приватного акціонерного товариства Дніпропетровське автотранспортне підприємство № 11201 про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та просить прийняти нове рішення щодо задоволення його позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції повернув позовну заяву у порушення норм процесуального права, оскільки ним на виконання ухвали про залишення позову без руху у передбачений законом строк було подано клопотання про усунення недоліків.

Відповідачі правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст.185 ЦПК України.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені ст.ст.175,177 ЦПК України.

В них зазначено, зокрема, що позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За ч.ч.1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У липні 2018 року позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача ТОВ «Автотрансфер» .

Згідно матеріалів справи, ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий строк для усунення зазначених недоліків - не більше п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, зокрема: не зазначено повного найменування відповідача, його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; не зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с.17).

10 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якому він зазначив нові дані відповідача та просив при розгляді справи по суті судом встановити судові витрати.

Повертаючи позовну заяву як неподану ухвалою від 10 грудня 2018 року, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, а саме: не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не зазначено підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Сама по собі відсутність підтверджень, викладених у позовній заяві про те, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, не може вважатись достатнім підґрунтям (за відсутністю інших підстав) для застосування таких процесуальних наслідків як повернення заяви, як формальної причини, що суперечить принципу верховенства права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд не взяв до уваги зазначені обставини та те, що клопотання про усунення недоліків є фактичним виправленням недоліків позову в порядку, передбаченому вимогами ст.ст.175-177, ч.3 ст.185 ЦПК України.

За таких обставин, судом першої інстанції неправильно застосовано до позовної заяви ОСОБА_1 правила ч.3 ст.185 ЦПК України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С. Городнича

ОСОБА_2