Ухвала

від 05.03.2019 по справі 537/5603/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/5603/18 Номер провадження 11-сс/814/152/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 06 лютого 2019 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області про арешт майна в межах кримінального провадження №1201717090002992 від 16.10.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

В клопотанні слідчого зазначено, що невстановлені особи, в порушення вимог законодавства, встановили за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с.Недогарки, вул.Київська, 157, автозаправну газову станцію, яка безпосередньо експлуатується та створює загрозу людям та навколишньому середовищу.

11.01.2019 року проведено огляд території АГЗС за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с.Недогарки, вул.Київська, 157, що належить ТОВ „Мото Трейдинг, в ході якого виявлено та вилучено шість паливозаправних колонок, шість резервуарів для зберігання нафтопродуктів з їх вмістом (об`ємом 4 резервуари на 25 м3 та 2 резервуари на 12,5 м3) та ємкість для зберігання газу об`ємом 20 м3.

Постановою слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області від 11.01.2019 року вказане технологічне обладнання визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та залишено на зберігання за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с.Недогарки, вул.Київська, 157.

Оскільки технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання скрапленого газу для заправлення ним автотранспорту, являється засобом вчинення злочину та використовувалось для незаконного здійснення господарської діяльності з продажу скрапленого газу, в той час, як вказані дії створюють загрозу загибелі людей, виникла необхідність у накладенні на нього арешту. Крім того, вилучені речі будуть використані для проведення відповідних судових експертиз та мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на те, що орган досудового розслідування не зазначив, яким чином використання обладнання з продажу скрапленого газу створює загрозу загибелі людей, настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого.

Водночас, слідчий суддя, враховуючи розумність і співмірність обмеження права володіння, користування і розпорядження майновим комплексом автозаправної станції, вказав, що накладення арешту на майно призведе до фактичного блокування господарської діяльності ТОВ „Мото Трейдинг.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на технологічне обладнання із встановленням заборони його відчуження, користування та розпоряджання. Зазначив, що слідчим суддею не взято до уваги, що вилучені під час огляду речі та предмети відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є матеріальними об`єктами, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, шляхом проведення відповідних експертиз, а отже потребують вжиття заходів щодо їх збереження.

Внаслідок відмови в арешті майна підприємство продовжує здійснювати незаконну господарську діяльність з реалізації пального, має можливість демонтувати, передати, відчужити чи іншим чином приховати об`єкти та предмети, що забезпечують функціонування АГЗС та здійснювати господарську діяльність з порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, продовжуючи створювати загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення представника власника майна проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт вилученого під час огляду майна, слідчий зазначив, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Диспозицією ч.1 ст.272 КК України передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є настання наслідків у виді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 12.06.2009 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків" (частина перша статті 272 КК) необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об`єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо.

Матеріали кримінального провадження не містять жодних даних щодо настання таких наслідків. Слідчим лише зазначено про наявність певних порушень Правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, однак, не обгрунтовано, яким чином ці порушення створили реальну загрозу життю людей.

Тобто слідчим, всупереч вимогам ч.3 ст.132 КПК України, не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, що унеможливлює застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Не довів існування такої підозри і прокурор під час апеляційного розгляду.

З огляду на те, що за період часу з 15.08.2017 року, коли відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, внесено до ЄРДР, по даний момент виявлене та вилучене під час огляду технологічне обладнання приховано, знищено, перетворено або відчужено не було, є безпідставним і доводи прокурора про існування таких ризиків.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 06 лютого 2019 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4