Постанова

від 14.02.2019 по справі 826/9336/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №826/9336/17

адміністративне провадження №К/9901/60612/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року (суддя Качур І.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (колегія у складі суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/9336/17 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ (далі - ТОВ ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ ) доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) провизнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 21 липня 2017 року № 6838 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ .

Зазначили, що у 2017 році ГУ ДФС у м. Києві неодноразово направляло позивачу запити про надання пояснень та документів щодо взаємовідносин із окремими контрагентами. Від надання пояснень та документів позивач відмовлявся, оскільки запити, на його думку, не були обґрунтованими. У зв'язку з ненаданням пояснень та документів, ГУ ДФС у м. Києві прийняло оскаржуваний наказ про проведення позапланової документальної перевірки позивача, проте останній не допустив працівників фіскального органу до перевірки.

Позов обґрунтований тим, що відповідні запити не містять конкретної інформації про підстави витребування пояснень та документів, що перелічені в пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу (далі - ПК) України.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів обґрунтовані тим, що відповідні запити та оскаржуваний наказ містять усю необхідну інформацію, в тому числі і підстави їх направлення.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зміст доводів касаційної скарги зводиться до того, що у запитах ГУ ДФС у м. Києві про надання пояснень відсутня інформація про будь-які кримінальні провадження або вироки щодо контрагентів позивача, а повідомлення про допит певної особи не є належним доказом наявності недостовірних даних у податковій звітності. Також вказують на відсутність у запитах конкретної інформації про те, у чому полягає недостовірність даних податкової звітності позивача.

Відзиву від відповідача на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві відповідно до положень пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України направлено на адресу ТОВ Джамп Інтерактив письмовий запит від 08 червня 2017 року № 15600/10/26-15-14-01-05 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ Медіейшн Компані (код 40979114) за січень 2017 року.

Листом від 23 червня 2017 року №23-06-10 позивачем надіслано відповідь на вказаний запит. У своїй відповіді позивач, зокрема, вказав на невідповідність запиту нормам чинного податкового законодавства, що звільняє його від обов'язку надавати відповідь.

21 червня 2017 ГУ ДФС у м. Києві надіслало позивачу запит від №17752/10/26-15-14-01-05 щодо надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинах з ТОВ Ларнака (код 39493519) з податку на додану вартість за березень 2015 року, ТОВ Ексон-Проект (код 39623576) з податку на додану вартість за квітень 2015 року, ТОВ Інтеграс Компані (код 39408769) з податку на додану вартість за травень 2015 року, ТОВ Серпантін-Плюс (код 39633359) з податку на додану вартість за червень 2015 року, ТОВ Юкрейніан Терра Лекс (код 39829765) з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2015 року.

Запит обґрунтований посиланням на підпункти 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245.

У відповідь позивач листом від 06 липня 2017 року №06-07-11 повідомив про відсутність правових підстав для надання інформації та її документального підтвердження за запитом через порушення контролюючим органом вимог статті 73 Податкового кодексу України.

На підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 21 липня 2017 року № 6838 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Джамп Інтерактив (код 39182826) .

Позивач не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, що підтверджується листом-повідомленням від 25 липня 2017 року №26-07-17, актом недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 26 липня 2017 року № 277/26-15-14-01-05.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок № 1245).

Згідно з пунктом 73.3. статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у запитах, направлених відповідачем у спірному випадку, міститься посилання на пункт 3 наведеної норми - у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Такий висновок здійснено на підставі відомостей АІС СФП про допит керівників відповідних контрагентів позивача. У допитах вказані особи повідомили про те, що до реєстрації та господарської діяльності відповідних господарюючих суб'єктів відношення не мали.

З матеріалів справи вбачається, що запити, направлені відповідачем на адресу позивача містили вказівку на фактичні та правові підстави їх надіслання, а також обставини, встановлені за наслідком вивчення інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містив детальний опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи.

У вказаних обов'язкових запитах, податковий орган просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із вказаними контрагентами.

Також попереджено про строки подання вказаних документів та про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства.

З викладеного вбачається, що запити оформлені у відповідності до наведених норм ПК України.

Згідно із абзацами 4, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Враховуючи, що єдиною підставою вважати оскаржуваний наказ незаконним є посилання на невідповідність закону відповідних інформаційних запитів, Верховний Суд приходить до висновку про обґрунтованість рішень судів про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, є тотожними змісту позову та апеляційної скарги, тому належним чином досліджені судами.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду