Постанова

від 13.02.2019 по справі 823/2484/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2484/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Колика В.Б., представника відповідача Масло А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства "РЕЄСТР-ПЛЮС" Сокоренко Вікторії Миколаївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Відродження" до Державного реєстратора Комунального підприємства "РЕЄСТР-ПЛЮС" Сокоренко Вікторії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Маяк-Агро", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В :

25.06.2018 р. Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Відродження" звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "РЕЄСТР-ПЛЮС" Сокоренко Вікторії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Маяк-Агро", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22189210 від 01.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки без врахування існуючого та зареєстрованого договору, чим порушено норми статей 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. позов задоволено: визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства Реєстр Плюс Сокоренко Вікторії Миколаївни (вул. Кузьми Скрябіна, 1, с. Скибин, Жашківський район, Черкаська область) від 06.09.2017 індексний номер: 36928598, номер запису про інше речове право: 22189210, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, орендодавець: ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю Маяк-Агро , код ЄДРПОУ 32447157.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що державний реєстратор Сокоренко В.М. зареєструвала право оренди за ТОВ Маяк-Агро зважаючи на повну відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства та відсутність законних підстав для відмови в проведенні державної реєстрації.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав висновки суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник позивача заперечував проти її задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_7 був власником земельної ділянки площею 1,97 га в адмінмежах Шполянської міської ради, з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом приватної власності на землю серія НОМЕР_3, що підтверджується Державним актомю

Між ОСОБА_7 (Орендодавець) та сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Відродження (Орендар) укладено договір оренди землі від 02 серпня 2008 року, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,97 га, яка знаходиться на території Шполянської міської ради. Договір укладено на 10 років.

Договір оренди землі зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК 29 квітня 2009 року за №040979900249.

30 квітня 2009 року земельна ділянка передана згідно акта прийому-передачі земельної ділянки до Договору оренди землі від 30.04.2009.

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Спадкоємці за законом ОСОБА_8 та ОСОБА_6 успадкували спірну земельну ділянку в рівних частинах, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 19.05.2018.

01 вересня 2017 року державним реєстратором комунального підприємства Реєстр-Плюс Сокоренко Вікторією Миколаївною зареєстровано право оренди на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю Маяк-Агро на підставі договору оренди землі від 01.02.2014, укладеним з ОСОБА_7; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36928598 від 06.09.2017; строк дії: 49 років.

19 травня 2018 року право власності на земельну ділянку площею 1,9677 га, яка розташована в адмінмежах Шполянської міської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано за ОСОБА_8 (1/2) та ОСОБА_6 (1/2).

У червні 2018 року спадкоємці звернулись до сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Відродження для укладення додаткової угоди у зв'язку із зміною сторони договору, та закінченням строку дії Договору оренди землі у квітні 2019 року.

Після звернення позивача до державного реєстратора Васильківської сільської ради в с.Васильків Шполянського району Черкаської області з метою реєстрації додаткової угоди стало відомо про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Маяк-Агро строком на 49 років.

Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Маяк-Агро , позивач звернувся до суду.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV)).

Статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статті 126 ЗК право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV)

Частинами другою, третьою статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов'язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов'язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону №1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Дана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладені у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №823/284/16.

Згідно матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_7 та сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Відродження не припинений на час прийняття оскаржуваного рішення, був зареєстрований в установленому законодавством порядку, оскільки з листа відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.07.2018 №29-23-0.360-665/114-18 вбачається, що відповідно до електронного реєстру договорів оренди землі, переданого Відділу разом з Інвентаризаційним описом №1 закритих книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельну ділянку площею 1,97 га, яка розташована в адмінмежах Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області, що належить гр. ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4, зареєстровано договір оренди землі за номером 040979900249 від 29.04.2009, який укладено між власником земельної ділянки та СПОП Відродження строком на 10 років. Інформація щодо укладання та реєстрації додаткової угоди про розірвання вищевказаного договору оренди землі у Відділі відсутня.

Отже, наявність такої суперечності між заявленим ТОВ Маяк-Агро та вже зареєстрованим правом СПОП Відродження у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Однак, через неналежне виконання державним реєстратором його обов'язків під час розгляду заяви ТОВ Маяк-Агро про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою та прийняття відповідного рішення факт існування реєстрації права СПОП Відродження на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою відповідача, що призвело до подвійної державної реєстрації права.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Не заслуговують також на увагу доводи апеляційної скарги щодо не підсудності даного спору адміністративному суду, оскільки предметом оскарження в даній справі є оскарження реєстраційних дій Відповідача, який є суб`єтком владних повноважень, що допустив подвійну реєстрацію договорів оренди відносно однієї і тієї ж земельної ділянки.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 06.09.2017 №36928598 прийнято відповідачем з порушенням положень ст.ст. 10, 18, 22, 24 Закону №1952-IV, відтак є протиправним і підлягає скасуванню.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2019.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 325, 333 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства "РЕЄСТР-ПЛЮС" Сокоренко Вікторії Миколаївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Відродження" до Державного реєстратора Комунального підприємства "РЕЄСТР-ПЛЮС" Сокоренко Вікторії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Маяк-Агро", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

А.Г. Степанюк