Постанова

від 13.02.2019 по справі 916/1130/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1130/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Таран С.В.,

суддів Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Козачишин О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-2015"

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018, прийняте суддею Щавинською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 05.11.2018,

у справі №916/1130/18

за позовом : Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „КРІТ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта-2015"

про визнання недійсним договору та стягнення 116522,56 грн

ВСТАНОВИВ :

У червні 2018 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (далі - ОСББ „КРІТ") звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта-2015" (далі - ТОВ „Афродіта-2015"), в якому в редакції заяви б/н від 24.09.2018 (вх.№2-4812/18 від 24.09.2018) просило визнати договір компенсації експлуатаційних витрат від 20.04.2017, укладений між ТОВ „Афродіта-2015" та ОСББ „КРІТ", недійсним з моменту укладення, а також стягнути з відповідача на користь позивача 116522,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір компенсації експлуатаційних витрат б/н від 20.04.2017 не відповідає меті створення та інтересам позивача, порушує права співвласників квартир багатоквартирного будинку. Позивач наголошує, що як до моменту створення ОСББ „КРІТ", так і після цього загальними зборами співвласників житлового будинку не приймалось жодного рішення про передачу житлового будинку та його спільного майна, яке є спільною сумісною власністю співвласників, у володіння ТОВ „Афродіта-2015", як не приймалось і рішень про укладання спірного договору. Отже, вказаний договір укладено та підписано одноосібно головою правління ОСББ „КРІТ", обраного без згоди співвласників багатоквартирного будинку, за відсутності рішення правління про таке укладання. Між тим ТОВ „Афродіта-2015" ані в момент укладання спірного договору, ані після цього не було власником квартири чи нежитлового приміщення в спірному житловому будинку, не було володільцем житлового будинку та його інженерних мереж та, взагалі, не має жодного правового відношення до будинку. Крім того, позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено ані лімітування споживання електричної енергії для населення та для об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, ані нарахування штрафних санкцій за перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Натомість, грошові кошти у вказаному розмірі позивачем було сплачено під впливом примусу відповідача, а саме: за відсутності постачання електричної енергії та в подальшому під загрозою відключення електричної енергії власникам квартир та нежитлових приміщень, для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує правам власників.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.07.2018 відкрито провадження у справі №916/1130/18.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 у справі №916/1130/18 (суддя Щавинська Ю.М.) позовні вимоги задоволено повністю: визнано договір компенсації експлуатаційних витрат від 20.04.2017, укладений між ТОВ „Афродіта-2015" та ОСББ „КРІТ", недійсним з моменту укладення; стягнуто з ТОВ „Афродіта-2015" на користь ОСББ „КРІТ" 116522,56 грн безпідставно сплачених коштів, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3524 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що право на здійснення управління багатоквартирним будинком надано співвласникам із можливістю передання таких функцій або управителю, або об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, тому з огляду на те, що ТОВ „Афродіта-2015" не є ані виробником послуг, ані постачальником та не має статусу управителя, спірний договір, який за своєю правовою природою є договором про відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню будинку, не відповідає вимогам чинного законодавства та має бути визнаний недійсним. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Отже, у зв'язку з відсутністю законодавчо визначеного обов'язку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку узгоджувати обсяги споживання електричної енергії, сплачені штрафні санкції за перевищення таких лімітів повинні бути повернуті відповідачем на користь позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „Афродіта-2015" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 у справі №916/1130/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення помилково посилається на загальні норми законодавства про розпорядження майном, яке перебуває у спільній власності, оскільки спірний договір не передбачає здійснення розпорядження спільним майном членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Крім того, оспорюваний договір від ОСББ „КРІТ" підписано його головою правління, при цьому на момент підписання вказаного договору жодних обмежень щодо укладання таких правочинів в статуті позивача не існувало, як і не існувало законодавчих обмежень на укладання подібних договорів. Між тим на даний момент не існує жодного рішення загальних зборів ОСББ „КРІТ" про розірвання оспорюваного договору або про подачу позову про його розірвання. Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що згідно з пунктами 3.4, 3.5, 4.6, 4.7, 4.8 договору компенсації експлуатаційних витрат б/н від 20.04.2017 замовник зобов'язується оплачувати відшкодування експлуатаційних витрат, вносити авансові платежі за нежилі приміщення за користування електроенергією, сплачувати штрафи за перевищення споживання лімітів водо-, та електропостачання передбачені законодавством України. Вимога про внесення власниками офісів та нежитлових приміщень авансових платежів та сплата штрафів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності) власниками офісних та нежитлових приміщень- це загальна вимога АТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" для таких осіб, тому у випадку незгоди з діями останнього позивач повинен оскаржувати саме дії АТ "Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго".

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу б/н від 07.12.2018 (вх.№1307/18 від 14.12.2018), в якому висловив заперечення щодо її задоволення, посилаючись на те, що протиправне укладання договору компенсації експлуатаційних витрат б/н від 20.04.2017 позбавило позивача та власників квартир і нежитлових приміщень можливості укласти договір з ПАТ „Одесаобленерго" та отримувати електричну енергію за регульованими цінами. Натомість, оспорюваний договір поклав на ОСББ „КРІТ" та співвласників квартир багатоквартирного будинку обов'язок сплачувати за електричну енергію за комерційним тарифом, а також сплачувати штучно створені та непередбачені чинним законодавством штрафні санкції за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою від 17.12.2018 призначено справу №916/1130/18 до розгляду на 30.01.2019 об 11:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 продовжено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Афродіта-2015" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 у справі №916/1130/18 на термін, необхідний сторонам для мирного врегулювання спору та оголошено перерву в судовому засіданні до 13.02.2019 о 12:30 год.

У судовому засіданні 13.02.2019 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, повідомивши про неможливість мирного врегулювання спору; представник позивача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується підписом його повноважного представника на повідомленні суду від 30.01.2019 про наступне засідання суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

ОСББ „КРІТ" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (пункт 1 розділу І статуту ОСББ "КРІТ", затвердженого установчими зборами об'єднання, протокол №1 від 28.05.2016).

Зазначене об'єднання зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.06.2016, номер запису 15561020000058673.

20.04.2017 між ТОВ „Афродіта-2015" („виконавець") та ОСББ „КРІТ" („замовник") було укладено договір компенсації експлуатаційних витрат б/н (далі - договір б/н від 20.04.2017).

З пункту 1.1 договору б/н від 20.04.2017 вбачається, що цим договором регулюються правовідносини пов'язані із компенсацією виконавцю його витрат при експлуатації замовником багатоквартирного житлового будинку за адресою: 65012, Україна, м. Одеса, бульвар Французький, буд. 13А та його інженерних мереж (далі - об'єкт) та правовідносини сторін, пов'язані із користуванням об'єктом.

Об'єкт належить виконавцеві на праві володіння - виконавець є забудовником об'єкта, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у даному будинку не створено, міська рада своїм рішенням будь-якого балансоутримувача не призначала, отже виконавець фактично володіє об'єктом (пункт 1.2 договору б/н від 20.04.2017).

Відповідно до пункту 1.4 договору б/н від 20.04.2017 сторони домовились, що замовник відшкодовує виконавцю починаючи з дня підписання даного договору, експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням будинку та інженерних мереж будинку у належному стані згідно технічних нормативів (комплекс заходів).

У підпункті 1.5.1 пункту 1.5 договору б/н від 20.04.2017 визначено комплекс заходів з утримання будинку і прибудинкової території та інженерних мереж будинку, за які здійснюється компенсація замовником виконавцеві, а саме: підтримання інженерної інфраструктури будинку у справному стані, забезпечення будинку/квартири водопостачанням, водовідведенням, організація роботи аварійно-диспетчерської служби, електричною енергією, стоковідведенням, підтримання робочого стану ліфтового обладнання, підтримання санітарного стану будинку та при будинкової території, забезпеченням охорони, засобами зв'язку та телекомунікації.

Відповідно до пункту 3.1 договору б/н від 20.04.2017 до вартості компенсаційної плати за цим договором включається оплата за постачання холодної та гарячої води і водовідведення, витрати на електроенергію, витрати на охорону будинку та витрати на утримання будинку. Тарифи на зазначені експлуатаційні витрати визначаються відповідно до чинних тарифів, встановлених організаціями-постачальниками для виконавця. Замовник в свою чергу сплачує дані експлуатаційні витрати на розрахунковий рахунок виконавця транзитом, тобто замовник перераховує відповідні платежі виконавцю, які він отримує на свій розрахунковий рахунок від власників квартир/нежитлових приміщень, які розташовані на об'єкті та на які оформлено право власності.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним договору б/н від 20.04.2017.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем за допомогою належних засобів доказування наявності тих обставин і підстав, з якими закон пов'язує недійсність договору.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком Господарського суду Одеської області з огляду на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулюються Цивільним кодексом України та спеціальними Законами України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Статтею 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою, другою статті 369 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" також визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Водночас, зазначеною нормою передбачено: якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

За змістом приписів статей 12, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління, якщо функції з управління будинком за рішенням загальних зборів об'єднання не передано управителю. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, з моменту державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та в разі відсутності рішення зборів об'єднання про передачу функцій з управління будинком іншій особі, такі функції переходять до об'єднання.

Статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право:

-задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

-визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

-виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Починаючи з 15.06.2016 (дня державної реєстрації) ОСББ „КРІТ" набуло повної цивільної правоздатності, щодо реалізації повноважень, передбачених статутом об'єднання.

Правомірність реєстрації вказаної юридичної особи підтверджується внесенням об'єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідна виписка з цього реєстру наявна у матеріалах справи).

Створення в багатоквартирному будинку по Французькому бульвару, 13А у місті Одесі ОСББ „КРІТ" є підтвердженням факту надання власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ статуту позивача метою створення ОСББ „КРІТ" є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до пункту 1.2 Правил управління будинком, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009, управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ статуту ОСББ "КРІТ" завданням та предметом діяльності об'єднання є:

-забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;

-забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

-сприяння співвласникам в отримані житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами;

-забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі багатоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом, офісними приміщеннями і приміщеннями громадського призначення, відповідно до якого 20.04.2017 з балансу ТОВ „Афродіта-2015" на баланс ОСББ „КРІТ" було передано житловий будинок за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А.

Зазначена обставина не заперечується відповідачем, який у своїх письмових поясненнях, наданих щодо виникнення права володіння багатоквартирним будинком та його інженерними мережами в м. Одесі, бульвар Французький, 13А, зазначив, що на теперішній час не є балансоутримувачем багатоквартирного будинку та його інженерних мереж, оскільки 20.04.2017 майновий комплекс "Багатоквартирний житловий будинок з мансардним поверхом, офісними приміщеннями і приміщеннями громадського призначення" за вищевказаною адресою був переданий ОСББ „КРІТ".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд- власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що з урахуванням створення співвласниками житлового будинку ОСББ „КРІТ" правовідносини щодо укладання договорів на постачання житлово-комунальних послуг є в даному випадку сферою відповідальності виключно позивача.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що в матеріалах справи відсутні рішення власників квартир щодо наділення відповідача функціями управителя.

Крім того, за результатами дослідження матеріалів справи судовою колегією встановлено, що 01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Технічне об'єднання „ДЮК" (далі-ТОВ „Технічне об'єднання „ДЮК", „довіритель") та ТОВ „Афродіта-2015" („повірений") укладено договір б/н від 01.12.2015, за умовами якого повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя вчинити дії визначені у пункті 1.2 даного договору (далі- договір б/н від 01.12.2015).

Пунктами 1.2, 1.3 договору б/н від 01.12.2015 передбачено проведення компенсації за експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням будинку та інженерних мереж будинку, який знаходиться за адресою: 65012, Україна, м. Одеса, бульвар Французький, буд. 13А. До експлуатаційних витрат входять: постачання природного газу, електропостачання, технічне обслуговування ліфтів, транспортування газу, послуги водопостачання та послуги водовідведення.

Із змісту акту приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку з мансардним поверхом, офісними приміщеннями і приміщеннями громадського призначення від 21.04.2016 вбачається, що ТОВ „Технічне об'єднання „ДЮК" було передано житловий будинок за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А, на баланс ТОВ „Афродіта-2015".

Таким чином, відповідно до зазначених документів, житловий будинок з мансардним поверхом, офісними приміщеннями і приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А, перебував на балансі відповідача з 21.04.2016 по 19.04.2017, оскільки 20.04.2017 житловий будинок був переданий на баланс позивача.

Наявна у матеріалах справи копія договору №697 від 10.01.2017 з додатками, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі - ПАТ „ЕК „Одесаобленерго", „постачальник") та ТОВ „Технічне об'єднання „ДЮК" („споживач"), свідчить про існування правовідносин між вказаними особами, відповідно до яких постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, у тому числі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А.

В оспорюваному договорі б/н від 20.04.2017 (пункт 1.2) зазначено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, 13А, належить ТОВ „Афродіта-2015" на праві володіння та він є забудовником даного будинку. Проте у договорі відсутні будь-які посилання на те, що ТОВ „Афродіта-2015" укладає договір від імені ТОВ „Технічне об'єднання „ДЮК" на підставі договору доручення щодо компенсації експлуатаційних витрат б/н від 01.12.2015.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не доведено належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами наявність у скаржника права володіння багатоквартирним житловим будинком за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, 13А, та не надано доказів того, що він є забудовником вказаного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець- суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

ТОВ „Афродіта-2015" безпосередньо жодних послуг, пов'язаних з обслуговуванням будинку, не надає, що свідчить також про невідповідність оспорюваного договору не лише наведеним вище приписам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а й Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням наведених норм закону, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що створення в багатоквартирному будинку, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 13А, ОСББ „КРІТ" та прийняття рішення про передачу йому багатоквартирного будинку в управління житлового будинку є підтвердженням факту надання власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ „КРІТ" щодо управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку.

Отже, враховуючи створення співвласниками житлового будинку ОСББ „КРІТ", фактично правовідносини щодо укладання договорів на постачання житлово-комунальних послуг є в даному випадку сферою відповідальності виключно позивача, при цьому жодних рішень власниками квартир щодо наділення відповідача функціями управителя не приймалось.

Враховуючи надане законом право на здійснення управління багатоквартирним будинком співвласникам із можливістю передання таких функцій або управителю або об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, приймаючи до уваги, що ТОВ „Афродіта-2015" не є ні виробником послуг, ні постачальником, та не має статусу управителя, власника або володільця, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірний договір б/н від 20.04.2017 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.

Стосовно вимог ОСББ „КРІТ" щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 116522,56 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи зазначену норму та наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт перерахування позивачем скаржникові на виконання договору б/н від 20.04.2017 116 522,56 грн (том І а.с.85-91), місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено і позовну вимогу про стягнення зазначеної суми.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-2015" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 у справі №916/1130/18 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта-2015".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.02.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя М.А. Мишкіна