Ухвала

від 14.02.2019 по справі 640/260/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2019 року

м. Харків

справа № 640/260/17

провадження № 22-ц/818/400/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Тичкової О.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення повторної посмертної (заочної) судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шаульська Н.І. про визнання заповіту недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Сенаторова В.М. ,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шаульською Н.І. (надалі ПН ХМНО Шаульська Н.І.).

В обґрунтування посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, який проживав за адресою: АДРЕСА_1. 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 отримав лист-повідомлення від Восьмої Харківської державної нотаріальної контори (надалі ХДНК) про те, що батько склав нотаріально посвідчений заповіт, яким на випадок своєї смерті все майно залишав ОСОБА_3.

На момент складення заповіту ОСОБА_5 виповнилось 76 років. В останні роки батько не точно орієнтувався в часі, постійно зловживав спиртними напоями, неадекватно поводився. У зв'язку із викладеним ОСОБА_5 періодично лікувався в Харківській міській клінічній лікарні №28 (поліклініка), а в період з 23.09.2015 року по 13.10.2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3.

Зазначене, на думку позивача, свідчило про неможливість спадкодавцем усвідомлювати значення своїх дій при складанні заповіту, що тягне за собою його недійсність.

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, у якій просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 706 від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_5 у період часу, що відповідає складанню та підписанню заповіту від 04 лютого 2016 року, виявляв хронічний стійкий психічний розлад: синдром залежності внаслідок вживання алкоголю. При цьому ОСОБА_5 був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Позивач та його представник в суді не надали належних та допустимих доказів на спростування вказаного висновку, тому у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено внаслідок його обґрунтованості.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним складений ОСОБА_5 заповіт від 04 лютого 2016 року.

В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. А саме, доведеність неможливості спадкодавця усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок синдрому залежності через вживання алкоголю показаннями свідків. Зазначене судом ураховано не було.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, заявив клопотання про призначення у справі повторної посмертної (заочної) судово-психіатричної експертизи на вирішення якої просила поставити питання: 1.Чи страждав ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., на психічні захворювання чи психічний розлад ? Якщо так, то на які та з якого часу; 2. Чи має ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання ? Якщо має, то якими саме є ці ознаки та з якого часу; 3. Чи перебував ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., в момент складання та підписання заповіту від 04.02.2016р. в стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо (зокрема - викликані наслідками тривалого вживання алкоголю); 4. Чи був спроможний ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та хронічного, стійкого психічного розладу у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, на час складання та підписання заповіту (а саме - 04.02.2016р.) повною мірою усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки .

Клопотання обґрунтоване тим, що після подачі апеляційної скарги позивач дізнався від патологоанатома - експерта, який робив розтин тіла його батька, що у померлого був ряд важких хвороб, що суттєво впливали на сприйняття ним дійсності (зокрема - судини головного мозку мають атеросклеротичні бляшки та інш.). Зазначене відображено в копії висновку експерта №166-Ат/16 від 23.08.2016. Відносно ОСОБА_3 декілька разів порушувалися справи за ст. 156 КУпАП: роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору; торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук. Враховуючи тривале зловживання спадкодавцем спиртними напоями, ОСОБА_3 могла свідомо надавати ОСОБА_5 спиртні напої, пригнічуючи та впливаючи на його волю.

Крім того, у висновку судово-психіатричного експерта №706 від 03.10.2017 зазначено, що відповіді на питання Ухвали № 1, № 2, № 3, № 4 знаходяться поза компетенцією судово-психіатричної експертизи. Вказане протирічить розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), оскільки вказані питання включені до орієнтовного переліку вирішуваних такими експертизами питань. Тому висновок експерта №706 від 03.10.2017 суперечить матеріалам справи №640/260/17 та викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності, що є підставами для призначення у справі повторної експертизи.

Представник відповідача та відповідач проти задоволення клопотання заперечували, посилались на відсутність у висновку експерта №706 від 03.10.2017 протиріч з іншими матеріалами справи та як слідство відсутність підстав для призначення повторної експертизи.

Судова колегія, заслухавши пояснення сторін з приводу заявленого клопотання та дослідивши ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 липня 2017 року про призначення у справі посмертної (заочної) судово - психіатричної експертизи у відношенні ОСОБА_5 (надалі Ухвала) ( т.2 а.с. 103), висновок судово - психіатричного експерта № 706 від 03 жовтня 2017 року (т.1 а.с. 129-132) (надалі Висновок), вважає, що підстави для задоволення клопотання про призначення у справі повторної посмертної (заочної) судово - психіатричної експертизи у відношенні ОСОБА_5 відсутні.

Згідно ч.2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Обґрунтовуючи клопотання представник ОСОБА_2 посилається на висновок експерта № 166-Ат/16від 23.08.2016 року (т.1 а.с. 234-238) і на те, що патологоанатомом встановлена наявність у померлого захворювань, що могли впливати на усвідомлення ним своїх дій. Разом з тим, вказаний висновок експерта зазначених у клопотанні висновків не містить. Тому у судової колегії вістуні дані про наявність протиріч Висновку з висновоком експерта № 166-Ат/16від 23.08.2016 року .

Факт притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та наявна у неї можливість підпоювати покійного, не можуть бути встановлені шляхом проведення повторної експертизу, а повинні бути доведена за допомогою інших засобів доказування.

Посилання на те, що питання № 1, № 2, № 3, № 4 належать до компетенції судово-психіатричної експертизи відповідно до розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), що неправомірно не враховано у Висновку, спростовуються змістом вказаного наказу.

Відповідно до розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), вказані представником позивача питання, на які Висновком не надано відповідей, належать до компетенції судово-психологічної експертизи. Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Клопотання про проведення у справі судово - психологічної експертизи в суді першої інстанції не заявлялося.

Судово-психіатрична експертиза здійснюється на підставі Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 397 від 08.10.2001 року, з приводу психічного стану особи. При цьому об'єктами експертизи є позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність; позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установленого раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних заходів; матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Враховуючи викладене, у колегії суддів немає підстав для висновку про те, що висновок експерта № 706 від 03 жовтня 2017 року суперечить іншим матеріалам справи або є сумнівним.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення повторної посмертної (заочної) судово-психіатричної експертизи належить відмовити.

Керуючись ст.ст.103, 104, 113, 260, 261 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення повторної посмертної (заочної) судово-психіатричної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з негайно після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

Р.М.Піддубний