Ухвала

від 11.02.2019 по справі 537/5603/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/5603/18 Номер провадження 11-сс/814/78/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем: ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

представника власника майна ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 січня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна,-

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленіслідчим суддеюпершої інстанціїобставини

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 січня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно , а саме: на два резервуари по 10 кубічних метрів з нафтопродуктами ( один з яких з дизельним пальним , другий з 92 бензином), 5 автозаправних колонок ( одна з яких газова), 16 заправних пістолетів, АГЗП ( автомобільний газоправний пункт), системний блок НР, чорного кольору, що вилучені 31.12.2018 року за адресою: Полтавська область, м. Кременчук вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 42, які належать ТОВ «Джаз Ойл».

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим , що в судовому засіданні надано весь необхідний пакет документів, який підтверджує законність господарської діяльності АЗС, як об`єкта господарської діяльності, а відсутність документів з охорони праці є недостатньою підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження і такого рівня втручання у права і свободи.

Згідно з клопотанням слідчого та ухвали слідчого судді , ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області , здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12017170090002992 за ознаками вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 272 К України за фактом допущення ряду порушень під час здійснення підприємницької діяльності суб`єктом господарювання , що створює загрозу загибелі людей, а також за фактом здійснення незаконної господарської діяльності з реалізації нафтопродуктів. Вилучені під час огляду речі мають ознаки речових доказів, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на них арешт.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу , в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, а саме: на два резервуари по 10 кубічних метрів з нафтопродуктами ( один з яких з дизельним пальним , другий з 92 бензином), 5 автозаправних колонок ( одна з яких газова), 16 заправних пістолетів, АГЗП ( автомобільний газозаправний пункт), системний блок НР, чорного кольору, що вилучені 31.12.2018 року за адресою: Полтавська область, м. Кременчук вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 42, які належать ТОВ «Джаз Ойл».

На обґрунтування принесеної апеляції прокурор наголошує на тому, що під час огляду АЗС, будь-якої дозвільної документації, технічної та експлуатаційної документації виявлено не було та не було надано власником чи володільцем майна, що свідчить про експлуатацію обладнання без дотримання законодавства.

Виявлене та вилучене майно є доказом злочину, його можливо і необхідно використати для встановлення усіх фактичних обставин кримінального провадження, у тому числі шляхом призначення та проведення ряду судових експертиз.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор подану апеляцію підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.

Представник власника майна заперечував з приводу задоволення апеляції прокурора.

Мотиви суду

Відповідно, до ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою , гарантувати дотримання прав , свобод та законних інтересів осіб , умов , за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема , при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як встановлено під час апеляційного розгляду , викладені норми закону слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту на майно дотримані в повному обсязі , а відтак слідчим суддею прийнято законне , обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді , що наведені ним в ухвалі.

Так , вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України , яка , серед іншого , зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Як вбачається з матеріалів, наданих апеляційному суду, ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області , здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного за № 12017170090002992 за ознаками вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України за фактом допущення ряду порушень під час здійснення підприємницької діяльності, що створює загрозу загибелі людей, а також за фактом здійснення незаконної господарської діяльності з реалізації нафтопродуктів.

Підставою внесення відомостей про вчинення злочину, стало повідомлення про те, що посадові особи декількох газових автозаправних станцій, здійснюють свою діяльність на території м. Кременчука допустили ряд порушень , що створюють загрозу загибелі та призводять до інших тяжких наслідків.

13.10.2017 року внесено відомості до ЄРДР на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення про те, що у м. Кременчук незаконно функціонують АЗС.

За змістом частини третьої пункту першого статті 132 КПК України обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим, прокурором обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи із нормативного визначення ч. 1 ст. 272 КК України, об`єктивна сторона цього злочину полягає у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони складу цього злочину є створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, які полягають в таких змінах у стані виробничих об`єктів, підприємств, внаслідок яких виникає небезпека настання реальної шкоди , вказаним у ст. 272 благам.

При цьому,слід зауважити,що цізміни,породжені порушеннямиправил безпеки,повинні матиконкретне вираження,наприклад,початок неконтрольованихпроцесів горіння,виникнення процесівдетонації,підвищенні концентраціїшкідливих газівв атмосферітощо.

Формулюючи фабулу кримінального правопорушення, в межах якого орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, слідчий лише формально зазначив, що деякі АЗС на території м. Кременчука та Кременчуцького району здійснюють діяльність з порушенням правил безпеки , що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Будь-яких належних доказів або відомостей про наявність вище вказаних обставин, які б могли підтвердити наявність об`єктивної сторони злочину, слідчим та прокурором в клопотанні із яким вони звернулись до слідчого судді та в судовому засіданні - не наведено.

Посилання слідчого у клопотанні про те, що АГЗС здійснює діяльність без отримання дозвільної документації були у повній мірі спростовані тими документами, наданими представником власника майна в судовому засіданні під час розгляду клопотання та показаннями спеціалістів, а відтак правильно покладенні слідчим суддею в основу рішення про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

При цьому , колегія суддів наголошує, що слідчим суддею в даному випадку у повній мірі дотримано принцип оцінки доказів вчинення кримінального правопорушення в частині їх достатності на даній стадії досудового розслідування для застосування обмежувальних заходів.

Колегія суддів, також, не вважає переконливими доводи апеляції прокурора про те, що вказане в клопотанні майно є доказом злочину.

Так, частиною 3 ст.170КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Чинним кримінальним процесуальнимкодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

За змістом ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти , які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення , зберегли на собі його сліди або містять інші відомості , які можуть бути використані як доказу факту чи обставин , що встановлюються під час кримінального провадження , в тому числі предмети , що були об`єктом кримінально-протиправних дій , гроші , цінності та інші речі , набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ні слідчим, ні прокурором не обґрунтовано, які саме обставини, передбачені ст.91КПК України і які підлягають доказуванню, можуть бути встановленні за допомогою вказаного майна в межах кримінального провадження за ч. 1 ст.272КПК України , з огляду на те, що вказаний злочин є злочином з матеріальним складом , а настання необхідних наслідків як обов`язкової складової об`єктивної сторони цього злочину , як вказано вище , стороною обвинувачення доведено не було.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому, доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують правильність висновків слідчого судді, а фактично є дублюванням доводів клопотання слідчого про арешт майна та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 січня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3