Постанова

від 18.02.2019 по справі 904/4681/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.02.2019 року          м.Дніпро         Справа №  904/4681/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)                                                                                                 суддів:  Антонік С.Г., Іванова О.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «Промтел» на рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене суддею Васильєвим О.Ю. 04.01.2019 року  у справі № 904/4681/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”,   м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтел”, м. Кривий Ріг   про стягнення 8 761,31грн. ВСТАНОВИВ:       Позивач – ПАТ “Кривбасзалізрудком”   звернувся до ТОВ “Промтел” (відповідач) із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 8 761,31грн., з яких 8 035,86грн.- основна заборгованість за договором оренди, 668,92грн. – пеня та 56,53грн. - три відсотки річних.   Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  04 січня 2019 року  у справі № 904/4681/18  позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд стягнув  з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтел” (50069, м. Кривий Ріг, пр. Героїв підпільників, буд. 36, прим.3, код ЄДРПОУ 32264755) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 00191307) : 8 035,86 грн. –заборгованості; 668,92грн. -  пені;  56,53грн. – 3% річних та 1 762, 00грн. - витрат на сплату судового збору.           Не погодившись з рішенням суду, відповідач - ТОВ “Промтел” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.   Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.  Зокрема, апелянт  посилається на те, що  ним за актом приймання-передачі   від 07.05.2018 року повернуто позивачу частину орендованого майна, проте від прийняття  іншої частини  позивач ухиляється і безпідставно нараховує орендну плату  за  це майно по 30.09.2018 року, тобто, за період, коли ТОВ «Промтел» фактично не користувалось об'єктом оренди. Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування  рішення суду та відмови у позові. Відповідно до частин 1, 10     ст. 270 Господарського процесуального кодексу України     у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.     Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.    В даному спорі ціна позову становить 8 761,31 грн., що менше від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2019 ця сума дорівнює 192100 грн.), отже, справа в суді апеляційної інстанції підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.      Відповідно до ч. 13     ст. 8 Господарського процесуального кодексу України     розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.         Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 904/4681/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтел” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019 року.       Розгляд апеляційної скарги визначено провести          відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.                                    Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга          не підлягає задоволенню з огляду на наступне.           Звертаючись до ТОВ “Промтел” із позовом  про стягнення заборгованості у розмірі 8 761,31грн., з яких 8 035,86грн.- основна заборгованість , 668,92грн. – пеня та 56,53грн. - три відсотки річних ), позивач - Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”  посилався  на порушення   відповідачем  зобов'язання за договором оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16р. щодо своєчасної оплати орендних платежів.               Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в період дії договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16р. та додаткових угод №2 від 06.02.18р., №3 від 13.06.18р. позивач надав  відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 8035,86грн., які залишились несплаченими відповідачем, що у  відповідності до   пункту 8.3  договору,   також є підставою для нарахування та стягнення пені у розмірі 668,92грн. та згідно ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 56,63грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що 05.02.16р. між ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” ( орендодавець) та ТОВ “Промтел” ( орендар) укладено договір оренди  нерухомого майна №124, за умовами якого   орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування обладнання автоматичної телефонної станції АТС-26 у кількості 3 одиниці за переліком згідно додатку №2 до цього договору, що є власністю орендодавця. Пунктом 1.2 договору визначено, що балансова (залишкова) вартість майна станом на 01.01.16р. становить 65170,00грн. Майно передається в оренду з метою надання телекомунікаційних послуг за основним видом діяльності відповідно до ліцензії. Передача майна в оренду оформлюється актом приймання-передачі. Орендар вступає в строкове платне користування орендованим майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі орендованого майна (а.с.6-8). Згідно з п.3.1 договору: договір оренди діє протягом одного року з дати передачі майна в оренду згідно акту приймання-передачі. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, повній оплаті за договором та за заявою орендаря щодо продовження терміну дії договору, він може бути продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідно до п.4.1 договору та протоколу узгодження розбіжностей від 17.03.16р. (а.с.13), розмір місячної орендної плати за користування складає 1   467,60грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства. Орендар здійснює сплату орендної плати не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом 100% попередньої оплати. Плата за перший місяць оренди здійснюється орендарем протягом трьох банківських днів з дати підписання акта приймання-передачі. Остаточний розрахунок орендар здійснює в 15 денний термін з дати виписки рахунку (пункт 4.2 договору). Пунктом 4.7 договору, підставою, яка підтверджує виконання орендодавцем всіх послуг, пов'язаних з оренди, є виставлені рахунки-фактури на їх оплату та акти наданих послуг. Орендодавець до 2-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги, готує і підписує у 2 примірниках акти наданих послуг та передає їх на затвердження орендарю. Згідно з п.7.1 договору, майно вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Згідно з       статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч. 1, 5       ст. 762 Цивільного кодексу України       за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до         статті 509 ЦК України        зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)        зобов'язана         вчинити        на        користь        другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.         Зобов'язання виникають з підстав, встановлених         статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Судом встановлено, що на виконання умов договором оренди №124 від 05.02.16р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно за переліком (кабель ТПП 10Х2, лінія зв'язку до дренажної насосної, кабельна мережа) загальною балансовою вартістю 65       170 грн., що   підтверджується підписаним сторонами 02.01.16р. актом приймання-передачі майна за договором оренди обладнання АТС – 26 №124 від 05.02.16 (а.с.22). 26.01.17р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 р. , згідно зі змістом якої сторони дійшли згоди щодо продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 до 31.12.17 включно. Крім того, викладено п.4.1 договору №124 від 05.02.16, в наступній редакції: “розмір орендної плати за користування складає 1       614,36 без ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства . Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та застосовується до відносин, які виникли між сторонами з 01.01.17р.      06.02.18р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 , згідно зі змістом якої сторони дійшли згоди щодо продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 до 31.12.18р. включно. Крім того, викладено п.4.1 договору №124 від 05.02.16, в наступній редакції: “розмір орендної плати за користування обладнанням складає 2       130,95грн., в тому числі ПДВ – 355,16грн. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства (а.с.16 зворот)”. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та застосовується до відносин, які виникли між сторонами з 01.01.18. В період дії договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16р. орендарем повернуто, а орендодавцем прийнято частини майна з оренди за переліком (лінія зв'язку до дренажної насосної) балансовою вартістю 24      506,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 07.05.18 за договором оренди обладнання АТС – 26 №124 від 05.02.16 (а.с.21).   У зв'язку з поверненням частини орендованого майна, сторонами 13.06.18р. укладено додаткову угоду №3 до договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 р. , згідно якої  п.1.1 договору викладено в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - обладнання автоматичної телефонної станції АТС-26 у кількості 2 одиниці за переліком згідно додатку №2 до цього договору, що являється власністю орендодавця. Пункт 1.2 викладено в наступній редакції: “Балансова (залишкова) власність майна станом на 01.05.18 складає 27       983,00грн. Пункт 4.1 викладено в наступній редакції: “Розмір орендної плати за користування обладнанням складає 1  136,05грн., в тому числі ПДВ – 189,34грн. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства (а.с.19). Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та застосовується до відносин,  які виникли між сторонами з 08.05.18. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. На виконання умов договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16р. та додаткових угод №2 від 06.02.18р., №3 від 13.06.18р., позивач надав  відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 8035,86грн., що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг за кожен місяць окремо: - від 30.04.18 на суму 2       130,95 грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.04.2018 по 30.04.18); - від 31.05.18 на суму 950,04грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.05.18 по 31.05.18); - від 30.06.18 на суму 1 546,72грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.06.18 по 30.06.18); - від 31.07.18 на суму 1       136,05грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.07.18 по 31.07.18); - від 31.08.18 на суму 1       136,05грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.08.18 по 31.08.18); - від 30.09.18 на суму 1       136,05грн. (з ПДВ 20%) (за період з 01.09.18 по 30.09.18)  (а.с. 32-37).       Крім того, позивачем виставлено відповідачу для здійснення оплати рахунки-фактури №2460 від 30.04.18 на суму 2   130,95грн., №2601 від 31.05.18 на суму 950,04грн., №2749 від 30.06.18 на суму 1   546,72грн., №2905 від 31.07.18 на суму 1136,05грн., №3026 від 31.08.18 на суму 1   136,05грн., №3151 від 30.09.18 на суму 1136,05грн. (а.с. 23-28).                Проте, у порушення умов договору,  орендарем за вищевказаним договором не здійснено сплату орендної плати, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку  про стягнення заборгованості за договором оренди  у загальному розмірі 8       035,86грн. Згідно зі статтею 546 ЦК України, виконання     зобов'язання    може                  забезпечуватися  неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути    встановлені        інші      види забезпечення виконання зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно зі     статтею 549 Цивільного кодексу України,    неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як вбачається з матеріалів справи,  відповідно до п.8.3 договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16, у разі порушення орендарем строків сплати орендної плати, орендар зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.   З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано  нарахував до стягнення з відповідача пеню  у сумі 668,92 грн.       Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.           Оскільки судом встановлена прострочка  оплати орендних  платежів,  суд першої інстанції також  обґрунтовано стягнув на користь позивача 56,53грн. – 3% річних.           При цьому, доводи апелянта про те, що ним за актом приймання-передачі   від 07.05.2018 року повернуто позивачу частину орендованого майна,  а тому  позивач  безпідставно нараховує орендну плату  за  це майно по 30.09.2018 року, тобто, за період, коли ТОВ «Промтел» фактично не користувалось об'єктом оренди, є неспроможними з огляду на наступне. Так, з матеріалів справи вбачається, що   за актом приймання-передачі майна від 07.05.18 за договором оренди обладнання АТС – 26 №124 від 05.02.16, орендар повернув майно  у складі  1 одиниці - лінію зв'язку до дренажної насосної, інвентарний номер 912155 (а.с.21), в той час як за актом приймання –передачи від  02.01.2016 року прийняв в оренду майно  у складі  3 одиниць: кабель ТПП 10х2, лінію зв'язку до дренажної насосної, кабельну мережу. Тобто, вбачається, що  2 одиниці орендованого майна не повернуті з оренди, що також узгоджується з додатковою угодою №3 до договору оренди нерухомого майна №124 від 05.02.16 р., згідно якої  п.1.1 договору викладено в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - обладнання автоматичної телефонної станції АТС-26 у кількості 2 одиниці за переліком згідно додатку №2 до цього договору. Посилання апелянта на те, що  позивач ухиляється від  прийняття   з оренди зазначеного майна, не  є підставою для звільнення його від сплати за   фактично  використане  орендоване майно, оскільки  ним не надано доказів  звернення до  позивача із вимогою про прийняття  майна з оренди. Інші доводи  апеляційної скарги є безпідставними і  висновків суду першої інстанції вони не спростовують. За наведених обставин і чинного законодавства  рішення суду є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу апеляційної  скарги покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «Промтел» – залишити без задоволення.   Рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене суддею Васильєвим О.Ю. 04.01.2019 року  у справі № 904/4681/18 – залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3     ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 18.02.2019року Головуючий суддя                                                      О.В. Березкіна Суддя                                                                             С.Г.Антонік       Суддя                                                                                   О.Г.Іванов