Постанова

від 06.02.2019 по справі 910/7476/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. Справа№ 910/7476/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09.1-04.1/1547/18 від 06.11.2018) Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018

у справі №910/7476/18 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Характерники"

до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу - Філії "Авангард" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 570 345,84 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з'явились

від відповідача - Палійчук В.О., довіреність № 1 від 10.09.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Характерники" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу - Філії "Авангард" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 554 975,63 грн, з яких: заборгованість за надані послуги охорони у розмірі 543200,00 грн, пеня у розмірі 10820,43 грн, 3% річних у розмірі 955,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № 01-01/2018/ФА від 01.01.2018 в частині оплати вартості наданих послуг з охорони. Також на суму заборгованості позивачем у відповідності до п. 5.9 договору нараховано пеню, а на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційні і три відсотки річних.

13.08.2018 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 571356,30 грн, з яких: заборгованість за надані послуги охорони у розмірі 526600,00 грн, пеня у розмірі 37472,37 грн, інфляційні збитки 3999,68 грн та 3% річних у розмірі 3284,25 грн. Вказана заява прийнята судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 (повний текст рішення складено 21.09.2018) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу - Філії "Авангард" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Характерники" основну заборгованість у розмірі 525600 грн 00 коп., пеню у розмірі 36384 грн 78 коп., 3% річних у розмірі 3197 грн 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 2593 грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 8515 грн 84 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та встановлення обставин неналежного виконання зобов'язань з оплати наданих послуг охорони, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних судом першої інстанції здійснено їх перерахунок та, у зв'язку з невірним зарахуванням позивачем часткових оплат, позов в цій частині задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард", 09.10.2018 подав апеляційну скаргу (вх. №09.1-04.1/1547/18 від 06.11.2018), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/7476/18 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповним дослідженням усіх обставин справи в їх сукупності. Так, апелянт стверджує, що позивачем не було підтверджено факт наявності заборгованості за надані послуги з охорони. Також, за доводами відповідача, пред'явлення позову у даній справі є передчасним, оскільки позивачем не було дотримано досудового порядку врегулювання спору.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишено без руху у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх. №09.1-04.1/1547/18 від 06.11.2018) Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/7476/18. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, та учасникам справи - заяв, клопотань, пояснень протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

20.12.2012 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Характерники" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, позивач зауважує, що факт надання відповідачу послуг з охорони підтверджується представленими до матеріалів справи актами здачі-приймання наданих послуг за січень-червень 2018, які підписані відповідачем без будь-яких зауважень чи заперечень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 справу №910/7476/18 призначено до розгляду на 24.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 розгляд справи на підставі ст. ст. 202, 216 ГПК України відкладено на 06.02.2019 у зв'язку з неявкою відповідача (апелянта).

Представник позивача в судове засідання 06.02.2019 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника про відкладення розгляду справи. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даного учасника справи не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про судовий розгляд справи в апеляційній інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Характерники (охоронне агентство або охорона за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством Агрохолдинг Авангард в особі відокремленого підрозділу - Філії Авангард Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА (надалі - Договір), згідно якого охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до Договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим Договором плату (а.с. 11-30).

У відповідності до п.п. 2.2 - 2.4 Договору об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною. Охорона об'єкта здійснюється згідно дислокації (додаток №1 до Договору), інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток №2) та положень даного Договору. Додаток №1 та Додаток №2 підписуються замовником та охоронним агентством разом з Договором. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін укладанням додаткових угод до Договору.

За змістом п. 3.1 Договору охорона зобов'язана організувати та забезпечити цілодобову охорону об'єкту згідно положень даного Договору шляхом: контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна замовника (в тому числі, ТМЦ), що на ньому зберігається; здійснення на об'єкті охорони затвердженого замовником перепускного режиму, при цьому не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт охорони, несанкціонованого перебування його працівників та відвідувачів; контролю за ввезенням та вивезенням (внесенням та винесенням) товарно-матеріальних цінностей на територію об'єкта згідно із порядком, встановленим замовником тощо.

Разом із Договором сторонами підписано Дислокацію постів об'єкту охорони Філії Авангард ПАТ Агрохолдинг Авангард , що знаходиться за адресою: 77450, с. Загвіздя, вул. Підгірка, Тисменицький район, Івано-Франківська область (додаток 1 до Договору), в якій погоджено перелік об'єктів та інших товарно-матеріальних цінностей, які входять до складу поста охорони і здаються під охорону, та час роботи охорони.

Договір, згідно з п. 10.1, набирає чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018.

01.01.2018 сторонами підписано акт прийняття об'єкту під охорону, в якому наведено перелік приміщень, переданих під охорону (а.с. 31).

Відповідно до п. 7.1, п. 7.2 Договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 29,50 грн. Вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об'єкті охорони протягом місяця 9 умовних охоронників на добу (фактична кількість забезпечених цілодобових постів) згідно дислокації постів, а також наявної фактичної кількості охоронників в черговій зміні, виходячи із полуторного складу кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% відсотковим наповненням.

В п. 7.3 Договору сторонами узгоджено, що загальна сума щомісячної плати за даним Договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об'єкті охорони (29,50 грн/год), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (9), та складає 194400,00 грн без ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши зміст договору № 01-01/2018/ФА від 01.01.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Характерники" (позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу - Філії "Авангард" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (відповідач у справі), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, правове регулювання якого здійснюється за правилами норм Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Так, згідно ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату .

В п. 7.4 Договору сторонами узгоджено, що оплата щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним.

Пунктом 7.5 Договору визначено, що охоронне агентство зобов'язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов Договору. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в період з січня по червень 2018 надавались послуги з охорони, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 31.01.2018 на суму 194400,00 грн, №ОУ-00000011 від 28.02.2018 на суму 194400,00 грн, №ОУ-00000018 від 31.03.2018 на суму 194400,00 грн, №ОУ-00000023 від 30.04.2018 на суму 194400,00 грн, №ОУ-00000030 від 31.05.2018 на суму 194400,00 грн, №ОУ-00000035 від 30.06.2018 на суму 194400,00 грн (а.с. 33-37). Загальна сума отриманих відповідачем послуг з охорони становить 1 166 400,00 грн. Вказані акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств. Претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідачем не заявлено.

Таким чином, дослідження наявних в матеріалів справи доказів дає підстави для висновку, що підписання замовником (відповідачем у справі) вищенаведених актів здачі-прийняття фіксується факт здійснення господарської операції з надання охоронних послуг. А відтак, є підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення їх оплати. Доводи апеляційної скарги щодо недоведення позивачем належними і допустимими доказами факту виконання ним свої договірних зобов'язань з охорони відхиляються судовою колегіє як необґрунтовані, оскільки спростовуються представленими до матеріалів справи документами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач за отримані послуги з охорони розрахувався частково, сплативши 640 800 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку позивача (а.с. 118-122). Інших доказів в спростування обставин наявності заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду , крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Оскільки матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих охоронних послуг, а відповідачем, в порядку ст. 74 ГПК України, зворотного не доведено, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА від 01.01.2018 за послуги, надані у період з 01.01.2018 по 31.06.2018, у розмірі 525600,00 грн.

Місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи вірно встановлено, а відповідачем належними і допустимим доказами не спростовано того, що у встановлений договором строк ним обов'язку по перерахуванню коштів не виконано, а відтак, відповідач є таким, що порушив договірні зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг з охорони.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору, замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених обставин порушення відповідачем договірних зобов'язань з оплати охоронних послуг, а також з огляду на те, що призначення платежу за частковими проплатами визначено відповідачем без конкретизації відповідного місяця, на оплату якого вносився платіж, місцевим господарським судом цілком правомірно було здійснено перерахунок штрафних санкцій та інфляційних, 3% річних, за результатами чого прийнято вірне рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 36384,78 грн та 3% річних у розмірі 3197,76 грн за період з 01.03.2018 по 10.08.2018, інфляційні втрати у розмірі 2593,60 грн.

Твердження апелянта щодо передчасності звернення позивача з даним позовом не заслуговують уваги, оскільки чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов'язань контрагентом без попереднього пред'явлення йому претензії. Обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує (аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі 1-2/2002). До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що договір № 01-01/2018/ФА від 01.01.2018 не містить чітких вказівок на обов'язковість застосування сторонами досудового порядку врегулювання спору, передбаченого ст. 19 ГПК України.

Таким чином, доводи апелянта в частині неповного з'ясування усіх обставин справи при постановленні оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку даної справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі № 910/7476/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі № 910/7476/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі № 910/7476/18 залишити без змін.

3. Справу № 910/7476/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови 18.02.2019