Рішення

від 12.02.2019 по справі 200/14241/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. Справа№200/14241/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: не з'явився

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз (надалі - позивач, ПАТ Донецькоблгаз ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної службі у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 жовтня 2018 року №0066474811.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач зазначає, що місцезнаходженням відокремленого підрозділу є територія, на якій проводиться антитерористична операція (далі - АТО), а тому за приписами чинного законодавства під час проведення АТО штрафні (фінансові) санкції та пеня до платників, які знаходяться на обліку у органах доходів та зборів в зоні проведення АТО, не застосовуються.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом від 30.03.2018 у зразковій справі № 812/292/18, а також у постанові Великої палати Верховного суду від 06.11.2018.

11 лютого 2018 року судом отриманий відзив ГУ ДФС у Донецькій області на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що позивач є платником ЄСВ та в силу п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - закон 2464) зобов?язаний своєчасно нараховувати та сплачувати вказаний платіж. В свою чергу відповідач, як контролючий орган виконує обов?язки встановлені ст. 25 вказаного закону та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 499 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393) зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 21.04.2016за № 609/28739.

Зазначає, що з 30.04.2018 на офіційному веб - сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент України підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто, на думку відповідача, Президент України офіційно оголосив про завершення АТО.

Вказана позиція також підтверджується листом Штабу Антитерористичного центру при СБУ до ГУ ДФС у Донецькій області від 23.10.2018, де зазначено, що АТО на території Донецької та Луганської областей припинено.

При цьому докази звернення позивача до контролюючого органу із відповідною заявою про звільнення від обов'язків, передбачених законом № 2464, протягом 30 днів наступних за днем завершення АТО не надано, що виключає можливість звільнення позивача від сплати єдиного внеску та звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків встановлених цим законом.

12 лютого позивачем надано відповідь на відзив, де позивачем зазначається наступне.

Президентом України рішення про завершення АТО не приймалось, з огляду на що висновки відповідача у цій частині є передчасними.

Звертає увагу суду, що штрафні санкції та пеня застосовані до позивача за період до 30.04.2018.

В свою чергу твердження податкового органу на необхідність звернення із відповідною заявою є помилковими, що підтверджується правовою позицією висловленою Верховним судом у зразковій справі № 812/292/18.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, суду пояснень з приводу не явки не надсилав, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 205 КАС України підстави для відкладення судового розгляду відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні від 12 лютого 2019 року проти задоволення позову заперечував, з підстав наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Також у судовому засіданні від 12 лютого 2019 року, протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволені клопотання ГУ ДФС у Донецькій області від 28.01.2019 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Вказана ухвала мотивована судом відсутністю ознак передбачених, зокрема ст.12 КАС України, необхідних для визначення судом порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 03361075), місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, перебуває на обліку як платник податків у Офісу ВПП ДФС (Харківське управління), (згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань).

Докучаєвське УГГ (код ЄДРПОУ 20317012), місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. Дзержинського, будинок 5, перебуває на обліку Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

04 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення №0066474811 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 закону № 2464 застосовано штраф (20% з 01.01.2015) у розмірі 104 638,05 грн. за період з 02.09.2015 до 16.07.2018 та нараховано пеню (0,1% суми недоїмки) у розмірі 64 269,83 грн., у загальній сумі 168 907,88 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення, рішенням ДФС України від 20.11.2018 № 37643/6/99-9911-02-02-28 Про результати розгляду скарги скарга ПАТ Донецькоблгаз залишена без задоволення.

Підставою для винесення оспорюваного у справі рішення стало встановлення податковим органом факту несвоєчасної сплати позивачем ЄСВ згідно поданої звітності з відповідного внеску за період липень 2015 - травень 2018.

Заборгованість, що виникла протягом вказаного періоду погашена підприємством несвоєчасно, внаслідок чого податковим органом на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі закон № 2464)

Розмір та факт нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ підтверджується даними ІКП, що наявні у матеріалах справи, та не є спірним у справі.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення податковим органом спірного рішення від 04 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 02.09.2015 по 16.07.2018 на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої ст. 25 закону №2464-VI, а також перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI на період проведення антитерористичної операції.

Крім того, судом має бути надана оцінка покликанням відповідача на наявність підстав вважати АТО завершеним, що свідчить про відсутність у позивача пільг передбачених Законом № 2464.

Письмові докази, що містяться у матеріалах справи досліджені судом в порядку передбаченому ст. 211, 217 КАС України.

Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами - відсутній.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до такого платника заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення закону №2464-VІ.

Місто Волноваха, на території якого розташований податковий орган на обліку якого перебуває відокремлений підрозділ позивача, як платник єдиного внеску входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 04 жовтня 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 02 вересня 2015 року до 16 липня 2018 року, тобто у період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача (його відокремленого підрозділу) як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за вказаний період є протиправним.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ч. 10 ст. 290 КАС України передбачено, що у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

30 березня 2018 року Верховним судом винесено рішення у зразковій справі (справа №812/292/18 адміністративне провадження №Пз/9901/22/18) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яке набрало законної сили 06 листопада 2018 року, у зв'язку із прийняттям постанови Великою палатою Верховного суду

Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено оспорюване у справі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені скасовано.

Також визначено обставини, які можуть впливати на інше застосування норм права, а саме:

Перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, яке розташоване за межами території проведення антитерористичної операції, виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ.

Дочірні підприємства юридичної особи, структурні підрозділи юридичної особи, які є самостійними платниками єдиного внеску, підпадають під дію Закону № 2464-VІ в частині звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за умови перебування саме їх на обліку в органах доходів і зборів, які розташовані на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені абзацом третім пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, не застосовуються виключно в цей період. Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.

Обставини типових справ вказують на те, що відповідальність застосовується відповідно до Закону, перелік населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, в яких розташовані органи доходів і зборів, де платники єдиного внеску перебувають на обліку, прийнятий на виконання Закону № 1669-VII відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2014 року № 405/2014, за своїм правовим навантаженням визначає виключно території, на яких здійснюється ця операція. Неприйняття (несвочасне прийняття) або зупинення дії цього переліку не є підставою для відмови платнику єдиного внеску у звільненні від відповідальності, застосуванні штрафних та фінансових санкцій, за умови подальшого включення до нього населенних пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Суд проаналізувавши висновки Верховного суду щодо обставин, які можуть спричиняти інше застосування норм права ніж викладене у даній зразковій справі, не вбачає ознак з якими може бути пов?язане таке інше застосування норм права у справі, що розглядається.

Щодо посилань ГУ ДФС у Донецькій області на завершення АТО, правова позиція суду обгрунтована наступним.

Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час виникнення спірних правовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року №405/2014 - чинний, тобто період проведення АТО триває.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей . Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача про завершення АТО.

Щодо посилань відповідача на відсутність заяви про звільнення від виконання обов'язків передбачених Законом № 2464, поданої позивачем до податкового органу, суд зазначає, що з даного питання Верховним судом у наведеній вище постанові висловлено наступну правову позицію: звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

За змістом п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 04 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 та його скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2533,62 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, ЄДРПОУ 03361075) до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування0 або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головного управління державної фіскальної служби України у Донецькій області від 04.10.2018 року №0066474811.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 2533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 62 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 12 лютого 2019 року, повний текст рішення виготовлений 15 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.