Ухвала

від 10.08.2020 по справі 200/14241/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 серпня 2020 року справа №200/14241/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 200/14241/18-а за позовом Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 200/14241/18-а.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Таким чином, відповідно до чинного процесуального законодавства продовження строку на усунення недоліків можливе за рішенням суду на підставі клопотання апелянта. Клопотання про продовження строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на адресу Першого апеляційного адміністративного суду не надходило.

Копія ухвали суду від 28 лютого 2020 року надіслана рекомендованою поштою та отримана апелянтом 06 березня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до довідки, наданої відділом реєстрації судових справ, судової статистики та узагальнення судової практики, відсутні відомості в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору.

На адресу суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтовано тим, що податковий орган фінансується виключно за рахунок державного бюджету, а недостатність коштів за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 Інші поточні видатки унеможливило своєчасну сплату судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними з огляду на таке.

Вперше податковий орган звернувся зі скаргою в межах тридцяти днів після ознайомлення з повним текстом судового рішення. Проте, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а ухвалою від 25 квітня 2019 року - повернуто апелянту.

При цьому апелянт звертає увагу суду, що неможливість своєчасної сплати судового збору викликана незалежними від нього обставинами, а саме недостатністю коштів на бюджетному рахунку 2800.

Проте, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Аналогічні підстави викладені податковим органом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке розглянуто судом ухвалою від 28 лютого 2020 року.

Суд вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Тобто, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.

Враховуючи значний проміжок часу, який сплинув після ухвалення оскаржуваного судового рішення, суд дійшов висновку, що податковим органом не вжито усіх можливих заходів задля повторного звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у найкоротші строки. Отже, наведені Головним управлінням ДФС у Донецькій області підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року не є поважними.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Донецькій області не надано до суду належних та допустимих доказів існування об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Отже, станом на 10 серпня 2020 року апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 169, 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 200/14241/18-а.

Повний текст ухвали складений та підписаний 10 серпня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук