Постанова

від 13.02.2019 по справі 5023/5782/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. Справа № 5023/5782/11

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

секретар судового засідання - Єлфімова Ю.О.

за участю:

від апелянта - Казанська Р.Т.

від кредиторів - не з'явилися

від боржника - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" (вх. №49 Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11 (суддя - Міньковський С.В., постановлену в м. Харків о 14:57 год., повний текст складено 17.12.18р.)

за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" про заміну кредитора

в межах справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця Діхтяренко Світлани Федорівни, м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі №5023/5782/11 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Дінейро Фінанс" про заміну кредитора.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ "Дінейро Фінанс" не доведено належними та допустимими доказами переходу від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" (далі за текстом - ТОВ "ФК "Форінт") права вимоги до ТОВ "Дінейро Фінанс" , тому відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у справі № 5023/5782/11.

Суд першої інстанції послався на те, що ТОВ "Дінейро Фінанс" не зазначено, на яку суму заборгованості перейшло право вимоги за договором відступлення права вимоги від 27.09.2018р., та не надано належних та допустимих доказів переходу прав вимоги за укладеними договорами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11, в якій просило її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву ТОВ "Дінейро Фінанс".

Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апелянт посилається на те, що фактично є четвертим правонаступником первісного кредитора (ПАТ Райффайзен Банк Аваль змінено на ПАТ Кристалбанк , який змінено на ТОВ ФК Форінт ), однак обсяг прав вимоги до ФОП Діхтяренко С.Ф. та обсяг прав за договорами поруки є однаковим за усіма договорами і є незмінним для всіх правонаступників, а права за договорами іпотеки жодному з правонаступників не передавалися.

Апелянт вважає, що ним було подано до суду першої інстанції вичерпний перелік документів, які, на його думку, свідчать про здійснення правонаступництва належним чином.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.,суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2019р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11, розгляд справи призначено на 13.02.2019р.

Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.

У зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. на дату розгляду апеляційної скарги, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Стаття 269 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Діхтяренко С.Ф.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.09.2011 р. ФОП Діхтяренко С.Ф. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р. (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016 р. ліквідатором банкрута ФОП Діхтяренко С.Ф. призначено арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.18 р. звільнено арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та призначено нового ліквідатора арбітражного керуючого Шубу В.І.

Відповідно до пункту 11 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (у редакції, яка набула чинності 19 січня 2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р. (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Дінейро Фінанс" про заміну сторони правонаступником, в якій просило суд здійснити заміну кредитора у справі № 5023/5782/11 про банкрутство ФОП Діхтяренко С.Ф, а саме -ТОВ "ФК "Форінт" на його правонаступника - ТОВ "Дінейро Фінанс".

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони до іншої особи в зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Законодавством не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство.

Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Тобто законодавством передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших, передбачених законом, випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Тобто процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правовідношення та випливає з юридичних фактів правонаступництва. У зв'язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд, виходячи з положень статей 86, 233, 237, 238 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції), статей 1, 14, 15 Закону про банкрутство має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів. Вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного (первісних кредиторів у випадку декількох відступлень прав вимоги) або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування (погасилися), внаслідок чого кількість голосів кредиторів може не відображати реального пасиву конкурсних вимог до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2011 р. до суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання грошових вимог до банкрута у розмірі 15 828 457,57 грн, які виникли на підставі наступних угод:

- генеральна кредитна угода №07-01-21-08 від 08.02.2008 р., укладена між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Діхтяренко Світланою Федорівною. В межах даної генеральної кредитної угоди 08.02.2008 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Діхтяренко Світланою Федорівною було укладено кредитний договір №010-1/07-01-0102-08; майновим поручителем за вищенаведеною генеральною кредитною угодою є фізична особа Діхтяренко Світлана Федорівна, згідно договорів поруки №07-01-22/1-08 від 08.02.2008р.

- генеральна кредитна угода №07-01-22-08 від 08.02.2008 р., укладена між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Діхтяренко Світланою Федорівною. В межах даної генеральної кредитної угоди 08 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Діхтяренко Світланою Федорівною було укладено кредитний договір №010-2/07-01-0103-08.

Також, 21.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазова Техніка" було укладено генеральну кредитну угоду №02-01-8-08.

В межах даної генеральної кредитної угоди 21 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Акціонерним товариством закритого типу "Харківмаш" укладено кредитні договори №010-1/02-01-82-08 та №010-1/02-01-83-08.

Майновим поручителем за вищенаведеними кредитними договорами є фізична особа Діхтяренко Світлана Федорівна, згідно договору поруки №12/07-01/0325 від 26.06.2009р.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за вищенаведеними генеральними угодами між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою Діхтяренко Світланою Федорівною було укладено договори іпотеки №12/07-01/0346 від 26.06.2009р., №07-01-22/1-08 від 08.02.2008р., №12/07-01/0345 від 26.06.2009р.

Грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на суму 15828467,57 грн. розглянуто та визнано ліквідатором боржника в порядку, встановленому ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла на дату розгляду цих грошових вимог.

Як вбачається з доказів справи, в межах ліквідаційної процедури фізичної особи - підприємця Діхтяренко С.Ф. було реалізовано майно банкрута та здійснено часткове задоволення заборгованості перед заставним кредитором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 111213,07 грн (ухвала господарського суду Харківської області від 29.10.12р.).

Залишок незадоволеної кредиторської заборгованості складає 15717254,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2017 р. у справі №5023/5782/11 здійснено заміну кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Форінт" на суму заборгованості 15 717 254,50 грн.

З мотивувальної частини ухвали господарського суду Харківської області від 09.11.2017 р. вбачається, що 24.05.17 р. між кредитором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "КристалБанк" було укладено договір факторингу, згідно з яким відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами 010-1/02-01-82-02 від 21.07.08 р., № 010-1/02-01-83-08 від 21.07.08 р.,укладених в рамках генеральної кредитної угоди № 02-01-8-08 від 21.07.08 р., за кредитним договором №010-2/07-01-0103-08 від 08.02.08 р., укладеним в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-22-08 від 08.02.08 р., за кредитним договором №010-1/07-01-0102-08 від 08.02.08 р., укладеним в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-21-08 від 08.02.08 р., укладеними між банком та боржником.

Також, відповідно до договору відступлення прав за договорами поруки б/н від 25.05.17р., до ПАТ "КристалБанк" перейшли права за договором поруки № 12/07-01/0325 від 26.06.09р., укладеним в забезпечення виконання зобов'язань позичальників АТЗТ "Харківмаш", ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" за кредитним договором №010-1/02-01-82-08 від 21.07.08 р., кредитним договором № 010-1/02-01-83-08 від 21.07.08, що укладені відповідно до генеральної кредитної угоди №02-01-8-08 від 21.07.08.

В подальшому, згідно з договором факторингу від 25.05.17 р., укладеного між ПАТ "КРИСТАЛБАНК" та ТОВ "ФК "Форінт", ТОВ "ФК "Форінт" отримало всі права вимоги до боржника:

- за генеральною кредитною угодою № 07-01-22-08 від 08.02.08 р., за кредитним договором №010-2/07-01-0103-08 від 08.02.08 р., на суму 91567,24 доларів США основної заборгованості, 11031,06 дол. США нарахованих процентів за користування кредитом, 702,50 грн - штрафних санкцій;

- за генеральною кредитною угодою № 07-01-21-08 від 08.02.08 р., за кредитним договором №010-1/07-01-0103-08 від 08.02.08 р., на суму 55675,25 доларів США основної заборгованості, 11552,56 дол. США нарахованих процентів за користування кредитом, 686,44 грн - штрафних санкцій;

Для розгляду клопотання про заміну ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Форінт", заявник також надав до суду першої інстанції договір відступлення прав за договорами поруки від 25.05.17 р., в якому ФОП Діхтяренко С.В. є поручителем за виконання зобов'язань АТЗТ "Харківмаш" та ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазова техніка", відповідно до договору поруки №12/07-01/0325 від 26.06.09

Суд першої інстанції в ухвалі від 09.11.2017 р. у справі №5023/5782/11 дійшов висновку про те, що ТОВ "ФК "Форінт" на підставі укладеного договору факторингу від 25.05.2017р. та договору відступлення прав за договорами поруки від 25.05.17 р., отримало право вимоги до банкрута на суму заборгованості 15 717 254,50 грн.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До заяви ТОВ "Дінейро Фінанс" про заміну кредитора у справі №5023/5782/11 на його правонаступника, за результатом розгляду якої прийнято оскаржуваний процесуальний документ, надано копії: договору факторингу №27092018/53Ф, укладеного 27.09.2018 р. між ТОВ "ФК "Форінт" та ТОВ "ФК "Алькор Інвест"; договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 р., укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ТОВ "Дінейро Фінанс" (сторінки договору - 1 ,2, 3 та 6, додатки до договору - №1, №2, №3, №5, №6).

Згідно додатку № 1 до договору відступлення права вимоги від 27.09.2018 р. "Реєстр боржників" одним з боржників, право вимоги до якого було відступлено, є ФОП Діхтяренко С.Ф.

З договору факторингу №27092018/53Ф, укладеного 27.09.2018 р. вбачається, що ТОВ "ФК "Форінт" (Клієнт) та ТОВ "ФК "Алькор Інвест" (Фактор), в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, визначили, що Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити Фактору право вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов'язання, які були передані за договором факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. виникли, зокрема, за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Діхтяренко С.В., №010-2/07-01-0103-08 від 08.02.08р., в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-22-08 від 08.02.08р., за кредитним договором №010-1/07-01-0102-08 від 08.02.08р. в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-21-08 від 08.02.08р.

Стаття 11 ЦК України встановлює підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Таким чином, за вищевказаними договорами ТОВ "ФК "Форінт", а в подальшому ТОВ "ФК "Алькор Інвест", набувають права первісного кредитора (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у зобов'язанні, зокрема, за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За положеннями ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності: банківська діяльність, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Також, статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються, зокрема, такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; факторинг; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою цієї статті. Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Фінансовим установам заборонено залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника (стаття 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

З огляду на вимоги ст.514 ЦК України, оскільки новим кредитором набуто право вимоги за договором банківського кредиту (ст. 1054 ЦК України), то така особа, як новий кредитодавець, повинна мати дозвіл (ліцензію) на надання фінансових послуг з кредитування.

Отже, особа, яка набуває прав кредитора у кредитних правовідносинах повинна мати тотожну правосуб'єктність з особою, від якої таке право набуто (наявність дозволу на здійснення діяльності, ліцензії тощо).

При цьому, у даному випадку, для визначення характеру спірних правовідносин вирішальним є саме зміст та сутність набутого новим кредитором зобов'язання (повернення кредиту), а не шлях (правові підстави), за яким це зобов'язання таким кредитором набуто (за допомогою укладення договорів доручення, комісії, цесії тощо).

Судом апеляційної інстанції з Державного реєстру фінансових установ встановлено, що ТОВ "ФК "Алькор Інвест" має ліцензію Нацкомфінпослуг щодо права на здійснення таких фінансових послуг, як надання послуг з факторингу, проте у ТОВ "ФК "Алькор Інвест" відсутня ліцензія (дозвіл) щодо права надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази, що станом на час укладання договорів відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Алькор Інвест" мало право на здійснення фінансових послуг - надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на дату укладення договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. мало достатній обсяг правоздатності.

Крім того, розділом 3 договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. встановлено порядок розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.3.1 договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. в день укладання договору фактор зобов'язаний сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування коштів у сумі 1403000,00 грн. на банківський рахунок клієнта.

В свою чергу пунктом 3.4. встановлено, що розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнта за цим договором (передачу фактором у розпорядження клієнта грошових коштів згідно п.3.1. договору) становить 100,00 грн., що сплачується клієнтом протягом 10 робочих днів з дати відступлення прав вимоги на

банківський рахунок Фактора.

В додатках №1-3 до договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. сторони погодили реєстр кредитних операцій до відступлення, реєстр відступлених прав вимоги та реєстр договорів забезпечення, зокрема, щодо відступлення прав вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Діхтяренко С.В., №010-2/07-01-0103-08 від 08.02.08 р., укладеним в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-22-08 від 08.02.08 р., за кредитним договором №010-1/07-01-0102-08 від 08.02.08р., укладеним в рамках генеральної кредитної угоди № 07-01-21-08 від 08.02.08р., та відступлення прав за договорами поруки №12/07-01/0325 від 26.06.09.

В підтвердження виконання сторонами п.3.1 договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р., до матеріалів справи додано копію платіжного доручення №447 від 27.09.18р. на суму 1403000,00 грн.

Доказів оплати послуг фактора за надання фінансування клієнта за цим договором (передачу фактором у розпорядження клієнта грошових коштів згідно п.3.1. договору), передбаченої п. 3.4 договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. у сумі 100,00 грн., до матеріалів справи не додано.

Відповідно до п.4.2.1, 4.4.2 договору факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. клієнт зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати повної сплати фактором клієнту суми фінансування передати фактору документи, що підтверджують право вимоги, шляхом підписання з фактором актів прийому-передачі, а фактор, в свою чергу, зобов'язаний прийняти документи за актом прийому-передачі, підписати акт прийому-передачі в дату відступлення прав вимоги за умови фактичної передачі документів клієнтом.

Вищезазначених актів прийому-передачі за договором факторингу №27092018/53Ф від 27.09.2018р. до матеріалів справи не додано.

В подальшому, між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ТОВ "Дінейро Фінанс" 27.09.2018р. укладено договір відступлення права вимоги № б/н від 27.09.2018 року.

Договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № б/н від 27.09.2018 року був укладений у простій письмовій формі.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору на умовах, встановлених цим договором первісний кредитор (ТОВ "ФК "Алькор") передає новому кредитору (ТОВ "Дінейро Фінанс") за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (Портфель заборгованості).

Відповідно до реєстру боржників (додаток №1 до договору відступлення права вимоги від 27.09.18 р.) до нового кредитора переходить право вимоги до ФОП Діхтяренко С.Ф. за генеральною кредитною угодою №07-01-21-08 від 08.02.2008 р. та за генеральною кредитною угодою №07-01-22-08 від 08.02.2008 р.

Відповідно до переліку договорів поруки (додаток №5 до договору відступлення права вимоги від 27.09.18 р.) до нового кредитора переходить право вимоги до Діхтяренко С.Ф. за договором поруки.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ "Дінейро Фінанс" до суду першої інстанції надало копію договору відступлення права вимоги від 27.09.18 р. з додатками №1, 2, 3, 5, 6, тобто не в повному обсязі.

Зокрема, відсутні 4-5 аркуші договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року з пунктами з 4.3. по 8.8. вказаного договору та додаток №4 до договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року, про що було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному процесуальному документі.

До апеляційної скарги апелянтом додано копію договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року, зокрема, з відсутніми в матеріалах справи сторінками 4-5 з пунктами з 4.3. по 8.8 договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 13.02.2019р. оглянуто оригінал договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року з додатками, крім додатку №4 (зафіксовано за допомогою звукозаписувального технічного засобу судового засідання від 13.02.2019р).

Пунктом 5.1. договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року встановлено, що в дату відступлення прав вимоги за кредитними договорами згідно умов договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов'язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання-передачі за формою згідно додатку №4 до договору.

Акт приймання-передачі за формою згідно додатку №4 до договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року до матеріалів справи заявником не додано.

Таким чином, судовою колегією у судовому засіданні 13.02.2019р. оглянуто надані представником заявника оригінал договору відступлення права вимоги б/н від 27.09.2018 року з додатками та встановлено, що додаток № 4 (акт приймання-передачі до договору) відсутній.

Посилання апелянта на те, що обсяг прав вимоги первісного кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ФОП Діхтяренко С.Ф. є однаковим за усіма договорами і є незмінним для всіх правонаступників у справі про банкрутство ФОП Діхтяренко С.Ф., є необгрунтованими, оскільки до матеріалів справи, відповідно до приписів ст.ст. 73-80 ГПК України, не додано доказів, на яку суму ТОВ "Дінейро Фінанс" стало правонаступником ТОВ "ФК "Форінт" у справі про банкрутство ФОП Діхтяренко С.Ф., а також належними та допустимими доказами не підтверджено переходу права вимоги від ТОВ "ФК "Форінт" до ТОВ "Дінейро Фінанс".

З огляду на оцінку доказів апеляційним судом щодо непідтвердження за сукупністю поданих новим кредитором ТОВ "Дінейро Фінанс" доказів в обґрунтування набуття прав конкурсного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та переходу до ТОВ "Дінейро Фінанс" права вимоги від ТОФ "ФК "Форінт" у справі про банкрутство ФОП Діхтяренко С.Ф. за наслідком укладення ряду договорів: факторингу та відступлення права вимоги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Дінейро Фінанс" про заміну сторони правонаступником.

За таких обставин, доводи апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінейро Фінанс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 5023/5782/11 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.02.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов