Ухвала

від 12.02.2019 по справі 442/1089/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1089/18

Провадження № 2/442/115/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року місто Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі

головуючої - судді Курус Р.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тацишин Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

з участю представників сторін:

від позивача - адвоката ОСОБА_3, від відповідача - адвоката ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в :

19.02.2018 року до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1454106,0 грн. за договором позики.

01.02.2019 року, з метою забезпечення позовних вимог, представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову до вирішення спору по суті, яку ухвалою від 04.02.2019 року задоволено та накладено арешт на будівлю виробничого корпусу №28, загальною площею 4103 кв.м., що на вул. Героїв УПА, 73 в м. Львів, яка належить ОСОБА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 07.11.2016 року.

08.02.2019 року відповідачем - ОСОБА_1 подано заяву про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 покликається на те, що позивачем не доведено наявність встановлених процесуальним законом передумов для вжиття заходів забезпечення позову по даній справі. Зазначає, що доводи позивача щодо наявності в ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 10.06.2009 року не підтверджуються наявними у справі доказами, а наявним у матеріалах даної справи відзивом на позовну заяву від 18.04.2018 року повністю спростовуються заявлені позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів передачі відповідачу коштів в позику та існування в ОСОБА_1 боргу перед ОСОБА_5 за договором позики від 10.06.2009 року в сумі 980 000,00 доларів США (тобто, відсутній основний борг як передумова для застосування до боржника відповідальності), тому немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних за користування коштами, розрахованих позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Обставина відсутності в ОСОБА_1 заборгованості перед ОСОБА_2 в межах спірних правовідносин була предметом судового розгляду в межах цивільної справи №464/11778/14-ц та встановлена судовими рішеннями від 06.11.2017 року та від 28.12.2018 року.

Звертає увагу суду також на те, що жодних дій щодо уникнення стягнення за будь-якими позовами нею не вчинялося, як і не вчинялось жодних дій з відчуження належного їй на праві власності нерухомого майна, починаючи з моменту пред'явлення даного позову до суду.

Вказує на те, запропоновані позивачем заходи є неспівмірні із заявленими позовними вимогами. Так, згідно висновку про вартість обтяженого майна (будівлі виробничого корпусу № 28 (літ. Б-3), загальною площею 4103,0 кв.м. по вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові) виготовленого суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством Компанія Експерт 29.02.2016року, ринкова вартість зазначеного об'єкта становить 54 307 300,00 грн., що істотно перевищує розмір заявлених ОСОБА_2 та жодним чином не обґрунтованих позовних вимог.

Звертає увагу суду на недобросовісність дій ОСОБА_2 при поданні заяви про забезпечення позову в частині зустрічного забезпечення - порука Приватного підприємства Сколівські бескиди , оскільки жодних доказів того, що ПП Сколівські бескиди згодне виступити поручителем суду не надано. Більш того, за наявною у відповідача інформацією, фінансовий стан ПП Сколівські бескиди , в розумінні п. 1 ч. 4 ст. 154 процесуального закону, не дозволяє його залучення в якості поручителя по даній справі.

Просить скасувати вжиті судом заходи по забезпеченню позову.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_3 вимоги заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечила в повному обсязі з підстав необґрунтованості. Додатково вказала, що відповідачкою ОСОБА_1 вчиняються всі дії задля уникнення відповідальності за наявними зобов'язаннями. Повторно, звернула увагу суду на той факт, що відповідачка ОСОБА_1 вже вчиняла правочини з приводу відчуження належного їй майна, а тому скасування заходів забезпечення позову в даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки може бути заподіяна шкода правам, свободам та інтересам позивача і призвести до ускладнення виконання можливого рішення суду. Щодо співмірності вжитих ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.02.2019 року заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами вказала, що станом на сьогоднішній день спірна будівля являється занедбаною, а тому представлений відповідачкою висновок про вартість майна не відповідає дійсності. Просить відмовити в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги своєї заяви та додаткових пояснень на заяву підтримав. Додатково звернув увагу суду на той факт, що обставина відсутності в ОСОБА_1 заборгованості перед ОСОБА_2 в межах спірних правовідносин була предметом судового розгляду в межах цивільної справи №464/11778/14-ц та встановлена судовими рішеннями від 06.11.2017 року та від 28.12.2018 року. А відтак, оскільки зазначеними рішеннями встановлено факт відсутності основного боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2, а тому підстав для забезпечення позову у суду не було. Просить скасувати арешт накладений на майно відповідачки, позаяк такий призводить до порушення її законних прав та інтересів.

Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Так, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.02.2019 року частково задоволено заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову, а саме - до вирішення спору по суті накладено арешт на будівлю виробничого корпусу №28, загальною площею 4103 кв.м., що на вул. Героїв УПА, 73 в м. Львів, яке належить ОСОБА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 07.11.2016 року.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Так, при постановленні 04.02.2019 року Дрогобицьким міськрайонним судом ухвали про забезпечення позову, судом враховувалось, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема щодо стягнення грошових коштів за договором позики. Судом також було зазначено мотиви і підстави, з врахуванням яких суд прийшов до висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи представника відповідача щодо ненадання відповіді в ухвалі суду про забезпечення позову на всі доводи позивача в заяві про забезпечення позову є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Поняття суд, встановлений законом , стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України ( Sokurenko and Strygun v. Ukraine ) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п'ята статті 263 ЦПК України).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. … ОСОБА_4 підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система (пункти 34-35).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Що стосується доводів представника відповідача щодо неспівмірності заходів забезпечення позову його ціні, суд вважає такі належним чином не підтвердженими, позаяк висновок про вартість майна, складений ПП Компанія Експерт , згідно якого ринкова вартість будівлі виробничого корпусу №28, загальною площею 4103 кв.м, що на вул. Героїв УПА,73 в м. Львів становить 54307300 грн., був складений ще 25.02.2016 року і станом на час розгляду справи втратив чинність у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 10 грудня 2003 року за №1891.

Разом з тим, безпідставними є доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що судом не вирішено питання зустрічного забезпечення. Так, згідно ухвали про забезпечення позову від 04.02.2019 року заяву представника позивача - ОСОБА_3 в частині зустрічного забезпечення - поруки ПП Сколівські бескиди залишено без задоволення з тих підстав, що на день постановлення ухвали від 04.02.2019 року у суду не було можливості самостійно визначити співмірне із заходами забезпечення позову зустрічне забезпечення позову, яке б відповідало розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку з забезпеченням позову.

Доводи відповідачки про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 є неспроможними, оскільки при вирішенні заяви про забезпечення позову суд не вправі висловлювати свою думку з приводу підставності позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що скасування заходів забезпечення позову може призвести до труднощів або зробить неможливим виконання можливого рішення суду, оскільки дійсно існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі, а захист прав може стати ускладненим без вжиття заходів та їх відновлення в подальшому стане неможливим.

Доводи відповідачки та її представника - адвоката ОСОБА_4, надані в судовому засіданні та письмово викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, не спростовують необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову у справі, а по своїй суті зводяться до заперечень щодо позову в цілому.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у клопотанні відповідачки не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Що стосується доводів представника відповідача щодо відсутності повноважень у адвоката ОСОБА_3 на подання вказаної заяви, такі є надуманими, оскільки разом із заявою про забезпечення позову було подано ордер серія ЛВ №149172 (а.с. 195), що повністю відповідає вимогам ч. 4 ст. 62 ЦПК України щодо надання документів, якими посвідчуються повноваження адвоката як представника.

Крім цього, суд вважає надуманими доводи представника відповідача щодо порушення порядку подання заяви про збільшення позовних вимог, оскільки відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправ збільшити або зменшити розмір позовних вимог, зокрема, до закінчення підготовчого засідання, яке в даній справі ще не завершено.

За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що потреба в забезпеченні позову не відпала та не змінились обставини, що зумовили його застосування.

Таким чином суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, а відтак заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 158, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Дата складення повного тексту ухвали суду - 15.02.2019 року.

Головуюча - суддя Р.І. Курус