КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про роз'яснення судового рішення
08 лютого 2019 року 810/881/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву представника Фермерського господарства Ількон ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства Ількон до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Ількон .
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 адміністративний позов Фермерського господарства Ількон задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Ількон .
21 січня 2019 року до суду надійшла заява представника Фермерського господарства Ількон ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини постанови від 24.04.2017 в адміністративній справі №810/881/17.
Вказана заява обґрунтована тим, що після набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 законної сили, відповідачем не вчиняються дії щодо відновлення порушених прав ФГ Ількон , оскільки зі змісту судового рішення не зрозуміло, хто саме повинен його виконувати та відновити реєстрацію заявника як платника податку на додану вартість та поновити на рахунку ФГ Ількон у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показники сум, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду на 08.02.2019 призначено судове засідання по розгляду заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №810/881/17.
Представником Фермерського господарства Ількон ОСОБА_1 до суду подано заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення повідомлялись завчасно та належним чином.
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення заяви про роз'яснення виконання судового рішення відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду даної заяви у судовому засіданні.
Враховуючи скорочені строки розгляду заяв про роз'яснення судових рішень, судом визнано за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення за відсутністю сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи заяви та інші матеріали справи, суд вважає, що рішення суду підлягає роз'ясненню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Так, згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, яке здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення або можливість неоднакового тлумачення його висновків, що перешкоджає його належному виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом при прийнятті постанови від 24.04.2017 у справі №810/881/17, Фермерське господарство Ількон було зареєстровано платником податку на додану вартість 01.10.2012.
Ірпінським відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Ількон .
У зв'язку з позбавленням ФГ Ількон статусу платника ПДВ, позивач втратив право реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати анулювання реєстрації в системі електронного адміністрування ПДВ.
Не погодившись із рішенням Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Фермерського господарства Ількон (код ЄДРПОУ 37692136), позивач оскаржив його в судовому порядку.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 адміністративний позов Фермерського господарства Ількон задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Ількон .
Не погодившись з постановою суду від 24.04.2017, відповідачем було подано апеляційні скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 апеляційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишено без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року - без змін.
Отже, враховуючи приписи статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 набрала законної сили 03 жовтня 2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що Київським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 було видано позивачу виконавчий лист №810/881/17.
Однак, як зазначає позивач у заяві про роз'яснення судового рішення, після набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №810/881/17 законної сили, рішення суду не виконано, оскільки зі змісту судового рішення не зрозуміло, хто саме повинен його виконати та відновити реєстрацію заявника як платника податку на додану вартість та поновити на рахунку ФГ Ількон у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показник суми, на яку ФГ Ількон має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв'язку з чим, заявник просить роз'яснити резолютивну частину постанови суду, а саме які дії органи ДФС України повинні вчинити після набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2017 у справі №810/881/17 законної сили.
Під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення суд виходить з приписів частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає право на суд . Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 28 липня 1999 року у справі "ОСОБА_2 проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, заява №22774/93, п.63, абз.2 та 3) наголосив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Відповідно до п.п.5.10 п.5 Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
При цьому, підпунктом 5.10 пункту 5 Положення №1130 передбачено, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
З матеріалів справи встановлено, що у Фермерського господарства Ількон (код ЄДРПОУ 37692136) на дату набрання законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі №810/881/17 про скасування рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, відсутня наступна (повторна) реєстрація платником ПДВ, у зв'язку з чим дата реєстрації платником ПДВ у ФГ Ількон не змінюється.
Суд зазначає, що в даному випадку із набранням законної сили рішенням про задоволення визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення контролюючого органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Отже, протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість є чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва (27.01.2017) до набрання чинності відповідним рішенням суду (03.10.2017).
Відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Згідно п. 183.13 ст. 183 Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті:
- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
Отже, з наведеного слідує, що саме на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо відновлення з 27.01.2017 реєстрації ФГ Ількон (код ЄДРПОУ 37692136) як платника податку на додану вартість шляхом внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платником ПДВ.
Щодо роз'яснення питання про поновлення та повернення на рахунок ФГ Ількон у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показник суми, на яку ФГ Ількон має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:
- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;
- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України:
- визначені основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ;
- закріплено право встановлення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість Кабінетом Міністрів України.
На виконання норм статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (надалі - Порядок № 569).
Відповідно до п.200-1.1. ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції Закону №643-VIII від 16.07.2015, станом на дату прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до п.200-1.2. ст. 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Відповідно до п.200-1.3. ст. 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Відповідно до п.200-1.4. ст. 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Відповідно до п.200-1.5. ст. 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Відповідно до п.200-1.6. ст. 200-1 Податкового кодексу України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах).
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
Відповідно до п.200-1.7. ст. 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до п.200-1.8. ст. 200-1 Податкового кодексу України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 2 Порядку №569 визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Відповідно до пункту 5 Порядку №569 датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).
Відповідно до пункту 7 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Для закриття електронних рахунків ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме Державна фіскальна служба України ініціює закриття електронного рахунку платника податку та списання залишку коштів, у разі анулювання реєстрації платника податку.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платником ПДВ, яке визнано протиправним та скасовано в судовому порядку, не створює будь-яких правових наслідків для такого суб'єкта господарювання.
Крім того, як зазначалось судом раніше, відновлення ФГ Ількон платником податку на додану вартість здійснюється з 27.01.2017, тобто з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, яке було визнано протиправним та скасовано за судовим рішенням.
В даному ж випадку, разом з поновленням Державною фіскальною службою України заявника як платника податку на додану вартість шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру, у Державної фіскальної служби України виникає обов'язок направити відомості про відновлення ФГ Ількон платником податку на додану вартість до органів Державної казначейської служби (п. 5 Порядку №569), а після відкриття Казначейством відповідного рахунку вжити заходів щодо поновлення та повернення на рахунок ФГ Ількон у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показник суми, на яку ФГ Ількон має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі кошти були списані на підставі рішення, яке в судовому порядку було визнано протиправним та скасовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ФГ Ількон .
Керуючись статтями 243, 248, 254 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника Фермерського господарства Ількон ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17 - задовольнити.
Роз'яснити, що за змістом резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №810/881/17, яка набрала законної сили 03 жовтня 2017 року, у Державної фіскальної служби України виникає обов'язок:
- відновити з 27 січня 2017 року реєстрацію Фермерського господарства Ількон (код ЄДРПОУ 37692136) як платника податку на додану вартість шляхом внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Фермерського господарства Ількон (код ЄДРПОУ 37692136);
- поновити та повернути на рахунок Фермерського господарства Ількон (код ЄДРПОУ 37692136) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість показник суми, на яку Фермерське господарство Ількон (код ЄДРПОУ 37692136) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати анулювання реєстрації, а саме з 27 січня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2019 |
Номер документу | 79836960 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні