Рішення

від 05.02.2019 по справі 911/1850/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/1850/18

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства Броварський завод пластмас , Київська обл., м. Бровари

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Луксор , м. Київ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю І-Тел , м. Київ

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані , м. Київ

4. ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

позивача - ОСОБА_4

вiдповiдача - ОСОБА_5

треті особи - не з'явились

Вільні слухачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3 №08/11480 від 15.08.2018 року (вх.№1916/18 від 20.08.2018 року) до Приватного акціонерного товариства Броварський завод пластмас про звернення стягнення на предмет іпотеки, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 14.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1850/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.10.2018 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання №020-612 від 09.10.2018 року (вх.№20609/18 від 09.10.2018 року) про відкладення розгляду справи для виконання вимог ухвали від 14.09.2018 року.

У судовому засіданні 09.10.2018 року оголошувалась перерва до 30.10.2018 року.

До суду від відповідача надійшла заява №020-623 від 17.10.2018 року (вх. №30237/18 від 17.10.2018 року) про застосування наслідків спливу позовної давності.

До суду від відповідача надійшла заява №020-624 від 17.10.2018 року (вх. №30239/18 від 17.10.2018 року) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 49, код ЄДРПОУ 30308795), Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тел» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 49, код ЄДРПОУ 31409393), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 49, код ЄДРПОУ 23150908).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №020-632 від 19.10.2018 року (вх. 30426/18 від 19.10.2018 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що позивачем вже здійснювались дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки, як в судовому, так і позасудовому порядку, посилаючись на рішення, прийняті у справах №911/426/13-г та №911/2058/16. Також відповідач зазначає, що кредитні зобов'язання третіх осіб у справі забезпечувались іншою іпотекою, на яку позивач вже звернув стягнення, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2012 року у справі №6/497. Крім того, у відзиві відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Київське автотранспортне підприємство 13056 (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 20).

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №08/14509 від 29.10.2018 року (вх.№31018/18 від 30.10.2018 року). У відповіді на відзив позивач зазначає, що посилання відповідача на забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб у даній справі іншою іпотекою, а саме, договором від 08.05.2009 року, укладеного між ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 та ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки основні зобов'язання не є припиненими, що підтверджується зокрема рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2015 року у справі №910/17047/15.

Представник позивача у судовому засіданні 30.10.2018 року заперечив проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ Луксор , ТОВ І-Тел , ТОВ Трініті Інвест Компані , а також, ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 .

Ухвалою суду від 30.10.2018 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор» , Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Тел» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані» та відмовлено в залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056» , продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 27.11.2018 року.

До суду від позивача надійшли клопотання №08/15789 від 22.11.2018 року (вх. №32918/18 від 26.11.2018 року) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016), клопотання №08/8732 від 26.11.2018 року (вх. №32919/18 від 23.11.2018 року) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви третім особам та клопотання №08/14748 від 06.11.2018 року (вх. №32934/18 від 26.11.2018 року) про долучення до матеріалів справи звіту про оцінку майна, складеного ТОВ Фірма Де Візу 02.10.2018 року.

Треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2018 року повідомив, що ним не отримано клопотання №08/14748 від 06.11.2018 року про долучення звіту про оцінку майна від 02.10.2018 року до матеріалів справи. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2018 року заперечив проти залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 27.11.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) та відкладено підготовче засідання на 18.12.2018 року.

До суду від позивача надійшли лист №08/17595 від 17.12.2018 року (вх. №34601/18 від 17.12.2018 року) на виконання вимог ухвали, письмові пояснення №08/17500 від 13.12.2018 року (вх. №34602/18 від 17.12.2018 року) та заява №08/17501 від 13.12.2018 року (вх. №34603/18 від 17.12.2018 року) про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю фактично є заявою про збільшення позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням поданої заяви №08/17501 від 13.12.2018 року (вх. №34603/18 від 17.12.2018 року) про уточнення позовних вимог, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: №7 від 08.02.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Луксор , №87 від 08.10.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Луксор , №59 від 21.07.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ І-Тел , №41 від 11.05.2007 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Трініті Інвест Компані , №66 від 01.08.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Трініті Інвест Компані , №67 від 01.08.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Трініті Інвест Компані , №89 від 15.10.2008 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Трініті Інвест Компані на загальну суму 2447951, 69 доларів США та 396946957,48 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 06.09.2009 року, укладеним між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПрАТ Броварський завод пластмас , а саме, комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 53 та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

До суду від відповідача надійшли клопотання №020-750 від 18.12.2018 року (вх. №34645/18 від 18.12.2018 року) про продовження строків підготовчого провадження, клопотання №020-749 від 17.12.2018 року (вх. №34646/18 від 18.12.2018 року) про відкладення розгляду справи та клопотання №020-751 від 18.12.2018 року (вх. №34647/18 від 18.12.2018 року) про долучення документів до матеріалів справи, а саме, висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №2719/2720/15-42/5432-5466/16-42 від 31.03.2016 року.

Представник третьої особи 4 - ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні 18.12.2018 року подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 27.11.2018 року, в яких позов ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 підтримує та просить суд його задовольнити. У своїх поясненнях третя особа, зокрема, зазначає, що у зв'язку із невиконанням позичальниками (ТОВ Луксор , ТОВ І-Тел , ТОВ Трініті Інвест Компані ) зобов'язань за кредитними договорами, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором іпотеки, позивач, у відповідності до норм чинного законодавства, отримав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за кредитними договорами.

Треті особи 1, 2, 3 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/1850/18 до судового розгляду по суті на 22.01.2019 року.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення №08/17646 від 21.12.2018 року (вх. №456/19 від 10.01.2019 року) стосовно строків позовної давності.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення №08/347 від 18.01.2019 року (вх. №1155/19 від 21.01.2019 року) стосовно стадій виконавчого провадження з виконання наказів про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

До суду від відповідача надійшло клопотання №020-24 від 21.01.2019 року (вх. №1184/19 від 21.01.2019 року) про відкладення розгляду справи.

Треті особи 1, 2, 3, 4 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2019 року проти поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.

У судовому засіданні 22.01.2019 року оголошено перерву у розгляді справи по суті до 05.02.2019 року.

Треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 05.02.2019 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2019 року заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначає, що оскільки банк знаходиться в процедурі ліквідації, вирішується питання про продаж кредитної заборгованості, що в подальшому може стати причиною заміни позивача у справі його правонаступником. Однак належних доказів на підтвердження зазначених обставин не подав, оскільки таких доказів, зі слів позивача, станом на 05.02.2019 року немає.

Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив, посилаючи на те, що представником позивача не подано жодного доказу, що свідчить про продаж кредитної заборгованості.

У судовому засіданні 05.02.2019 року в задоволенні усного клопотання представника позивача відмовлено, з огляду на те, що зазначене клопотання не обґрунтовано з наданням належних та допустимих доказів та подано під час розгляду справи по суті, що суперечить нормам чинного Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд зазначає, що самі лише припущення представника позивача щодо можливого в майбутньому продажу кредитної заборгованості не є підставою, в розумінні ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, для заміни судом позивача його правонаступником.

Судом роз'яснено представнику позивача, що за наявності клопотання, обґрунтованого належними та допустимими доказами, відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2019 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, а також наголосив на спливі строку позовну давності.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 05.02.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані (за договором - позичальник) 11.05.2007 року укладено Кредитний договір №41 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1785713,61 доларів США, з терміном користування до 11 лютого 2011 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 12 (дванадцять) процентів річних.

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані (за договором - позичальник) 01.08.2008 року укладено Кредитний договір №66 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 3484233 доларів США з терміном користування по 01 квітня 2010 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 16 (шістнадцять) процентів річних.

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані (за договором - позичальник) 01.08.2008 року укладено Кредитний договір №67 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 6028000 доларів США з терміном користування по 01 квітня 2010 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 16 (шістнадцять) процентів річних.

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані (за договором - позичальник) 15.10.2008 року укладено Кредитний договір №89 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2040811,08 доларів США, з терміном користування по 14 березня 2012 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 16 (шістнадцять) процентів річних.

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луксор (за договором - позичальник) 08.10.2008 року укладено Кредитний договір №87 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2976455,22 доларів США з терміном користування по 08 березня 2012 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 16 (шістнадцять) процентів річних.

Між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луксор (за договором - позичальник) 08.02.2008 року укладено Кредитний договір №7 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 5101475,23 доларів США з терміном користування по 08 березня 2011 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 12 (дванадцять) процентів річних.

Між ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю І-Тел (за договором - позичальник) 21.07.2008 року укладено Кредитний договір №59 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього, ПАТ ВіЕйБі Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 4999999,73 доларів США з терміном користування по 15 травня 2010 року включно та процентною ставкою за користування кредитом - 16 (шістнадцять) процентів річних.

06 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 , правонаступником якого є ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 (за договором - іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством Броварський завод пластмас , правонаступником якого є ПрАТ Броварський завод пластмас (за договором - іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 06.08.2009 року та зареєстровано в реєстрі за №856 (далі - Іпотечний договір), згідно умов п. 1.1. якого, іпотекодавець з метою забезпечення виконання позичальниками основного зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, цим передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Відповідно до умов Іпотечного договору, предметом іпотеки є комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 53, а саме: будівля цеху пресованих виробів інв. №847, загальною площею 9816,1 кв.м.; будівля цеху ливарних виробів інв. №257, загальною площею 4703, 7 кв.м.; цех труб ПВХ: будівля цеху виробництва труб ПВХ інв. №108, загальною площею 1532,8 кв.м.; будівля цеху екструзії інв. №102, загальною площею 7554,3 кв.м.; цех ПВХ пластикату: будівля цеху інв. № 1029, загальною площею 12715,6 кв.м.; cклад сировини цеху ПВХ інв. № 11120, загальною площею 71,9 кв.м.; приміщення швейної дільниці інв. №1032, загальною площею 164,0 кв.м.; ремонтно-будівельна дільниця: будівля посту охорони на автостоянці інв. №7800, загальною площею 8,6 кв.м.; приміщення для утримання собак інв. № 10901, загальною площею 8,8 кв.м.; інструментальний цех: будівля цеху інв. №104, загальною площею 2674,4 кв.м.; приміщення дільниці гальваніки інв. №2590, загальною площею 413,0 кв.м.; будівля цеху ремонтно-механічного цеху інв. № 105, загальною площею 2147,0 кв.м.; будівля цеху дільниці електропостачання інв. №3703, загальною площею 283,4 кв.м.; трансформаторна підстанція інв. №3704, загальною площею 173,2 кв.м.; дільниця тепловодопостачання: бойлерна інв. №3201, загальною площею 42,8 кв.м.; насосна пожежогасіння інв. №3295, загальною площею 38,8 кв.м.; насосна станція інв. №1026, загальною площею 113,6 кв.м.; холодильна станція інв. №3294, загальною площею 303,0 кв.м.; будівля транспортного цеху інв. №1935, загальною площею 269,4 кв.м.; складське господарство: цанговий склад тари інв. №500003, загальною площею 198,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. №500004, загальною площею 454,4 кв.м.; склад сировини з листової сталі інв. №500005, загальною площею 250,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. №500008, загальною площею 650,0 кв.м.; склад готової продукції інв. №500009, загальною площею 195,0 кв.м.; напіварочний склад із листової сталі інв. №500010, загальною площею 364,4 кв.м.; цегляна одноповерхова будівля інв. №500011, загальною площею 21,0 кв.м.; арочний склад інв. №10202, загальною площею 479,4 кв.м.; будівля цеху інв. №107, загальною площею 150,1 кв.м.; склад ВМТПШОМа інв. №10276, загальною площею 352,3 кв.м.; склад сировини інв. №10076, загальною площею 57,3 кв.м.; склад сировини інв. №10264, загальною площею 296,5 кв.м.; заводоуправління: побутові приміщення інв. №7740, загальною площею 5316,2 кв.м.; будівля ІЛК інв. №1054, загальною площею 4925,2 кв.м.; їдальня: будівля їдальні інв. №7741, загальною площею 664,8 кв.м.; приміщення холодильної камери інв. №7779, загальною площею 31,9 кв.м.; приміщення медпункту інв. № 7765, загальною площею 182,3 кв.м. (предмет іпотеки -1). Нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності.

Предмет іпотеки-1 за Договором від 06.08.2009 року належить іпотекодавцю на підставі Договору про поділ комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №854 від 14.07.2009 року, право власності зареєстроване за Іпотекодавцем в Комунальному підприємстві Броварської міської ради Броварське бюро технічної інвентаризації 22.07.2009 року, про що зроблено запис у книгу №1/4, номер запису: 1303, реєстраційний номер 27849215.

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору, згідно з цим договором предметом іпотеки забезпечується зобов'язання позичальників у розмірах, зазначених в Кредитному договорі, що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки, а також в Договорі про відкриття акредитиву.

Відповідно до пунктів 5.1.6., 5.1.7.,5.1.12 Іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку невиконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане. У разі порушення Позичальниками зобов'язання за кредитним договором чи Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших обов'язків Іпотекодавця (Позичальників), Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки. Іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки на підставах, умовах і в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 6.2 Іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язання в цілому або в частині, а також в інших випадках, передбачених цим договором, кредитним договором, договором про відкриття акредитиву або чинним законодавством, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 7.1. Іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальниками зобов'язань по Кредитних договорах в цілому або в тій чи іншій його частині/або неналежного виконання Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором в цілому або в тій чи іншій його частині, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 7.4. Іпотечного договору, визначено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору (Договору про відкриття акредитиву) в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку та умовами цього Договору.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Окремим видом застави є іпотека, як застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України).

Станом на момент виникнення між сторонами спору, зазначений Іпотечний договір забезпечував виконання наступних грошових зобов'язань: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані у розмірі 1785713,61 доларів США за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року, Кредитним договором №66 від 01.08.2008 року у розмірі 3484233,00 доларів США, Кредитним договором №67 від 01.08.2008 року у розмірі 6028000,00 доларів США, Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року у розмірі 2040811,08 доларів США. 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Луксор за Кредитним договором №87 у розмірі 2976455,22 доларів США, Кредитним договором №7 від 08.02.2008 року у розмірі 5101475,23 доларів США. 3) Товариства з обмеженою відповідальністю І-Тел у розмірі 4999999,73 доларів США. за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 року.

Невиконання позичальниками ТОВ Трініті Інвест Компані , ТОВ Луксор та ТОВ І-Тел зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за кредитними договорами №41 від 11.05.2007 року, №66 від 01.08.2008 року, №67 від 01.08.2008 року, №89 від 15.10.2008 року, №87 від 08.10.2008 року, №7 від 08.02.2008 року, №59 від 21.07.2008 року стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовами про стягнення кредитної заборгованості.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 року у справі №910/17055/15 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані заборгованості за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року в розмірі 5042300,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1598366,35 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1079466,46 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі 304732,74 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 645276,26 грн., три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1321799,41 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 3288119,78 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 840562,06 грн. та судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2015 року у справі №910/17047 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані заборгованості за Кредитним договором №66 від 01.08.2008 року в розмірі 24963672,00 грн., 365333,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2015 року еквівалентно 7561757,68 грн., заборгованості за процентами у розмірі 13601880,13 грн., 205398,47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2015 року еквівалентно 4251387,24 грн., 3% річних за користування кредитом у розмірі 56241,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2015 року еквівалентно 1164096,25 грн., 3% річних за користування кредитом в розмірі 3840985,80 грн., 3% річних за користування процентами у розмірі 19136,71 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2015 року еквівалентно 396096,26 грн., 3% річних за користування процентами у розмірі 1238829,90 грн., інфляційні за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 17722039,00 грн., інфляційні за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 372309,93 грн. та 64585,78 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.08.2015 року у справі №910/17049/15 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані заборгованості за Кредитним договором №67 від 01.08.2008 року на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 45916057,00 грн. та 669777,78 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 13863222,58 грн. заборгованості за кредитним договором від 01.08.2008 року №67; 24967235,89 грн. та 378350,02 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 7831180,28 грн., заборгованості з процентів; 9829810,12 грн. та 145378,99 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 3009089,52 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 4942172,33 грн. та 76081,95 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 1574762,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 7064782,90 грн. та 104541,15 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 2163818,02 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 2244624,85 грн. та 35122,71 доларів США, що станом на 18.05.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 726978,35 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів; 32596413,18 грн. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту; 13831806,41 грн. втрат від інфляції за несвоєчасну сплату процентів та 73080,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2015 року у справі №910/18586/15 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані заборгованості за Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року в сумі 5632000,00 грн., проценти за користування кредитними коштами в розмірі 2643268,93 грн., пеню за порушення строків внесення процентів в розмірі 510105,17 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 536599,46 грн., 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в розмірі 195743,29 грн., інфляційні втрати на тіло кредиту в сумі 3283817,98 грн. та інфляційні втрати на проценти за користування кредитом в розмірі 1357488,24 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2015 року у справі №910/23422/15 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 пеню за Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року в розмірі 420707,32 грн. та 8414,15 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі №35/374 задоволено зовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Луксор 2456941,10 грн. заборгованості за Договором про відкриття документарного акредитива №25 від 08.10.2008 року (укладеного в рамках Кредитного договору №87 від 08.10.2008 року), 24569,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі №35/375 задоволено позовні вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк про стягнення з ТОВ Луксор 6820933,17 грн. заборгованості за Договором про відкриття документарного акредитива №4 від 08.02.2008 року (укладеного в рамках Кредитного договору №7 від 08.02.2008 року), 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач, вказані рішення Господарського суду м. Києва станом на день звернення до суду не виконані.

Крім того, позивач зазначає, у зв'язку із тим, що ТОВ І-Тел не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 року станом на 16.04.2018 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 121653139,58 грн., з яких: 40235610,04 грн. заборгованість за кредитом; 32284895,93 грн. заборгованість за процентами; 5200865,99 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 4552791,14 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 3624511,93 грн. 3% річних за користування кредитом; 2277530,73 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 20753546,48 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 12723387,34 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Таким чином, невиконання позичальниками основних зобов'язань по поверненню кредитних коштів стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за Кредитними договорами.

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу виконання кредитного зобов'язання, які регулюються ст. ст. 526, 530, 536, 574-576, 589-590, 610, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного України та положеннями Закону України Про іпотеку .

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку , у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, а згідно ч. 1 ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 34 Закону України Про іпотеку передбачена передача предмета іпотеки в управління Іпотекодержателю на підставі рішення суду.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

З наданих відповідачем до матеріалів справи постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497 та листа ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 від 20.04.2016 року вбачається, що зобов`язання ТОВ Луксор за Кредитним договором №7 від 08.02.2008 року, Кредитним договором №57 від 08.10.2008 року; зобов`язання ТОВ І-Тел за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 року; зобов`язання ТОВ Трініті Інвест Компані за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року, Кредитним договором №55 від 01.08.2008 року, Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року перед ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 також забезпечувались іншим майновим поручителем - ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 на підставі Іпотечного договору від 08.05.2009 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497 прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 до ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 у справі №6/497 задоволено, звернуто стягнення на майно, що належить Відкритому акціонерному товариству Київське автотранспортне підприємство 13056 шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, а саме: корпус служби перевезень, літера Б, загальною площею 160,20 м2; нежила будівля-центральна електрощитова літера Н, загальною площею 28,10 м2; будівля ковально-зварювального блоку, літера К, загальною площею 382,30 м2; нежила будівля - приміщення начальника 1-ї автоколони, літера 3, загальною площею 41,60 м2; будівля автозаправочної станції, літера О, загальною площею 16,00 м2; виробничий корпус №2 (два), літера Л, загальною площею 3937,10 м2; будівля блоку допоміжних цехів №2, літера Е, загальною площею 1405,80 м2; будівля центрального складу запчастин, літера М, загальною площею 499,10 м2; будівля складів матеріальних, літера Д, загальною площею 255,50 м2; будівля профілакторію поточного ремонту, літера Ж, загальною площею 682,60 м2; будівля блоку допоміжних цехів №1, літера Г, загальною площею 621,60 м2; адміністративно-побутовий корпус, літера А, загальною площею 565,30 м2; нежила будівля-приміщення начальників 2-х автоколон, літера В, загальною площею 74,60 м2; будівля мийки автомобілів, літера И, загальною площею 864,70 м2, загальною оціночною вартістю 55861556 грн., що станом на дату оцінки еквівалентно 7007923 доларів США.

З зазначеної постанови вбачається, що позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 задоволено з посиланням на норми ст. 37 Закону України Про іпотеку , згідно якої іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, як встановлено в постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497, звернення стягнення на нерухоме майно ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 відбулося на підставі ст. 37 Закону України Про іпотеку та відповідного письмового застереження в Іпотечному договорі від 08.05.2009 року, укладеному між ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 та ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 .

Крім того, відповідачем зазначено, що у 2016 році Публічне акціонерне товариство Броварський завод пластмас звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання недійсним рішення про придбання предмета іпотеки у власність та усунення перешкод у користуванні майном.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі №911/2058/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 року, позов Публічного акціонерного товариства Броварський завод пластмас задоволено частково, визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29592505 від 13.05.2016 16:18:09, приватний нотаріус ОСОБА_10, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ щодо права власності Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ: 19017842, країна реєстрації: Україна, 04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27Т на комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 53; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 68414832106; номер запису про право власності: 14497621; скасовано запис про право власності: 14497621 щодо права власності Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ: 19017842, країна реєстрації: Україна, 04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27Т на комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 53; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 68414832106, внесений 13.05.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватний нотаріус ОСОБА_10, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі №911/2058/16 зокрема встановлено, що статтею 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Таким чином, з огляду на набуття відповідачем (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.05.2009 року з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497 за позовом до ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 , треті особи: ТОВ Луксор , ТОВ Трініті Інвест Компані , ТОВ І-Тел в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку , що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наданою позивачем (ПАТ Броварський завод пластмас ) інформаційною довідкою №66392109 від 22.08.2016 року, постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497 та листом ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 б/н від 20.04.2016 року, відповідач (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) дійсно втратив права на наступні вимоги за кредитними договорами між відповідачем (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) та ТОВ Луксор №7 від 08.02.2008 року, між відповідачем (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) та ТОВ Луксор №87 від 08.10.2008 року, між відповідачем (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) та ТОВ Трініті Інвест Компані №41 від 11.05.2007 року, №66 від 01.08.2008 року, №67 від 01.08.2008 року, №89 від 15.10.2008 року між відповідачем (ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 ) та ТОВ І-Тел від 21.07.2008 року, в тому числі й щодо позивача (ПАТ Броварський завод пластмас ), як майнового поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади від 13.06.2007 року №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Совтрансагро-Холдинг проти України , №48553/99, §7, від 25.07.2002 року; Україна-Тюмень проти України 22603/02, §§42,60 від 22.11.2007 року) (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини від 18.11.2003 року №01-8/1427).

Таким чином, на наявність судового рішення від 30.08.2016 року у справі №911/2058/16, яке набрало законної сили, обставини, встановлені у даному рішенні, не можуть ставитися під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, оскільки така переоцінка судом доказів, які стали підставою для встановлення судом відповідних обставин в іншій справі, нівелює правову визначеність відповідача стосовно встановлених фактів, що, власне, має безпосередній вплив на його майнові інтереси, пов'язані з володінням нерухомим майном, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 06.08.2009 р.

Суд не здійснює переоцінку доказів на підставі яких судом вже встановлено відповідні факти у рішенні суду, що набрало законної сили (постанова Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/494).

Так, Господарським судом Київської області у рішенні від 30.08.2016 у справі №911/2058/16 було надано правову оцінку факту набуття у власність ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 предмета іпотеки, що належав ПАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 та встановлено, що з огляду на набуття ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.05.2009 року з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року у справі №6/497 за позовом до ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 , треті особи: ТОВ Луксор , ТОВ Трініті Інвест Компані , ТОВ І-Тел в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку , що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 дійсно втратило право на наступні вимоги за кредитними договорами з ТОВ Луксор №7 від 08.02.2008 року та №87 від 08.10.2008 року, з ТОВ Трініті Інвест Компані №41 від 11.05.2007 року, №66 від 01.08.2008 року, №67 від 01.08.2008 року, №89 від 15.10.2008 року, з ТОВ І-Тел від 21.07.2008 року, в тому числі й щодо ПАТ Броварський завод пластмас , як майнового поручителя.

Таким чином, під час розгляду Господарським судом Київської області справи №911/2058/16, предметом якої було оскарження дій з набуття банком в позасудовий спосіб у власність того самого предмета іпотеки, за тими самими зобов'язаннями, тих саме юридичних осіб (ТОВ Луксор , ТОВ І-Тел , ТОВ Трініті Інвест Компані ), було встановлено, що у зв'язку з набуттям права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.05.2009 року, укладеного з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13056 , у позивача відсутнє право вимоги до відповідача, як іншого майнового поручителя, за тими саме зобов'язаннями.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Вказівку на інші грошові зобов'язання третіх осіб - ТОВ Луксор , ТОВ І-Тел , ТОВ Трініті Інвест Компані перед ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , які б забезпечувалися за рахунок майна відповідача, Іпотечний договір від 06.08.2009 року не містить.

Правова визначеність щодо предмету спору полягає у наявності у відповідача підстав очікувати відсутності звернення стягнення на предмет іпотеки за вищезазначеними зобов'язаннями третіх осіб, враховуючи рішення суду, яким встановлено обставини, що вказують на втрату права вимоги позивача й щодо ПАТ Броварський завод пластмас , як майнового поручителя.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Водночас, таке суб'єктивне право може бути реалізоване особою в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 11.10.2017 року у справі №585/1512/15-ц.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня події, які в свою чергу, до цього строку не включаються.

Частинами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу.

Строк, як часова категорія, характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Правовідносини у сфері іпотеки регулюються передусім Законом України Про іпотеку , яким визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і не може існувати самостійно без зобов'язання.

Закінчення строку позовної давності щодо основної вимоги означає, що цей строк закінчився і щодо додаткової вимоги (неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо).

Така правова позиція викладена в п.5.2 Постанови від 29.05.2013 року №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів Пленуму Вищого господарського суду України, де роз'яснено, що позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги (до таких належать, зокрема вимоги про стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо), тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.

До відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і притримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань, які можуть бути встановлені договором або законом (частина друга статті 546 ЦК України). Водночас до них не відноситься гарантія, яка не залежить від основного зобов'язання.

Враховуючи норми ст. 261 Цивільного кодексу України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Отже, в даному випадку, право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимог щодо повернення кредиту в повному обсязі. У справі, яка розглядається, позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

З врахуванням викладеного, строк позовної давності до основного зобов'язання по поверненню кредиту за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 року був встановлений до 15.05.2010 року, за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року до 10.02.2011 року, за Кредитним договором №66 від 01.08.2009 року до 01.04.2010 року, за Кредитним договором №67 від 01.08.2009 року до 01.04.2010 року, за Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року до 14.03.2012 року, за Кредитним договором №87 від 08.10.2008 року до 08.03.2012 року, за Кредитним договором №7 від 08.02.2008 року до 08.03.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку позовної давності, а не після його спливу (абз. 1, п.п.4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Згідно п. 4.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , за змістом частини другої статті 264 ЦК України, переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому, якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ. З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

Водночас, наявними у справі доказами підтверджується, що строк позовної давності був перерваний пред'явленням позову до суду.

Зокрема, ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2015 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/17055/15 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані 12931603,24 грн. заборгованості за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2015 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/17047/15 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані 92912434,28 грн. заборгованості за Кредитним договором №66 від 01.08.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2015 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/17049/15 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані 170561954,03 грн. заборгованості за Кредитним договором №67 від 01.08.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2015 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/18586/15 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Трініті Інвест Компані 15364733,98 грн. заборгованості за Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №35/374 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Луксор 2456941,10 грн. заборгованості за Кредитним договором №87 від 08.10.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №35/375 за позовом ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Луксор 6820933,17 грн. заборгованості за Кредитним договором №7 від 08.02.2008 року.

Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

За змістом викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №903/509/17, постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року у справі №6-1763цс16.

Отже, за даним предметом спору строк позовної давності переривався у зв'язку із розглядом Господарським судом м. Києва справ №910/17047/15, №911/17049/15, №910/18586/15, №35/374, №35/375.

Дійшовши висновку про переривання перебігу позовної давності на підставі ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, зокрема у зв'язку з пред'явленням банком позову до боржника, суд зазначає, що відповідно до частини третьої цієї статті, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в ст.ст. 252-255 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 07.06.2017 року у справі №6-298цс17 та Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 року у справі №663/2070/15-ц.

Отже, перебіг позовної давності перервався пред'явленням банком позовів до боржників про стягнення кредитної заборгованості та почався заново з наступного дня після винесення судом ухвали про порушення провадження у справі за такими позовами.

З врахуванням обставин переривання строку позовної давності, для позивача встановлено строк, в межах якого його права підлягали судовому захисту та був встановлений за Кредитним договором №41 від 11.05.2007 року - до 06.07.2018 року, за Кредитним договором №66 від 01.08.2009 року - до 06.07.2018 року, за Кредитним договором №67 від 01.08.2009 року - до 06.07.2018 року, за Кредитним договором №89 від 15.10.2008 року - до 22.07.2018 року, за Кредитним договором №87 від 08.10.2008 року - до 31.10.2014 року, за Кредитним договором №7 від 08.02.2008 року - до 31.10.2014 року, в той час як позивач звернувся до суду з даним позовом 20.08.2018 року, а провадження у справі №911/1850/18 за таким позовом відкрито 14.09.2018 року, тобто після спливу строків позовної давності.

Що стосується зобов'язань за Кредитним договором №59 від 21.07.2008 року, суд зазначає наступне.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимог Кредитного договору №59 від 21.07.2008 року щодо повернення кредиту в повному обсязі.

Згідно з умовами Кредитного договору №59 від 21.07.2008 року з урахуванням Додаткових угод №1 від 20.07.2009 року, №2 від 26.02.2010 року, №3 від 26.02.2010 року, №4 від 03.03.2010 року, №5 від 24.03.2010 року строк виконання зобов'язання настав 15.05.2010 року.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності почався зі спливом строку виконання основного зобов'язання, встановленого для позичальника п. 1.1.2 Кредитного договору (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 26.02.2010 року), тобто наступного дня після 15.05.2010 року, і тривав три роки - до 16.05.2013 року. Відомості щодо будь-яких інших звернень Банку до суду з позовами про стягнення з ТОВ І-Тел боргу за згаданим Кредитним договором в матеріалах справи відсутні, інших доказів таких звернень сторонами у справі не надано, відтак, з огляду на приписи ст. 264 Цивільного кодексу України, у даному випадку відсутній факт переривання перебігу позовної давності, підтверджений належними доказами.

Між тим, позивач звернувся до господарського суду з позовом 20.08.2018 року, а провадження у справі №911/1850/18 за цим позовом відкрито 14.09.2018 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі №6-68цс15.

Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною, є самостійною підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, в зв'язку з чим заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_3 №08/11480 від 15.08.2018 року (вх.№1916/18 від 20.08.2018 року) до Приватного акціонерного товариства Броварський завод пластмас , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Луксор , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю І-Тел , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Трініті Інвест Компані , 4. ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.02.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць