Постанова

від 12.02.2019 по справі 914/1489/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа №914/1489/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Еліт ОСОБА_3" б/н від 15.11.2018 (вх. № 01-05/1132/18 від 16.11.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 (суддя Рим Т.Я., повний текст складено 18.10.2018)

у справі № 914/1489/18

за позовом: Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради" (далі - КП "УКБ" Дрогобицької міської ради"), м. Дрогобич Львівська області,

до відповідача: ТОВ "Еліт ОСОБА_3", м. Львів

про розірвання договору та стягнення 512 666, 48 грн,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 - адвокат (ордер на надання правової допомоги серії ЛВ № 101790);

від відповідача: ОСОБА_5 - адвокат (довіреність б/н від 14.01.2019).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні 12.02.2019 здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст. 222 ГПК України.

Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

В судовому засіданні 12.02.2019 відповідачем заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії, належним чином не засвідченої, додаткової угоди № 3 до договору підряду № 04/09/17. Представник відповідача вказав, що в суд першої інстанції вказану додаткову угоду подано не було з огляду на неотримання поштової кореспонденції по справі, а суду апеляційної інстанції такі докази подаються лише 12.02.2019, оскільки довіритель скаржника лише тепер надав йому додаткову угоду.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти долучення її до матеріалів справи з посилання на порядок подання додаткових доказів, встановлений ст. 269 ГПК України. Крім того стверджує, що йому не повертався примірник підписаного відповідачем додаткового договору № 3, про що було зазначено у позовній заяві.

Колегія суддів, оглянувши надану скаржником додаткову угоду № 3, відхиляє як необґрунтовані вказані скаржником причини неподання доказів суду першої та апеляційної інстанції та відмовляє в їх прийнятті, з урахуванням такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Згідно з частинами третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вказану позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18.

Отже відповідач вважається належно повідомлений про розгляд даної справи судом першої інстанції.

Більше того, ще в апеляційній скарзі ТОВ "Еліт ОСОБА_3" посилався на додатковий договір № 3, однак не долучив його до апеляційної скарги, та жодних об'єктивних причин неможливості подання доказу, який вже існував, суду апеляційної інстанції з моменту подання апеляційної скарги - 16.11.2018 і до судового засідання 12.02.2019 скаржником також не наведено.

3. Короткий зміст позовних вимог.

КП "УКБ" Дрогобицької міської ради" звернулась з позовом до ТОВ "Еліт ОСОБА_3" про розірвання договору підряду № 04/09/17 від 04.09.2017 та стягнення 512 666, 48 грн штрафних санкцій, з яких 370 259,13 грн пені та 142 407,35 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Еліт ОСОБА_3" в порушення умов договору підряду виконало роботи частково, на загальну вартість 1 377 609, 00 грн, в той час, як договірна ціна договору складає 3 412 000, 00 грн. Відтак відповідачем не виконано роботи на загальну суму 2 034 390, 00 грн. Таке порушення договору позивач вважає істотним, у зв'язку з чим просить розірвати його. Окрім того, за порушення строків виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу штрафні санкції.

Також заявлено вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено розірвано договір підряду № 04/09/17 від 04.09.2017, укладений КП "УКБ" Дрогобицької міської ради" та ТОВ "Еліт ОСОБА_3". Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 366 190, 35 грн пені, 142 407, 35 грн штрафу, 9 390, 97 грн витрат на оплату судового збору та 6 944, 70 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В решті позовних вимог (пені) відмовлено.

Судове рішення у справі мотивоване ст. 61 Конституції України, ст. 11, ч. 5 ст. 254, 509, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. 549, ч.1 ст. 550, ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 846, ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 230, ч.ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), і зроблено висновок, що невиконання відповідачем 60% обсягу обумовлених робіт унеможливило досягнення позивачем цілей договору та є його істотним порушенням, відтак позовна вимога про його розірвання є обґрунтованою. Також суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку про часткове задоволення заявленої позивачем до стягнення неустойки, а саме, 366 190, 35 грн пені та 142 407, 35 грн штрафу (7 %) на підставі п. 14.3 договору за порушення термінів виконання зобов'язань за договором.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. ТОВ "Еліт ОСОБА_3" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам, просить його скасувати ти прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт вказує, зокрема, що у зв'язку з відсутністю у позивача належного фінансування, сторонами 20.12.2017 укладено додатковий договір №2, яким продовжено його дію до 30.06.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Зазначає, що додатковим договором №2 сторони фактично змінили строк виконання робіт, хоча і не вносили зміни в п. 2.1 договору підряду та до додатку №1 (календарний графік виконання робіт), вказавши новий строк - 30.06.2018. Стверджує, що 18.05.2018 сторонами укладено додатковий договір № 3, яким погодили вважати договір підряду № 04/09/17 від 04.09.2017 розірваним з 01.06.2018, відтак вимогу про розірвання договору вважає безпідставною, оскільки договір вже розірваний. З огляду на зміну строку виконання робіт, та розірвання договору підряду до його закінчення, відповідач вважає, що не допустив прострочення виконання своїх зобов'язань за договором, отже стверджує про безпідставність нарахування штрафних санкцій.

5.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про безпідставність доводів скаржника. Позивач підтверджує, що ним ініціювалось розірвання договору та надсилалось відповідачу повідомлення з проектом додаткового договору про його розірвання, однак відповіді на вказане повідомлення у визначений законом термін відповідачем надано не було. Отже, вважає, що будь-які підстави стверджувати про розірвання договору підряду за згодою сторін відсутні. Доводи скаржника щодо зміни строку виконання робіт вважає теж безпідставними, оскільки додатковим договором №2 сторони змінили строк дії договору, який є відмінним поняттям від строку виконання робіт, в який жодних змін не вносилось. Відтак позивач просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено про відшкодування 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в с уді апеляційної інстанції.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

04.09.2017 Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради" (далі - замовник) та ТОВ "Еліт ОСОБА_3" (підрядник) укладено договір підряду №04/09/17 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2017 році роботи Покращення надання послуг з фізичної культури шляхом будівництва спортивного багатофункційного комплексного майданчика в м. Дрогобичі, вул. А. Сахарова, 2а (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах передбачених цим договором (а.с. 13-17).

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 договору склад та обсяги робіт, визначені технічним завданням, тендерною документацією, розробленою на підставі проектної документації, яка є невід'ємною частиною Договору, які можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Строк виконання робіт: з вересня 2017 року по грудень 2017 року. Невід'ємною частиною договору є Календарний графік виконання робіт (Додаток №1), в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених Договором. Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Договірна ціна цього договору визначається на основі приблизного кошторису як динамічна, що є невід'ємною частиною договору і складає 3 412 000, 00 грн (додаток № 2) (п. 3.1. договору).

В розділі 4 визначено права та обов'язки сторін, зокрема, до прав замовника віднесено ініціювання внесення змін у договір, право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору. (п. 4.1.6 договору).

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) з урахуванням вимог розділу ХІ цього Договору.

За порушення термінів виконання зобов'язань по договору з підрядника стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості робіт, по яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості (п. 14.3 договору).

Відповідно до п. 16.7 договору замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини, зокрема, допустив відставання від темпів виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт на 15 календарних днів.

Згідно з пунктом 17.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.

Сторони підписали Додаток №1 "Календарний графік виконання робіт" до договору (а.с. 18), де передбачили перелік робіт, їх вартість, що повинні бути виконані відповідачем з вересня по грудень 2017 року на загальну вартість 3 412 000,00 грн. Також сторони обумовили договірну ціну на роботи, план фінансування будівництва на 2017 рік та локальний кошторис на будівельні роботи (а.с. 19-31).

20 грудня 2017 року сторони уклали додатковий договір №2 до договору, яким виклали пункт 17.1 договору в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.06.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором. Решта пунктів Договору залишена без змін (а.с. 32).

На виконання умов договору, відповідач виконав роботи на загальну вартість 1 377 609, 15 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року на суму 341 129, 89 грн та за грудень 2017 року на суму 1 036 479, 26 грн (а.с. 33-40).

Тобто, невиконаними залишились роботи на суму 2 034 390, 85 грн.

Зазначені вище обставини справи не заперечуються сторонами.

Позивач листом №150 від 18.05.2018 повідомив відповідача про намір розірвати договір з посиланням на п. 16.7 договору, у зв'язку з відставанням від темпів виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт на 15 календарних днів. Зокрема, позивач запропонував відповідачу розірвати договір шляхом підписання додаткової угоди (надісланої разом з листом) про розірвання договору. Факт надсилання зазначеного листа відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" (а.с. 42). Відповідачем отримано зазначений лист, про що свідчить інформація про відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 8210005006116 (а.с. 41-43). Ці фактичні обставини справи також не заперечуються апелянтом.

Доказів підписання додаткової угоди № 3 впродовж 20 днів з дня одержання пропозиції про розірвання договору та повідомлення позивача про результати її розгляду в порядку ч. 3 ст. 188 ГК України, матеріали справи не містять.

01.08.2018 позивач склав акт обстеження фактичного стану об'єкта незавершеного будівництва "Покращення надання послуг з фізичної культури шляхом будівництва спортивного багатофункційного комплексного майданчика в місті Дрогобичі, вулиця Академіка Сахарова, 2а", яким зафіксував перелік незавершених відповідачем робіт на загальну суму 2 082 942, 91 грн. Вказаний акт підписано начальником, головним інженером, ст. інженером технагляду УКБ та начальником ПЕВ УКБ (а.с. 45).

Також позивачем долучено до матеріалів справи фотографії об'єкта будівництва на спортивному майданчику у місті Дрогобичі по вулиці Академіка Сахарова, 2а (а.с. 46-49).

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

7.1. Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Сторонами у п. 2.1 договору підряду погоджено строки виконання робіт з вересня 2017 року по грудень 2017 року.

Жодних змін в п. 2.1 договору сторони не вносили.

Доводи скаржника, що додатковим договором № 2 сторони змінили строк виконання робіт, не відповідають дійсності та відхиляються судом, оскільки вказаним додатковим договором внесено зміни виключно в строк дії договору (п. 17.1), а решта пунктів, у тому числі і п. 2.1, яким встановлено строки виконання робіт залишились без змін. Також сторонами не вносились зміни і в календарний графік виконання робіт (додаток №1 до спірного договору як невід'ємної його частини).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З огляду на наявні в матеріалах справи довідки КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач не виконав обумовленого сторонами обсягу робіт у встановлені договором строки. Зокрема, відповідач повинен був виконати роботи загальною вартістю 3 412 000, 00 грн, однак виконав на загальну суму 1 377 609, 15 грн. Отже, невиконаною залишилась частина робіт вартістю 2 034 390, 85 грн, що становить майже 60% загального обсягу робіт.

В судовому засіданні обидві сторони не заперечували факт невиконання робіт загальною вартістю 2 034 390, 85 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вказувалось вище, в п. 16.7 договору сторони передбачили, що замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини допустив відставання від темпів виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт на 15 календарних днів.

Відтак, зважаючи на невиконання відповідачем 60% обсягу обумовлених робіт, що унеможливило досягнення позивачем цілей договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо істотного порушення відповідачем умов договору та наявності правових підстав для його розірвання.

Доводи скаржника, що невиконання робіт зумовлено відсутністю належного фінансування позивача відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджені жодним доказом.

7.2. Також позивачем на підставі п. 14.3 договору заявлено до стягнення 370 259, 13 грн пені та 142 407, 35 грн штрафу.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2018 у справі 912/2483/17 та у постанові від 25.07.2018 у справі № 904/8299/17.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України погоджується з висновком щодо наявності правових підстав для часткового задоволення пені, а саме, в сумі 366 190, 35 грн.

Також правомірним є нарахування 7% штрафу в сумі 142 407, 35 грн.

Правову позицію щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу неодноразово висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах 911/1351/17, 910/6046/16, 922/1720/17, № 908/1843/17.

7.3. Крім того, з огляду на задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, проаналізувавши договір про надання правової допомоги №21 від 06.08.2018, платіжне доручення №354 від 20.08.2018 та платіжне доручення №410 від 02.10.2018, визнав обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000, 00 грн, які покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, присудив до стягнення 6 944, 70 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Однак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково визнано обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000, 00 грн, враховуючи таке.

Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем заявлено до стягнення 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в місцевому господарському суді. В той час, як на підтвердження цих витрат, ним подано платіжне доручення №354 від 20.08.2018 на суму 3 000, 00 грн та платіжне доручення №410 від 02.10.2018 на суму 2 000, 00 грн (а.с. 76-77).

Отже, позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу лише на суму 5 000, 00 грн. Однак судом першої інстанції вказана обставина не врахована та помилково розраховано пропорційність задоволених вимог із врахуванням заявлених до стягнення 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, в задоволенні 2 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, а пропорцію від задоволених вимог слід обраховувати з підтверджених витрат на суму 5 000, 00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в його доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни оскаржуваного судового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу та замість присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача 6 944, 70 грн витрат на професійну правничу допомогу, підлягає до стягнення 4 960, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права.

8. Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача на його користь 7 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Вказує, що 26.11.2018 АО Право.Порядок та КП Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради укладено додатковий договір до договору про надання правової допомоги № 21 від 06.08.2018, яким передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції становить 7 000, 00 грн. На виконання умов договору адвокатом підготовлено відзив на апеляційну скаргу та здійснено представництво інтересів в суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесених витрат, позивачем подано платіжне доручення № 485 від 26.11.2018 на суму 7 000, 00 грн (а.с. 118-120).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 цього Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18.

Відповідач не заявляв клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, судові витрати, у тому числі 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 86, 126, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт ОСОБА_3" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у цій справі в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінити, у зв'язку з чим, викласти пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт ОСОБА_3" (юридична адреса: 79058, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 59, офіс 3; ідентифікаційний код 40348771) на користь Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради" (юридична адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 20; ідентифікаційний код 04590317) 366 190 (триста шістдесят шість тисяч сто дев'яносто) грн 35 коп пені, 142 407 (сто сорок дві тисячі чотириста сім) грн 35 коп штрафу, 9 390 (дев'ять тисяч триста дев'яносто) грн 97 коп витрат на оплату судового збору та 4 960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 50 коп відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у цій справі залишити без змін, а у стягненні 2 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт ОСОБА_3" (юридична адреса: 79058, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 59, офіс 3; ідентифікаційний код 40348771) на користь Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради" (юридична адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 20; ідентифікаційний код 04590317) - 7 000, 00 грн відшкодування витрат на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт ОСОБА_3".

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.02.2019.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Галушко Н.А.

ОСОБА_2