Рішення

від 13.02.2019 по справі 913/40/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Справа № 913/40/13-г

Провадження №13б/913/849/17

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В. , розглянувши у судовому засіданні справу за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , м. Черкаси

до боржника - Державного підприємства Сєвєродонецька теплоелектроцентраль ,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

Про банкрутство

ОБСТАВИНИ СПРАВИ : банкрутство, процедура розпорядження майном за нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV,

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, вислухавши присутніх представників учасників, суд

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.01.2013 р. порушено провадження у справі №913/40/13-г про банкрутство боржника - Державного підприємства Сєвєродонецька теплоелектроцентраль , за загальною процедурою, передбаченою Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV (далі за текстом - Закон).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2013 р. у справі №913/40/13-г визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "Черкаське хімволокно" до боржника ДП "Сєвєродонецька ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ ", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мучінського І.Д.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.01.2019 р. було припинено провадження у справі про банкрутство, та затверджено щомісячний розмір оплати послуг арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців перед порушенням справи про банкрутство ДП Сєвєродонецька теплоелектроцентраль - 13481,34 грн., за період з 18.02.2013 р. по 31.01.2017 та за період з 01.02.2017 по 14.03.2017 в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, з 14.03.2017 по 20.09.2017 в розмірі середньомісячної заробітної плати директора ДП Сєвєродонецька теплоелектроцентраль за останні 12 місяців перед порушенням справи про банкрутство 13481,34 грн. Затвердити витрати арбітражного керуючого за період з 14.03.2017 по 01.07.2017 в сумі 11167,37 грн. Джерело витрат - кошти отримані в результатів господарської діяльності боржника.

05.02.2019 р. на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява арбітражного керуючого Мучінського І.Д. від 30.01.2019 р. №02-03/12 про ухвалення додаткового рішення у справі, за якою просить суд, ухвалити додаткове рішення про затвердження щомісячного розміру оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період з 21.09.2017 р. по 03.01.2019 в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за рахунок господарської діяльності боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.02.2019 р. призначив розгляд заяви арбітражного керуючого щодо винесення додаткового рішення на 13.02.2019 р.

Учасниками справи № 913/40/13-г на день розгляду справи не подано суду заяв або заперечень з приводу розгляду заяви арбітражного керуючого щодо винесення додаткового рішення в порядку ст. 169 ГПК України.

У судовому засіданні представник Фонду державного майна України усно надав заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення зазначивши, зокрема, що на її думку відсутні підстави передбачені ч. 1 ст. 244 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи поданої заяви, позицію учасника провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним із видів судового рішення, яка за своєю суттю є рішенням прийнятим судом з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи № 913/40/13-г рішенням комітету кредиторів №1 від 31.01.2017 була встановлена оплата послуг розпорядника майна з 18.02.2013 по 31.01.2017 в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців перед порушенням провадження у справі про банкрутство - 14895грн. 58коп. щомісячно, а з 01.02.2017 - в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат щомісячно, джерело фінансування оплати послуг - за рахунок господарської діяльності боржника.

18.06.2018 р. розпорядником майна було заявлене клопотання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого Мучінського І.Д. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців перед порушенням справи про банкрутство ДП Сєвєродонецька теплоелектроцентраль - 13481,34 грн., за період з 18.02.2013 р. по 31.01.2017 та за період з 01.02.2017 по 14.03.2017 - в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, з 21.09.2017 р. в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, за виконання повноважень керуючого санацією за період з 14.03.2017 по 20.09.2017 в розмірі середньомісячної заробітної плати директора ДП Сєвєродонецька теплоелектроцентраль за останні 12 місяців перед порушенням справи про банкрутство - 13481,34 грн. Затвердити витрати арбітражного керуючого за період з 14.03.2017 по 01.07.2017 в сумі 11167,37 грн. Джерело витрат - кошти отримані в результатів господарської діяльності боржника. (а.с. 70 т. 16)

В ухвалі суду від 04.01.2019 р. було зазначено про задоволення вказаного клопотання в повному обсязі, але в резолютивної частині ухвали відсутнє посилання про затвердження розміру оплати послуг з 21.09.2017 р. в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.

Таким чином, суд 04.01.2019 р. не ухвалив рішення в частині клопотання арбітражного керуючого про затвердження розміру оплати послуг з 21.09.2017 р. в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, джерело - кошти отримані в результатів господарської діяльності боржника.

За таких обставин наявні підставі для винесення додаткового рішення по цьому питанню.

Відповідно до пункту 1-1 Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Провадження у справі № 913/40/13-г було порушено 03.01.2013 р., тобто до 19.01.2013 р.

Відповідно, застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Згідно статті 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 19.01.2013), надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі; при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частинами 12, 14 статті 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у вказаній редакції) встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом.

Не оплату послуг арбітражного керуючого можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

За таких обставин суд затверджує щомісячний розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мучінського І.Д. за виконання повноважень розпорядника майна за період з 21.09.2017 р. по 03.01.2019 р. в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за рахунок господарської діяльності боржника.

Керуючись ст. 232, 244 ГПК України, 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого Мучінського І.Д. про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Затвердити щомісячний розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мучінського І.Д. за виконання повноважень розпорядника майна за період з 21.09.2017 р. по 03.01.2019 р. в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за рахунок господарської діяльності боржника.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.02.2019

Суддя Б.В. Яресько